Рішення

від 08.01.2009 по справі 10/115-08-4189

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/115-08-4189

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" січня 2009 р.Справа  № 10/115-08-4189

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»          

до відповідачів 1)Одеської залізниці

                            2)Закритого акціонерного товариства «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька»

про стягнення 8282,27 грн.

                                                                                                          Суддя         Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін  

від позивача: не з'явився   

від відповідача (1): не з'явився   

від відповідача (2):  не з'явився   

Суть спору: ВАТ «Вінницяоблпаливо» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці (відповідач-1) та ЗАТ «ГЗФ «Краснолуцька»(відповідач-2) вартості недостачі вантажу в сумі 8282,27 грн.   

У відзиві на позов від 12.11.2008р. №2289 відповідач-1 просить суд відмовити у задоволені позовних вимог про стягнення вартості недостачі вантажу з Одеської залізниці, з посиланням при цьому на те, що по-перше, відповідно до записів у залізничній накладній та комерційному акті завантаження вантажу проводилося на підприємстві вантажовідправника, його силами та засобами і ним же самостійно визначено масу вугілля перед відправлення вагону без участі представника залізниці. По-друге, на станцію призначення вагон прибув у технічно справному стані. По-третє, всупереч вимогам п.б ст.130 Статуту залізниць України позивач надав до суду документи, що підтверджують кількість і вартість вантажу, однак дані документи взагалі не мають відношення до справи №10/115-08-4189.

У відзиві на позов від 27.10.2008р. за вх. №21834 та в аналогічному за змістом відзиві на позов від 10.11.2008р. за вх. №22975  відповідач-2  просить у задоволенні позовних вимог до ЗАТ «ГЗФ «Краснолуцька»відмовити, з посиланням при цьому на те, що відповідно до ч.2 ст.24 Статуту залізниць України вагон №67914002 пройшов контрольне переважування на станції Красний Луч Донецької залізниці, при якому підтверджено правильність даних, зазначених у накладній і недостачі вантажу не виявлено. Також відправником вжиті заходи щодо схоронності цього вантажу під час перевезення, вантаж завантажений у технічно справний вагон, замаркований вантажовідправником, а відомості, що викладені у комерційному акті про наявність поглиблень на поверхні вантажу підтверджують, що недостача вантажу склалася з вини перевізника.

Окрім того  відповідачем (2) заявлено клопотання від 27.10.2008р. за вх.№21835 про витребування доказів, згідно з яким, відповідач-2 просить суд витребувати зі станції Красний Луч Донецької залізниці книгу (журнал) контрольного переважування на вагонних вагах у вагон №67914002 за серпень  місяць 2008 року.

Ухвалою заступника голови суду від 01.12.2008р. строк вирішення спору у даній справі продовжений на один місяць до 03.01.2009р.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача (1) сторін, суд встановив:

07.08.2008р.  зі станції відправлення Красний Луч Донецької залізниці ЗАТ «ГЗФ «Краснолуцька»(відправник, відповідач-2) у піввагоні №67914002 на адресу ВАТ «Вінницяоблпаливо»(одержувач, позивач) відправлений  вантаж, а саме антрацит АМ у кількості 66000 кг  (маса нетто), що підтверджується залізничною накладною №50819090.

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у піввагон засобами відправника (відповідач-2), у вологому стані, навалом. Вантаж розміщено і закріплено відправником  згідно п.3,4,8 гл.1 дод. 14 к СМГС, Р.2 параграфи 3-5 Технічних умов. Вантаж промаркований вапном.

Також відповідні відмітки залізниці у вагонному листі №67914002 свідчать про те, що вантаж у вагон відправником завантажений та закріплений правильно.

Разом з тим, господарським судом встановлено, що  при перевезенні цього вантажу на станції Чаплине Придніпровської залізниці 09.08.2008р. складений акт загальної форми №2299, згідно з яким, на поверхні вантажу виявлені поглиблення над 1 і 2 люками довжиною 3 м, шириною на всю ширину вагону, глибиною 0,7 м; над 6,7 люками довжиною 3 м, на ширину вагону, глибиною 0,5 м. На залишковій площі вагону завантаження рівномірне, нижче бортів 10-15 см. По документу вантаж маркований вапном, фактично маркування вантажу відсутнє.  Двері люка закриті. Теча вантажу відсутня.

Після контрольного перевантаження на 150 тонних вагонних справних вагах ст. Чаплине виявлено, що  брутто 74500 кг, тара з документа 22000 кг, нетто 52500, що менше документу 13500 кг, про що також складений  акт загальної форми №2300 від 10.08.2008р. Тією ж датою на станції Чаплине Придніпровської залізниці складений комерційний акт АА №018444/216/1, згідно з яким, на поверхні вантажу наявні поглиблення: над 1,2 люками довжиною 3,0 м, на ширину вагону, глибиною 0,7 м; над 6,7 люками довжиною 3,0 м, на ширину вагону, глибиною 0,5 м. По документу вантаж маркований вапном, фактично маркування відсутнє. Двері люка закриті, теча вантажу відсутня. При перевантаженні виявлено недостачу вантажу у кількості 13500 кг.

