Рішення

від 22.12.2008 по справі 15-17/84-07-3220

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15-17/84-07-3220

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        "22" грудня 2008 р.Справа  № 15-17/84-07-3220

Господарський суд Одеської області у складі:

        судді                                                Петрова В.С.

        При секретарі                                 Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача  -    Пашаєв Г.В., Борозняк Л.К.,

від відповідачів:

1)  РВ Фонду державного майна України по Одеській області –Чапліна О.В.,

2) Одеської міської ради –Сімон А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Дзеркальний завод” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Одеської міської ради про визнання права власності на майно, -

   ВСТАНОВИВ:  

У квітні 2007 року Закрите акціонерне товариство „Дзеркальний завод” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про визнання права власності на комплекс майна, який складається з будівель та споруд загальною площею 1871,9 кв.м, які знаходяться на земельній ділянці 0,2760 га і знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Градоначальницька, 27, посилаючись на наступне.

ЗАТ „Дзеркальний завод” діє більш ніж 60 років, а саме: з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящихся від 25.12.1945 р. №1272 „Про надання Дзеркальній фабриці Укрстеклотрест приміщення для розміщення фабрики”, яким  передбачена передача 3-х поверхового флігеля під відновлення власними зусиллями трудовим колективом фабрики.

Рішенням виконкому Центральної районної ради депутатів трудящихся м. Одеси від 05.09.1969 р. з метою об'єднання виробничих площ Дзеркального заводу було здійснено обмін приміщеннями, в результаті якого до відновленого раніше флігеля був долучений цех ручної нарізки скла.

Також, як зазначає позивач, в подальшому, при відсутності будь-якої допомоги в проведенні будівельних робіт зі сторони органів місцевої влади, позивачем були побудовані  власними зусиллями та за власні кошти інші приміщення, будівлі і споруди.

26.04.1993 р. загальними зборами товариства покупців, яке було утворено членами трудового колективу орендованого підприємства Одеський дзеркальний завод було прийнято рішення про спільну діяльність з метою викупу і приватизації цілісного майнового комплексу Одеського дзеркального заводу і утворення на основі придбаного майна акціонерного товариств закритого типу.

Проте, як зазначає позивач, РВ ФДМ України по Одеській області наказом № 403 від 22.09.2005 р. було скасоване свідоцтво про право власності № 14 від 12.11.1993 р., видане РВ ФДМ України по Одеській області організації орендарів Одеського дзеркального заводу на викуплене на підставі договору купівлі-продажу державне майно.

Так, як зазначає позивач, згідно статуту, зареєстрованого Центральною районною адміністрацією виконкому Одеської міської ради, Закрите акціонерне товариство „Дзеркальний завод” створене на основі державного майна, викупленого організацією орендарів та власного майна організацією орендарів шляхом перетворення орендного підприємства „Дзеркальний завод”  у Закрите акціонерне товариство „Дзеркальний завод”. Так, ЗАТ „Дзеркальний завод” є правонаступником орендного підприємства „Дзеркальний завод”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.04.2007 р. порушено провадження у справі № 17/84-07-3220.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2007 р. до участі у справі № 17/84-07-3220 залучено КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” в якості іншого відповідача.   

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.2007 р. у справі № 17/84-07-3220 замінено неналежного відповідача –КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів” на належного відповідача –Одеську міську раду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.06.2007 року у справі № 17/84-07-3220 позов Закритого акціонерного товариства „Дзеркальний завод” задоволено та визнано за позивачем право власності на комплекс майна, який складається з нежитлових виробничих будівель та споруд загальною площею 1871,9 кв.м, які розташовані на земельній ділянці 0,2760 га, за адресою вул. Градоначальницька, 27 у м. Одесі та зазначені у технічному  паспорті на виробничій будинок від 22.01.2004 р., виготовлений Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2008 р. рішення господарського суду Одеської області від 25.06.2007 р. по справі № 17/84-07-3220 скасовано та справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.10.2008 р. справу № 17/84-07-3220 прийнято до провадження судді Петрова В.С., присвоєно справі № 15-17/84-07-3220  та  призначено справу до розгляду в засіданні суду.

Відповідач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області проти позову не заперечує, вважає, що право власності на спірне майно було набуто позивачем правомірно, про що зазначено у відзиві по справі (а.с.66-67 т.І).

Відповідач –Одеська міська рада відзив на позов не надав, проте в засіданні суду представник відповідача проти позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящихся №1272  від 25.12.1945 р. „Про надання Дзеркальній фабриці Укрстеклотресту приміщення для розміщення фабрики” (а.с. 26) Дзеркальній фабриці Укрстеклотресту було надано під відновлення дворовий 3-х поверховий флігель площею 400 кв.м. в буд. №27 по вул. Перекопської перемоги з використанням поновленої площадки для розміщення дзеркальної фабрики.

