Рішення

від 19.12.2008 по справі 10/126-08-4483

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/126-08-4483

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2008 р.Справа  № 10/126-08-4483

за позовом Закритого акціонерного товариства «Золоте руно-Донецьк»          

до відповідача Приватної фірми «Прагма»

про стягнення 36834,12 грн. та зобов'язання вчинити певні дії

                                                                                                          Суддя         Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Яремич О.М. за довіреністю від 18.12.2008р. №548

від відповідача: не з'явився   

Суть спору: ЗАТ «Золоте руно-Донецьк»звернулося до господарського суду Донецької області  з позовом про стягнення з ПФ «Прагма»36834,12 грн. та спонукання до повернення тари. Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.10.2008р. позовні матеріали ЗАТ «Золоте руно-Донецьк»передані за підсудністю до господарського суду Одеської області. 24.10.2008р. за даним позовом ЗАТ «Золоте руно-Донецьк»господарський суд Одеської області порушив провадження у справі №10/126-08-4483, про що тією ж датою виніс відповідну ухвалу.

У позові ЗАТ «Золоте руно-Донецьк»заявлені вимоги про стягнення з ПФ «Прагма»36834,12 грн., з яких, 28832,95 грн. –основний борг за товар, що поставлений позивачем відповідачу  на підставі укладеного між сторонами контракту купівлі-продажу від 03.01.2008р. №12; 4057,15 грн. –пеня, що нарахована відповідача за порушення строків оплати поставленого позивачем товару; 3436,88 грн. –індекс інфляції та 507,14 грн. –3 % річних, що також нараховані відповідачу з березня по вересень 2008 року  за порушення строків оплати поставленого позивачем товару, а також вимоги про принудження відповідача повернути тару.

Окрім того, у позові ЗАТ «Золоте руно-Донецьк»також просить суд для забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти відповідача.

В процесі розгляду справи позивач у заяві від 10.12.2008р. за вх. №25497 уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача 35491,22 грн., з яких 27332,95 грн. –основний борг, 4726,08 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 23.03.2008р. по 08.12.2008р., 2841,43 грн. –індекс інфляції, нарахований за період з квітня  по листопад 2008 року, 590,76 грн. –3% річних, що  нараховані відповідачу за період з 23.03.2008р. по 08.12.2008р.  Також у заяві позивач відмовився від позовних вимог щодо принудження відповідача повернути тару, з посиланням при цьому на те, що тару відповідачем повернуто.  

Відповідач у судові засіданні не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову не надав. Водночас судові ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, які надіслані відповідачу  на адресу, що зазначена у позові - м. Одеса, вул. Піонерська,26, повернуті до суду органами зв'язку з позначкою «фірма вибула». Між тим, оскільки вказані судові ухвали надіслані на адресу відповідача, за якою останній станом на 21.11.2008р. зареєстрований як юридична особа, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ від 21.11.2008р. №01-02-119-2901, який наданий на запит суду  Головним управлінням статистики в Одеській області, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях за наявними, а також наданими позивачем на вимогу суду документами.  

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, господарський  суд встановив:   

03.01.2008р. між ЗАТ «Золоте руно-Донецьк» (продавець, позивач) і ПФ «Прагма» (покупець, відповідач) укладений контракт купівлі-продажу №12, згідно з яким, позивач продає, а відповідач оплачує та приймає товар –пряжу високооб'ємну поліакрілонітрільну №32/2 тек 31х2 у орієнтованій кількості 50 тон.

Умовами розділу 4 контракту передбачено, що продукція відпускається відповідачу у тарі та упаковці, що забезпечує її схоронність. Тара: намотувальні пластмасові конуси і поліпропіленові мішки є такими, що підлягають поверненню та повернення тари здійснюється за рахунок відповідача (п.п.4.1.,4.3. контракту). Вартість тари становить: конус пластмасовий –0,48 грн. за 1 шт; мішок п/п –0,80 грн. (п.4.2. контракту).