При надходженні вантажу на станцію призначення (ст. Тростянець-Подольський Одеської залізниці)  різниці між комерційним актом, складеним на станції Чаплине Придніпровської залізниці і фактичною наявністю вантажу виявлено не було  і  вантаж 12.08.2008р. виданий одержувачу (ВАТ «Вінницяоблпаливо»), який в свою чергу  звернувся до суду з даним позовом про стягнення вартості недостачі вантажу з вантажовідправника (ЗАТ «ГЗФ «Краснолуцька») та перевізника (Одеська залізниця).  

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, маса відповідальної недостачі, із врахуванням норми недостачі 2% маси нетто вантажу, становить 12180 кг, а її вартість 8282,27 грн., виходячи із вартості вантажу 679,99 грн. за 1 тону з ПДВ. При цьому, вартість вантажу підтверджується рахунком вантажовідправника №СФ-0000585 від 11.08.2008р. (супровідний лист від 17.09.2008р. за вих. №94-1).

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів:

В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна №50819090 свідчить про укладення між відповідачем -2 (вантажовідправник) і відповідачем -1 (перевізник) договору перевезення вантажу на користь позивач (вантажоодержувач).  

Вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж   до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.

При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. У ст.32 Статуту залізниць України встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

          Як вище встановлено господарським судом, вантаж  розміщувався і закріплювався   вантажовідправником  відповідно до розділу 2 параграфів 3-5 Технічних умов, в яких передбачені умови щодо  розрівняння та ущільнення вантажів дрібних  фракцій та умови щодо захисту сипучих вантажів від просипання  у зазори кузову піввагону. Окрім того, господарським судом встановлено, що відправником вжиті заходи щодо маркування вантажу. Вжиття таких заходів передбачено   положеннями параграфу 9 розділу 2 ТУ, згідно з яким, при завантаженні вантажів мілких фракцій на відкритий рухомий склад відправник зобов'язаний прийняти міри, які запобігають видуванню мілких частин вантажу в процесі перевезення,  а також вимогами п.6  Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987, згідно з яким,  з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

          Таким чином, при завантаженні вантажу у вагон вантажовідправником вжиті такі заходи щодо забезпечення  транспортабельності та схоронності вантажу при його перевезенні, як розрівняння та ущільнення вантажу, захист від просипання у зазори кузову піввагону, а також маркування вантажу, що повністю  відповідає вимогам Технічних умов та Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу і вантаж зданий до перевезення залізниці.  Водночас відповідна відмітка залізниці у вагонному листі «вантаж завантажений і розміщений правильно»свідчить про те, що відповідно до параграфа 19 Технічних умов залізницею перевірено правильність розміщення та закріплення вантажу у вагоні і жодних зауважень з цього приводу не висловлено та вантаж прийнятий до перевезення.   

          Відповідно до ст. 110  Статуту залізниць України  залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.  Разом з тим,  у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

          Між тим, обставини, які встановлені в актах загальної форми та у  комерційному акті  свідчать про наявність ознак втрати вантажу в процесі його перевезення, а саме,  наявність  поглиблень на поверхні вантажу.

          Господарський суд вважає, що такі обставини підтверджують вину перевізника у недостачі вантажу, що в свою чергу є підставою для покладення  відповідальності за недостачу вантажу на перевізника та звільнення вантажовідправника від відповідальності за цю недостачу.

          Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем із врахуванням норми недостачі 2% маси нетто вантажу, маса відповідальної недостачі становить 12180 кг, а її вартість 8282,27 грн., виходячи із вартості вантажу 679,99 грн. за 1 тону з ПДВ.  Вартість вантажу підтверджується рахунком вантажовідправника №СФ-0000585 від 11.08.2008р. (супровідний лист від 17.09.2008р. за вих. №94-1). При цьому, вказаний розрахунок позивача повністю відповідає розрахунку вартості недостачі вантажу, який здійснений відповідачем (1)  і залучений господарським судом до матеріалів справи.    

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ВАТ «Вінницяоблпаливо» в повному обсязі.

Посилання відповідача  у відзиві на позов не приймаються до уваги господарським судом, оскільки матеріалами справи  встановлені обставини, які в силу вимог ст.111 Статуту залізниць України не можуть бути підставою для звільнення залізниці від відповідальності за недостачі вантажу, а саме обставини, які свідчать про наявність  ознак втрати вантажу під час його перевезення.

Обставини про відсутність фактичного маркування вантажу, які встановлені а акті загальної форми та у комерційному акті господарський суд також  до уваги не приймає, оскільки такі обставини суперечать відміткам вантажовідправника у залізничній накладній про маркування цього вантажу, та відміткам самого перевізника у вагонному листі  про правильне розміщення та закріплення цього вантажу вантажовідправником.  

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача (1) у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»(65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в АБ «Експрес-Банк»Одеська філія, МФО 328801, ЄДРПОУ 01071315) на користь Відкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»  (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, р/р 2600030132 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571, ідентифікаційний код 01880670) вартість недостачі вантажу в сумі 8282 (вісім тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 27 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві)  грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

3.Закрите акціонерне товариство  «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька»від відповідальності за недостачу вантажу звільнити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

        Рішення підписане 08 січня 2009 року.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.