Рішенням виконкому Центральної районної ради депутатів трудящихся м. Одеси від 05.09.1969 р.  № 481 (а.с. 27 т.І) з метою об'єднання виробничих площ Дзеркального заводу було здійснено обмін приміщень, у результаті якого до поновленого раніше флігеля було долучено приміщення, яке зобов'язано використовувати як цех по ручній нарізці скла.

Крім того, як зазначає позивач, в подальшому, при відсутності будь-якої допомоги в проведенні будівельних робіт зі сторони органів місцевої влади були побудовані  власними зусиллями та за власні кошти інші приміщення, будівлі і споруди.

Як вбачається з виписки з протоколу № 6 від 28.01.1992 р. загальними зборами трудового колективу Одеського дзеркального заводу було вирішено створити організацію орендарів з метою оренди майна Дзеркального заводу та затверджено статут орендного підприємства.

23.04.1992 р. між Фондом державного майна України та організацією орендарів колективу робітників Одеського дзеркального заводу був укладений договір оренди з наступним викупом Одеського дзеркального заводу, згідно якого Фонд державного майна України передав, а організація орендарів прийняла в тимчасове володіння та користування майно Одеського дзеркального заводу.

26.04.1993 р. загальними зборами товариства покупців, яке було утворено членами трудового колективу орендованого підприємства Одеський дзеркальний завод, було прийнято рішення про спільну діяльність з метою викупу і приватизації цілісного майнового комплексу Одеського дзеркального заводу і утворення на основі придбаного майна –акціонерного товариства закритого типу.

Так, наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області № 48  від 03.05.1993 р. було зареєстроване Товариство покупців, про що 03.05.1993 р. було видано свідоцтво № 9 (а.с. 32) про державну реєстрацію товариства покупців, створеному членами трудового колективу Одеського дзеркального заводу.

27.08.1993 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством покупців орендованого підприємства Одеський дзеркальний завод був укладений договір купівлі-продажі №18, згідно умов якого фонд продав, а Товариство покупців орендного підприємства Одеський дзеркальний завод придбало державне майно орендного підприємства „Дзеркальний завод” у вигляді цілісного майнового комплексу, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Перекопської перемоги, 27, включаючи складські приміщення, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Вегера, 13 та розташовані на земельній ділянці площею 1,6 га. Зазначений договір був посвідчений державним нотаріусом та зареєстрований першою державною нотаріальною конторою м. Одеси.

Згідно п. 6 договору купівлі-продажу право власності на відчужуване майно переходить до покупця на підставі наказу начальника РВ ФДМ по Одеській області № 216 від 18.08.1993 р. з моменту його видання .

Згідно п. 9 договору купівлі-продажу  у відповідності до вимог ст. 28 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” „покупець” являється правонаступником майнових прав та обов'язків орендного підприємства „Одеського дзеркального заводу”.

Пунктом 10 договору купівлі-продажу передбачено, що після виплати повної вартості об'єкта в сумі 7783000 крб. Продавець - фонд та покупець - позивач підписують акт передачі майна на протязі 10 днів і на протязі 30 днів продавець зобов'язаний видати покупцю свідоцтво про право власності.

Так, 12.11.1993 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством покупців орендованого підприємства Одеський дзеркальний завод був складений та підписаний акт прийому-передачі майна.

Отже, складання акту приймання-передачі нерухомого майна свідчить про повне виконання сторонами умов договору, оскільки передумовою складання акта прийому-передачі майна є саме здійснення позивачем оплати майна за договором. Відповідно до чинній на момент укладення сторонами договору ст. 224 Цивільного кодексу УРСР 1963 року по договору купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець бере на себе зобов'язання прийняти майно та оплатити за нього визначену грошову суму.

До того ж 12.11.1993 р. ФДМ України по Одеській області організації орендарів Одеського дзеркального заводу було видано свідоцтво № 14 про право власності на державне майно Одеського дзеркального заводу.

Проте, наказом РВ ФДМ України по Одеській області від 22.09.2005 р. № 403 (а.с. 45) на виконання наказу ФДМ України від 06.09.2004 р. № 2482 у зв'язку з приведенням у відповідність до чинного законодавства нормативно-правових актів та документів, виданих Фондом та виявленням свідоцтв про власність, виданих з порушенням компетенції регіональних відділень ФДМ України, було скасовано свідоцтво про право власності видане організації орендарів Одеського дзеркального заводу.

Так, згідно Прикінцевих положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. До договорів, що були укладені до 01 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу УРСР (чинній на момент виникнення правовідносин), цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають зокрема з угод, передбачених законом.

Статтею 41 Цивільного кодексу УРСР (чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що угодами  визнаються дії  громадян і організацій, спрямовані на  встановлення, зміну або  припинення  цивільних прав і обов'язків. Крім цього ст.42,44 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 р.) було встановлено обов'язковість письмової форми угоди між  державними організаціями  та іншими  установами.

Таким чином, враховуючи те, що сторонами була досягнута домовленість щодо усіх істотних умов договору, при цьому відбулося фактичне його виконання, господарський суд вважає, що укладений позивачем і відповідачем та скріплений печатками сторін договір купівлі-продажу нерухомості від 27.08.1993 р. є дійсним.

