Рішення

від 16.12.2008 по справі 31/98-08-3988

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/98-08-3988

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2008 р.Справа  № 31/98-08-3988

Позивач: ТОВ „Інтрамар”

Відповідач: ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”

про стягнення 870 781 грн. 40 коп.

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Обаніна О.М.

від відповідача: Максименко О.А.

Суть спору: остаточно позивач вимагає стягнення з відповідача заборгованості по договору від 28.12.2005 року в сумі 870 781 грн. 40 коп., до якої входять основна заборгованість, інфляційні, 3% річних, штраф.

З відзиву на позов від 11.11.2008 року убачається, що відповідач позов не визнає з підстав викладених у відзиві.

Представник позивача пояснила, що їй не відомо чи була проведена перед укладенням договору процедура закупівлі.

Представник відповідача пояснив, що процедура закупівлі перед укладенням договору проведена не була.

Матеріалами справи встановлено:

28.12.2005 року сторони уклали договір підряду, за умовами якого позивач ремонтує для відповідача судна UDP-DM-1058 та UDP-DM-2258. Ремонт здійснюється відповідно до ремонтних вєдомостей. Ціна ремонту за обидва судна складає 418 235 грн. 80 коп.

У виконавчій ремонтній вєдомості на судно UDP-DM-1058 вказані роботи які підлягають виконанню на суму 206 040 грн. 89 коп.

Відповідно до акту судно UDP-DM-1058 прийнято позивачем від відповідача в ремонт 16.08.2005 року.

Відповідно до акту сторін, роботи передбачені договором по ремонту судна UDP-DM-1058 позивачем виконані в повному обсязі станом на 09.09.2005 року.

У виконавчій ремонтній вєдомості на судно UDP-DM-2258 вказані роботи які підлягають виконанню на суму 212 194 грн. 91 коп.

Відповідно до акту судно UDP-DM-2258 прийнято позивачем від відповідача в ремонт 16.08.2005 року.

Відповідно до акту сторін, роботи передбачені договором по ремонту судна UDP-DM-2258 позивачем виконані в повному обсязі станом на 09.09.2005 року.

Відповідно до статуту ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”, засновником цього господарського товариства є держава в особі Міністерства транспорту України.

Суд дослідив також інші матеріали які є у справі і які не впливають на висновки суду.

Відповідно до ст. 83 ГПК України - господарський суд, приймаючи рішення, має право:     1) визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Відповідно до Розґяснення ВГСУ № 02-5/111 від 12.03.1999 року із змінами «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»- 2. Якщо  вирішуючи господарський спір господарський суд встановить, що зміст договору суперечить чинному законодавству, він, керуючись частиною першою статті 83 Господарського процесуального кодексу України, повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»(у редакції яка діяла станом на 28.12.2005 року) – цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів,  за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 30  тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень. Забороняються укладання договорів, які  передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів   товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, передбачених цим Законом, крім випадків, визначених цією статтею. Процедури закупівлі, встановлені цим Законом, застосовуються до  закупівлі товарів, робіт і послуг державними (казенними) підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, з урахуванням особливостей та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та  шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із  сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання   цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до ст. 236 ЦК України - нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

          Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство яке регулює спірні правовідносини, суд зробив наступні висновки.

          Засновником ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” є держава в особі Міністерства транспорту України. Загальна ціна на яку відповідач мав намір замовити підрядні роботи у позивача складає 418 235 грн. 80 коп. Це означає, що станом на 28.12.2005 року відповідач був зобовґязаний перед укладенням з позивачем договору підряду від 28.12.2005 року провести відповідні процедури закупівлі передбачені ст.ст. 2-1, 2-2, 4-1, 5, 7, 8, 12, 13, 14, 15, 17, та іншими статтями ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». При цьому ст. 2 ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»прямо забороняла укладання договорів, без проведення процедур, передбачених цим Законом. Діючи в порушення вказаних норм ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»сторони без проведення процедури закупівлі уклали договір підряду від 28.12.2005 року. За таких обставин зміст договору підряду від 28.12.2005 року суперечить вказаним нормам ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». За таких обставин договір підряду від 28.12.2005 року підлягає визнанню недійсним за ініціативою суду, оскільки суд розглядаючи поточний спір має забезпечити здійснення у справі законного правосуддя, і не має права робити висновки про дійсність договору, у той час коли договір укладено з порушенням норм законодавства. Недійсний договір підряду від 28.12.2005 року не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Це означає, що у відповідача перед позивачем немає заборгованості за цим договором в сумі 870 781 грн. 40 коп. Оскільки за недійсним договором підряду від 28.12.2005 року у відповідача перед позивачем немає заборгованості, це означає, що в задоволенні позову слід відмовити.

          Слід розґяснити сторонам, що юридичні наслідки недійсності договору підряду від 28.12.2005 року передбачені ст. 216 ЦК України.

Суд відхиляє правові позиції сторін тією мірою, якою вони відрізняються від висновків суду, в звґязку з їх невідповідністю законодавству та обставинам справи.

Судові витрати у справі відносяться на позивача в звґязку з відмовою в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

          Договір від 28.12.2005 року укладений між ТОВ „Інтрамар” та ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” –визнати недійсним.

В задоволенні позову –відмовити.

Датою складання рішення відповідно ст. 84 ГПК України визначити 19.12.2008                                                          року.

Рішення набуває законної сили з 30.12.2008 р.

Суддя                                                                                       Лєсогоров В. М.