7/60
КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
01.12.08 р. № 7/60
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів:
Тарасенко К. В.
Мостової Г. І.
секретар судового засідання Олійник О.Л.,
В судове засідання з'явились представники сторін
від кредитора:Матлаш В.М. –дов. №563 від 12.11.2008р., представник;
від боржника:Сергієчко А.В. –арбітражний керуючий;Хрептак В.І. –протокол №1 від 25.03.2005р., керівник;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій” на постанову господарського суду Полтавської області від 12.08.2008р.
по справі №7/60(суддя Іванко Л.А.)
за заявою Фонду державного загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття в особі Машівського районного центру зайнятості
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій”
про визнання банкрутом,
в с т а н о в и в :
Фонд державного загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття в особі Машівського районного центру зайнятості звернувся до господарського суду Полтавської області із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій” про визнання банкрутом (а.с.2-4).
Постановою господарського суду Полтавської області від 12.08.2008р. по справі №7/60 визнано банкрутом ТОВ „Обрій”, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора (а.с.65-66).
Не погоджуючись із постановою, ТОВ „Обрій” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та відмовити в визнанні його банкрутом.
Фонд державного загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття в особі Машівського районного центру надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду –без змін.
В судовому засіданні 01.12.2008р. представники боржника підтримали вимоги апеляційної скарги. Представник кредитора проти апеляційної скарги заперечував з підстав викладених у відзиві.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступних обставин.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Обрій” зареєстровано Машівською районною державною адміністрацією 03.03.2000р. за №104 (а.с.8). Боржник також зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (а.с.7).
Кредитор наполягає визнати ТОВ „Обрій” банкрутом в порядку ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у зв'язку з відсутністю боржника та його керівних органів за адресою, яка вказана в установчих документах, а також у зв'язку з нездійсненням підприємством виробничої діяльності (а.с. 2-3).
В обґрунтування заяви про визнання банкрутом кредитор посилається на те, що ТОВ „Обрій” з 2005 року підприємницької діяльності не здійснює, не звітує перед Машівським районним центром зайнятості. Також у боржника відсутнє майно, у зв'язку з чим не можливо погасити недоїмку перед Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в розмірі 16007,29грн.
ТОВ „Обрій” обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що підприємство знаходиться за місцезнаходженням зазначеним в Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, що підтверджується витягом з реєстру. Боржник також повідомляє, що з 25.03.2005року він знаходиться на стадії ліквідації.
Дослідивши докази що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова суду першої інстанції має бути скасована, а провадження у справі підлягає припиненню з наступних підстав.
Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” №2343-ХІІ від 14.05.1992р. (далі –Закон України №2343-ХІІ) передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.
Згідно ч.1 ст. 52 Закону України №2343-ХІІ, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Відповідно до вимог ч.1 ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” №755-IV від 15.05.2003р. (далі –Закон №755-IV), якою визначений статус відомостей Єдиного державного реєстру, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно ст.1 Закону №755-IV, місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до ст.17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи (ч.2 ст.17 Закону), а також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (ч.5 ст.17 Закону).
Обставини щодо відсутності боржника –юридичної особи за її місцезнаходженням, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, крім відомостей з Єдиного державного реєстру, тобто, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може бути належним доказом відсутності боржника.
Кредитор, при зверненні із заявою про визнання ТОВ „Обрій” банкрутом, факт незнаходження боржника за місцезнаходженням та не проведення ним виробничої діяльності, доводив складеним ним актом від 04.04.2008р. (а.с.33).
Під час розгляду справи в суді першої інстанції кредитор надав довідку з Єдиного державного реєстру датовану 17.07.2008р., відповідно до якої 17.07.2008р. до реєстру було внесено інформацію про відсутність боржника за його місцезнаходженням (а.с.60-61).
Боржник, який спростовував відсутність підприємства за його місцезнаходженням, під час апеляційного провадження надав довідку з Єдиного державного реєстру датовану 14.08.2008р. Відповідно до цієї довідки станом на 14.08.2008р. підтверджено відомості про наявність ТОВ „Обрій” за його місцезнаходженням.
