Постанова

від 15.02.2013 по справі 804/587/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2013 р. Справа № 804/587/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Озерянської С.І.

при секретарі судового засідання Мізері А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «ЛВС-ОІЛ-Транс» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться на рахунках в банку, -

ВСТАНОВИВ :

Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби 10 січня 2013 року звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства «ЛВС-ОІЛ-Транс» в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства «ЛВС-ОІЛ-Транс» (код ЄДРПОУ 37172659), адреса: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Харківська, 71/36, що знаходиться на рахунках № 26008307822 в банку АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м.Києві, МФО 380805; № 26004301019810 в банку ПАТ «Терра Банк», МФО 38060.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Приватне підприємство «ЛВС-ОІЛ-Транс» зареєстрована Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області від 19.07.2010 р. за № 1 232 102 0000 002282 та перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській об'єднаній Державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби за № 9158/10 від 21.07.2010 р., як платник податків. Станом на 13.12.2012 року за обліковими даними Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції відповідач має податковий борг в розмірі 453,1 тис. грн., який виник з 06.08.2011 р. внаслідок несплати податкових зобов'язань, нарахованих за актом перевірки. Позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості. В ході проведених заходів встановлено відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу та відсутність факту самостійного погашення платником податків податкового боргу. Таким чином, оскільки відсутність самостійного погашення податкового боргу та відсутність майна у боржника, яке може бути джерелом погашення податкового боргу може привести до ненадходження до бюджету грошових коштів у вигляді податків, при тому, що боржник має відкритий розрахунковий рахунок у банку, в даному випадку виникла необхідність звернутися до суду з позовом про накладення арешту на кошти і та інші цінності, такого платника податків, що знаходяться в банку.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи у письмовому проваджені без участі представника Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, позов підтримав та просив задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення копії судової кореспонденції на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яку повернуто до суду з відмітною пошти «вручено 07.02.2013 р.». Відповідно до ч.1. ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до вимог статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частин 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «ЛВС-ОІЛ-Транс» зареєстроване Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради 19.07.2010 р,. та перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській об'єднаній Державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби за № 9158/10 з 21.07.2010 р, як платник податків.

04.07.2011 р. Західно - Донбаською ОДПІ, відповідно до ст.59 ПК України, виставлено податкову вимогу № 516 про обов'язок платника податків сплатити податковий борг в розмірі 2485,04 грн. яка 08.07.2011 року надіслана рекомендованим листом з повідомленням та отримана відповідачем 13.07.2011 р.

19.07.11 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП «ЛВС-ОІЛ-Транс» за травень 2011р. За результатами перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0003531542 від 04.08.11 р. на суму 459612,22 грн., яке надіслане рекомендованим листом з повідомленням та отримане особисто відповідачем 10.08.2011 р.

10.07.12 року позивачем донараховано штрафні санкції в сумі 874,40 грн. за актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №514/15/1-37172659 від 20.09.2011 р. За результатами перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0003491541 від 20.09.11 р. на суму 874,40 грн., яке вручено особисто відповідачу 20.09.2011 р.

24.01.12 року позивачем донараховано штрафні санкції в сумі 198,69 грн. за актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №12/151-37172659 від 24.01.2012 р. За результатами перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0008741541 від 24.01.12 р. на суму 198,69 грн., яке вручено особисто відповідачу 24.01.2012 р.

З метою виявлення та реалізації рухомого та нерухомого майна боржника було направлено запити до КП Павлоградського міжміського бюро технічної інвентаризації, згідно відповіді від 18.10.2012р. №12668 - нерухомість не зареєстрована, до Павлоградської МРЕВ, згідно відповіді від 30.10.2012р. №1505 - автотранспорт не значиться, до Держкомзему у м. Павлоград, згідно відповіді від 19.10.2012р. №6573/0116 - інформації щодо наявності земельних ділянок не знайдено, до Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області, згідно відповіді від 23.11.2012 р. за № 2875/05/1 - інформація про реєстрацію сільськогосподарської техніки на ПП «ЛВС-ОІЛ-Транс» відсутня.

30.08.2012 року позивачем складений акт № 4407/19 в якому у висновку зазначено, що податкова адреса ПП «ЛВС-ОІЛ-Транс» становить собою квартиру у житловому багатоквартирному будинку. На час виходу (15 год. 25 хв.) 30.08.12 р. посадові особи ПП «ЛВС-ОІЛ-Транс» (код ЄДРПОУ 37172659), за вищевказаною адресою були відсутні, в зв'язку з чим провести співбесіду щодо погашення податкового боргу ПП «ЛВС-ОІЛ-Транс» не надається можливості.

Працівниками відділу податкової міліції Західно-Донбаської ОДПІ здійснено оперативні заходи щодо розшуку майна відповідача, яке може бути джерелом погашення податкового боргу. Згідно довідки від 04.08.2012 р. за вих.. 2396/7/07-0907, місцезнаходження такого майна ПП «ЛВС-ОІЛ-Транс» не встановлено.

24.10.11р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом було задоволено позов Західно-Донбаської ОДПІ у справі №2а/0470/13147/11 щодо стягнення коштів з рахунків ПП «ЛВС-ОІЛ-Транс» у банках, обслуговуючих платника податків, у сумі 674,10 грн. Платіжні вимоги повернуто невиконаними у зв'язку із відсутністю коштів для виконання рішення суду від 24.10.2011р.

14.02.12р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом задоволено позов Західно-Донбаської ОДПІ у справі №2а/0470/1910/12 про стягнення коштів з рахунків ПП «ЛВС-ОІЛ-Транс» у банках, обслуговуючих платника податків, у рахунок погашення боргу в сумі 452186,30 грн. Платіжні вимоги повернуто невиконаними у зв'язку із відсутністю коштів для виконання рішення суду від 14.12.12р.

Згідно з довідкою про рахунки платника податків станом на 14.12.12 р. по підприємству ПП «ЛВС-ОІЛ-Транс» (код ЄДРПОУ 37172659), наявен наступний відкритий банківський рахунок: № 26008307822 АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Київі , МФО 380805.

Станом на 13.12.2012 року у відповідача є недоїмка на загальну суму 448634,86 грн., яка підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом по податках, зборах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості, але було встановлено, що нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано. Є лише відкриті на його ім'я відповідача розрахункові рахунки у банківських установах.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 20.1.17 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Порядок накладення арешту органом державної податкової служби на майно та/або кошти платника податків встановлено нормами ст.94 Податкового кодексу України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року за № 1398 (далі порядок № 1398).

Так, згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Як вбачається із наведених норм, адміністративний арешт застосовується за наявності хоча б однієї із наведених обставин.

Із досліджених доказів по справі, судом встановлено, що вище наведені обставини для застосування адміністративного арешту у позивача відсутні. Наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Згідно п. 7.1 п., п. 7.3 розділу VII Порядку № 1398, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Дані вимоги кореспондуються з положенням пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України, щодо застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків, яке здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

В даному випадку позивачем до суду не надані докази прийняття позивачем рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку в день подачі позову до суду, а отже порушений порядок застосування такого виду арешту.

Згідно із п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом забезпечення погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними п.94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні законодавчі підстави для задоволення позову, а позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «ЛВС-ОІЛ-Транс» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться на рахунках в банку - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська