Рішення

від 17.12.2008 по справі 12/16-08-4288

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/16-08-4288

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2008 р.Справа  № 12/16-08-4288

за позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Камелот-2005”

про розірвання договору, виселення та стягнення 32 836  грн. 34 коп.

   Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Курлович О.О. –довіреність від 26.12.2007р.;

від відповідача: не з'явився.

          СУТЬ СПОРУ: Позивач - Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Камелот-2005”, в якій просить суд розірвати договір оренди № 48/5 від 29 грудня 2006 року нежитлового приміщення, загальною площею 163 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська,1, укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю „Камелот-2005” (надалі –ТОВ „Камелот-2005”  ), виселити ТОВ „Камелот-2005”  з нежитлового приміщення підвалу з подальшою передачею зазначеного приміщення Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, а також стягнути з ТОВ „Камелот-2005” на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 30626,32 грн. та пеню в сумі 2210,02 грн.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.10.2008р. наданими суду Позивачем, але у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123  до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

29 грудня 2006 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Камелот-2005” (Орендар) було укладено Договір № 48/5 оренди нежитлового приміщення,  (надалі за текстом –Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування не житлове приміщення, загальною площею 163 кв.м, яке розташоване за адресою: вул. Дерибасівська, 1.

За умовами Договору, за орендоване приміщення Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату, що становила на перший місяць після підписання договору оренди –1014,59 грн., без урахування ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції. Орендар зобов'язався вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності.

За умовами договору, його дія поширювалась до 01.12.2007 р. Додатковим погодженням від 01 грудня 2007 року дію Договору було продовжено до 01 червня 2008 р., і як вбачається з пояснень позивача на час розгляду справи договір є дійсним на підставі ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

В порушення вимог п.п. 2.2, 2.4. договору, відповідачем за користування орендованим приміщенням не сплачувалась орендна плата. Так, станом на момент звернення з позовом відповідач не сплачував орендну плату на протязі дев'яти місяців. На підставі чого у відповідача за період з січня 2008 р. по вересень 2008 р. утворилась заборгованість по сплаті оренди в розмірі 30626,32 грн.  Також позивачем, у відповідності до п.5.2 договору, нарахована пеня у розмірі 2210,02 грн. за несвоєчасне внесення орендної плати.

Згідно зі ст.782 Цивільного кодексу України, орендодавець має право відмовитись від договору оренди та вимагати повернення орендованого майна, якщо орендар не сплачує орендну плату протягом трьох місяців поспіль, та договір оренди вважається розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору оренди.

Враховуючи постійне порушення орендарем порядку внесення плати за користування приміщенням, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, надіслало на адресу Орендаря повідомлення від 08.08.2008 року №01-13/8250, в якому повідомив Відповідача про бажання розірвати договір оренди № 48/5  від 29.12.2006 р. Доказів отримання Відповідачем повідомлення позивач суду не надав.

Не отримавши відповіді на надіслану пропозицію, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до суду із відповідним позовом.

Відповідач доказів належного виконання умов договору щодо сплати орендної плати, а також доказів звільнення об'єкту оренди та передачі його Представництву до суду не надав.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Згідно з Положенням про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 26.03.2003р. №1040-ХХІV, у компетенцію Представництва входять питання управління нерухомим майном територіальної громади м. Одеси.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону  України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Частиною 3 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В абзаці другому пункту 13 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст.18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.

У відповідності до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи не одержання позивачем відповіді на пропозицію у встановлений законом строк з урахуванням часу поштового обігу, у відповідності з п.4 ст.188 Господарського кодексу України, спір передано на вирішення суду.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості, не спростованого Відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались на протязі дев'яти місяців з січня 2008 по вересень 2008 р., внаслідок чого у ТОВ „Камелот-2005”   утворилась заборгованість з орендної плати на суму 30626,32 грн. яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено.

Відповідно до п.2 ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3  ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.2 договору № 48/5 оренди нежитлового приміщення від 29.12.2006 р. Відповідач за несвоєчасне внесення орендної плати повинен сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради в частині розірвання договору оренди № 48/5  від 29.12.2006 р., виселення ТОВ „Камелот-2005” з нежитлового приміщення підвалу загальною площею 163 кв.м розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 1 підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Стосовно стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати на суму 30626,32 грн. та 2210,02 грн. пені, судом було зроблено розрахунок пені відповідно до даних наданих позивачем, згідно якого сума пені становить 2195,06 грн.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 414 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 118 грн.

Керуючись  ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.   В позові відмовити частково.

2. Розірвати договір оренди №48/5 від 29.12.2006 р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю „Камелот-2005”.

3. Виселити товариство з обмеженою відповідальністю „Камелот-2005” (65001, м. Одеса, вул. Єврейська, буд.21, кв.4, код 33314183) з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 163 кв.м., що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Дерибасівська,1, та передати зазначене приміщення Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595).

4. Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю „Камелот-2005” (65001, м. Одеса, вул. Єврейська, буд.21, кв.4, код 33314183) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595)  - 30626 грн. 32 коп. (тридцять тисяч шістсот двадцять шість грн. 32 коп.) –орендної плати, 2195 грн. 06 коп. (дві тисячі сто дев'яносто п'ять грн. 06 коп.) –пені, 414 грн. (чотириста чотирнадцять грн.) –витрат на оплату державного мита; 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) –витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня  його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

      Суддя                                                                                       Цісельський О.В.