Крім того, згідно ст.204 Цивільного кодексу України  договори укладені між сторонами по справі, як  цивільно-правові  правочини є правомірними  на час розгляду справи, оскільки  їх  недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами  мають  виконуватися належним чином.

Також, в силу чинних на момент укладення сторонами по справі договору ст. 86 Цивільного кодексу УРСР та ст. 2 Закону України „Про власність” право власності –це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Підставою для набуття права власності є певні юридичні факти, з якими закон пов'язує виникнення права власності.

Так, згідно положень ст. 128 Цивільного кодексу УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, виходячи з вищевказаних норм, підставою для набуття права власності є передача майна набувачу за договором. Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про набуття позивачем права власності на придбане майно за договором купівлі-продажу від 27.08.1993 р.  № 18 з  моменту передачі цього майна згідно акту прийому-передачі нерухомого майна від 12.11.1993 р.

Крім того, як зазначено відповідачем –РВ ФДМ України по Одеській області у відзиві по справі відповідно до діючого на той момент законодавства, право власності на придбане державне майно переходить до покупця з моменту прийняття рішення органом приватизації про продаж об'єкту приватизації, у зв'язку з чим право власності перейшло до позивача 19.08.1993 р., що у подальшому було підтверджено договором купівлі-продажу та актом приймання-передачі майна, виданого покупцю після повної сплати за об'єкт приватизації. Крім того, покупцю видавалось свідоцтво про право власності на придбане майно.

Таким  чином, за твердженням РВ ФДМ України по Одеській області  склалася ситуація коли у власника придбаного приватизованого майна мається   два   юридично   спроможних   документа,   що,   в   свою   чергу,   може   призвести   до неправомірного відчуження одного і того ж об'єкту різним покупцям. Так, для приведення майнових прав у відповідність до чинного законодавства та виключення можливих випадків неправомірного відчуження майна. Фонд державного майна України прийняв наказ від 06.09.2005 р. № 2484 про скасування з дати їх видання свідоцтв про право власності, які були видані регіональними відділеннями ФДМУ.

25.11.1993 р. рішенням загальних зборів членів організації орендарів на базі державного майна, викупленого організацією орендарів і власного майна організації орендарів шляхом перетворення орендного підприємства  „Дзеркальний завод” у закрите акціонерне товариство було створене ЗАТ „Дзеркальний завод” (протокол №1) .

Так, як вбачається з п. 3.4. статуту ЗАТ „Дзеркальний завод”, позивач є правонаступником  орендного підприємства „Дзеркальний завод”.

Відтак, приймаючи до уваги те, що ЗАТ „Дзеркальний завод” є правонаступником  орендного підприємства „Дзеркальний завод”, до ЗАТ „Дзеркальний завод”

Таким чином, суд дійшов висновку, що до позивача, як правонаступника орендного підприємства „Дзеркальний завод” з моменту його створення перейшло право власності на комплекс майна, яке було придбане на підставі договору купівлі-продажу від 27.11.1993 р. та складається з нежитлових  виробничих будівель та споруд, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Градоначальницька, 27.

Крім того, судом було встановлено, що на підставі діючого свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі №012755, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 12.03.2001 року, та зареєстрованого в Одеському бюро технічної інвентаризації 12.03.2001 року у реєстровий книзі за № 1077і стр. 158. кн. 11 неж  позивачем за договором купівлі-продажу від 14.03.2001р. було продано частину майна у вигляді нежитлових будівель по вул. Косвенній, 13 у місті Одесі, загальною площею 231,1 кв. м, що складаються із зазначених в схематичному плані літерами та цифрами: А - основне, Б - вбиральня, В, Г, Д, Е - склади, Ж - навіс, №№1-2 -огородження, І - мостіння, розташовані на земельній ділянці площею 638 кв. м.  приватному підприємству „РЕМЕРЦЕНТР”, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача щодо визнання за ним  права власності на частину майна, придбаного за договором купівлі-продажу від 27.08.1993 р. яке  складається з будівель та споруд, загальною площею 1871,9 кв.м., що розташовані на земельній ділянці 0,2760 га за  адресою: м. Одеса, вул. Градоначальницька, 27.

Підстави набуття права власності передбачені статтею 328 Цивільного кодексу України, згідно положень якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, що посвідчує його право власності.  

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, оцінюючи надані докази в сукупності та враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Закритого акціонерного товариства „Дзеркальний завод” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Одеської міської ради про визнання права власності на майно задовольнити.

2.          ВИЗНАТИ за Закритим акціонерним товариством „Дзеркальний завод” (65021, м. Одеса, вул. Градоначальницька, 27, код ЄДРПОУ 19050012) право власності на комплекс майна, який складається з нежитлових виробничих будівель та споруд, загальною площею 1871,9 кв.м,  які розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,2760 га,  за адресою:  м. Одеса, вул. Градоначальницька, 27.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

        Рішення підписано 25.12.2008 р.

                             Суддя                                                                                       Петров В.С.