Відповідно  до умов п.5.1. контракту, ціна за 1 кг кондиційної ваги пряжи визначається у гривнях на умовах, обумовлений у рахунку на кожну поставку пряжи, одночасно вказаний документ є узгодженням кольорової гами і кількості відвантаженої пряжи.

Умовами п.7.1. контракту встановлено, що поставка узгодженої партії здійснюється на умовах 100% передплати або по взаємній згоді з відстроченням платежу на протязі 30 календарних днів. Датою оплати вважати дату зарахування грошових коштів на відповідний рахунок позивача.

У п.9.1. контракту встановлено, що товар вважається зданим позивачем і прийнятим відповідачем відносно якості –відповідно до паспорту якості, виданого позивачем, відносно кількості –відповідно до відвантажувальних документам.

Також умовами п.10.2. контракту передбачено, що за порушення строків гарантованої  оплати продукції відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого в строк продукції за кожний день прострочення. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх обов'язків за контрактом.

У п.11.3. контракту встановлено, що даний контракт вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2008р.

Разом з тим,  господарським судом встановлено, що 20.02.2008р. за вих. №136 відповідач звернувся до позивача з замовленням про відвантаження 1000 кг пряжи на суму 27900 кг, яку зобов'язався оплатити 28.02.2008р.

21.02.2008р. позивач виписав специфікацію-накладну на відпуск пряжи відповідачу та рахунок на оплату пряжи №190 і тією ж датою за видатковою накладною №63 відпустив відповідачу пряжу №7В 14ПД/1 у кількості 1051,53 кг на загальну суму 28832,95 грн.

При цьому  вказана видаткова накладна №63 від 21.02.2008р. свідчить, що пряжа передана відповідачу у наступній тарі –конуси у кількості 1000 шт. на загальну суму 480 грн. та мішки у кількості 100 шт.  на загальну суму 80 грн.  

Товар за видатковою накладною відповідачем одержаний про що свідчить   довіреність  на одержання товарно-матеріальних цінностей від 21.02.2008р. серії ЯОС №492038.

Також 21.02.2008р. за вказаною господарською операцією позивачем виписано податкову накладну №188.

03.06.2008р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою оплати боргу в сумі 28832,95 грн. за поставлену позивачем пряжу та штрафних санкцій за порушення строків оплати поставленого  позивачем товару. Вказану претензію відповідач одержав 07.06.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №298183. а 08.07.2008р. за вих. №16 надіслав позивачу листа, в якому повідомив позивача про скрутне матеріальне становище та запропонував позивачу здійснити розрахунок силікатною цеглою за ціною 1,50 грн. за штуку з доставкою у Донецьк.

Оскільки в подальшому відповідач не розрахувався з позивачем за поставлену пряжу, останній звернувся до суду з даним позовом  про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 28832,95 грн., пені в сумі 4057,15 грн., індексу інфляції в сумі 3436,88 грн. та 3% річних в сумі 507,14 грн., а також про принудження відповідача повернути тару.

В процесі розгляду справи відповідач частково оплатив борг в сумі 1500 грн., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача від 04.11.2008р., а позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою, сума основного боргу становить 27332,95 грн., пені - 4726,08 грн., індексу інфляції - 2841,43 грн., 3% річних - 590,76 грн. та від позовних вимог   щодо принудження відповідача повернути тару позивач відмовляється, з посиланням при цьому на те, що тару відповідачем повернуто.  

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено судом між сторонами у справі укладений контракт,  за умовами якого позивач зобов'язався продати, а  відповідач зобов'язався оплатити та прийняти  товар (пряжу) або на умовах 100 % передоплати або на умовах відстрочення платежу на протязі 30 календарних днів.

Також господарським судом встановлено, що 21.02.2008р. позивач відпустив, а відповідач прийняв пряжу  №7В 14ПД/1 у кількості 1051,53 кг на загальну суму 28832,95 грн., що підтверджується видатковою накладною №63, податковою накладною №188,  довіреністю на одержання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОС №492038 від 21.02.2008р.  

За поставлений позивачем товар (пряжу) відповідач розрахувався частково, а саме 04.11.2008р. перерахував на р/рахунок позивача 1500 грн., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача.

Таким чином заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 27332,95 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи із встановлених обставин справи, які свідчать про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 27332,95 грн. господарський суд дійшов висновку щодо їх задоволення.   

Також обґрунтованими і правомірними є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача індексу інфляції та 3% річних, оскільки вимогами ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений  договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, індекс інфляції за період прострочення відповідачем оплати поставленого позивачем товару з квітня по листопад 2008 року становить 2841,43 грн., а 3% річних за період прострочення з  23.03.2008р. по 08.12.2008р. становлять 590,76 грн.

Водночас позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені частково задовольняються господарським судом, з огляду на наступне.   

Так, вищевстановленими обставинами справи доведений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару  у строк, встановлений умовами п.7.1. контракту, а саме з відстроченням платежу на протязі 30 календарних днів.  

В силу вимог п.3 ч.1 ст.611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема, пені. Вимогами ч.2 ст.551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки (пені)  є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Сплата відповідачем неустойки (пені) у випадку порушення строків оплати поставленого товару  передбачена  умовами п.10.2. укладеного між сторонами контракту в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Водночас відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. При цьому в силу вимог  ч.6 ст.232 названого Кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.  

Згідно з розрахунком пені, що здійснений позивачем у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, сума пені становить 4726,08 грн., а період її нарахування з 23.03.2008р. по 08.12.2008р.  

Між тим, з огляду на вищевикладені положення Господарського кодексу України, а також встановлені обставини справи щодо порушення відповідачем строків оплати поставленого позивачем товару з 23.03.2008р., господарський суд вважає, що нарахування пені повинно здійснюватися  за період з 23.03.2008р. по 23.09.2008р. Сума пені за вказаний період згідно з розрахунком суду становить 3488,39 грн. (28832,95 грн.х12%х2х184 дні \365х100%) і саме в межах цієї суми позовні вимоги задовольняються господарським судом.

Щодо позовних вимог про принудження відповідача повернути тару, то відмова позивача від позову в цій частині позовних вимог прийнята господарським судом, а тому провадження у справі в цій частині позовних вимог припинено на  підставі п.4 ч.1 ст.81 ГПК  України, згідно з якою, господарський  суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Окрім того,  клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на  грошові кошти відповідача,  залишено без задоволення господарським судом,  з огляду на те, що вказане клопотання взагалі необґрунтовано позивачем жодним документальним доказом, а в силу вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита в сумі  та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.4 ч.1 ст.81, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Закритого акціонерного товариства «Золоте руно-Донецьк» задовольнити частково.  

2.Стягнути з Приватної фірми «Прагма»(65009, м. Одеса, вул. Піонерська, 26, р/рахунок 26009210461 у ВАТ «МТБ», МФО 328168, ІПН 250292915420, код ЄДРПОУ 25029298) на користь Закритого акціонерного товариства «Золоте руно-Донецьк»(83117, м. Донецьк, вул. Бахметьєва,24, р/рахунок 26005165165163990 у Кіровському відділені ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011, ІПН 315865305654, код ЄДРПОУ 31586532) основний борг в сумі 27332 (двадцять сім тисяч триста тридцять дві) грн. 95 коп., пеню в сумі 3488 (три тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 39 коп., індекс інфляції в сумі 2841 (дві тисячі вісімсот сорок одна) грн. 43 коп., 3% річних в сумі 590 (п'ятсот дев'яносто) грн. 76 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 338 (триста тридцять вісім) грн. 87 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108 (сто вісім) грн. 56 коп.  

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Провадження у справі в частині позовних вимог про принудження відповідача повернути тару припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

        Рішення підписане 22 грудня 2008 року.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.