Обов'язок підтвердити поданими доказами наявність передбачених законом підстав для визнання боржника банкрутом, відповідно ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, покладається на Фонд державного загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття в особі Машівського районного центру зайнятості.
Апеляційний суд не погоджується з висновком місцевого суду про те, що заявник підтвердив поданими доказами наявність у ТОВ „Обрій” ознак, які б свідчили про можливість визнання його банкрутом в порядку ст.52 Закону України №2343-ХІІ.
Відповідно п.8 ст.19 Закону №755-IV, якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
На виконання ухвали апеляційного суду державним реєстратором надано пояснення про те, що підставою для запису в державному реєстрі від 17.07.2008 р. про відсутність ТОВ “Обрій” за юридичною адресою є лист, який 23.06.2008р був направлений державним реєстратором боржнику та повернувся з відміткою пошти про те що адресат відсутній.
З огляду на зазначене, колегія апеляційного господарського суду констатує, що запис в державному реєстрі від 17.07.2008 р. про відсутність ТОВ “Обрій” за юридичною адресою був внесений не на підставі повідомлення від органу державної податкової служби.
Матеріалами справи підтверджується, що боржник надав державному реєстратору реєстраційну картку 14.08.2008р. Чинним законодавством не передбачено що надання підприємством реєстраційної картки пізніше ніж у строк передбачений п. 7 ст. 19 Закону №755-IV, є підставою для залишення її без розгляду. Таким чином, державний реєстратор Машівського району обґрунтовано вніс 14.08.2008р. до державного реєстру запис про наявність ТОВ „Обрій” за його місцезнаходженням.
Апеляційний господарський суд, керуючись ст.ст. 34, 36, 38, 43 ГПК України, не може не брати до уваги вказану довідку від 14.08.2008р. ЇЇ наявність є достатньою підставою для висновку про те що факт відсутності боржника за його місцезнаходженням заявник належним чином не підтвердив.
Судова колегія апеляційного суду вважає, що наявність/відсутність прибутку підприємства, не є підставою для визнання його таким, що не здійснює підприємницьку діяльність, оскільки прибуток є метою підприємницької діяльності, а не обов'язковою її умовою.
Згідно листа Машівського відділення Карлівської МДПІ №653/10 від 25.03.2008р., ТОВ „Обрій” станом на 25.03.2008р. знаходився на обліку в податковому органу; відомості про припинення державної реєстрації підприємства до податкового органу не надходили. Підтвердження того, що боржник не звітує перед податковими органами відсутнє (а.с.23).
Посилання кредитора на відсутність у боржника нерухомого майна та транспортних засобів також не є належним доказом нездійснення ТОВ „Обрій” підприємницької діяльності.
Таким чином, місцевий суд дійшов невірного висновку про те, що вказані кредитором в заяві про визнання банкрутом обставини є підставою для застосування процедури визнання банкрутом, визначеної ст.52 Закону України №2343-ХІІ.
Частина 3 статті 6 Закону України №2343-ХІІ передбачає, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Сума заборгованості ТОВ „Обрій” на час звернення кредитора з заявою про визнання його банкрутом становила 16007,29грн., що є меншою ніж трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
Згідно п.8.2 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України №04-5/1193 від 04.06.2004р., у разі якщо буде встановлено, що на момент подання заяви була відсутня хоча б одна з ознак неплатоспроможності, передбачених ст.1 та ч.3 ст.6 Закону України №2343-ХІІ, справа про банкрутство підлягає припиненню.
Такими чином, провадження по справі №7/60 про визнання ТОВ „Обрій” банкрутом підлягає припиненню, оскільки відсутні підстави продовжувати провадження про банкрутство боржника в порядку, передбаченому ст.52 Закону України №2343-ХІІ, а для продовження справи в загальному порядку визнання підприємства банкрутом не достатній розмір безспірних вимог кредитора.
Припинення провадження у справі про банкрутство з цих підстав не перешкоджає повторному зверненню з заявою про порушення справи про банкрутство за наявності встановлених Законом ознак неплатоспроможності.
За наведених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що постанова господарського суду Полтавської області від 12.08.2008р. у справі №7/60 підлягає скасуванню, провадження у справі №7/60 підлягає припиненню.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно ст.ст.44, 49 ГПК України, державне мито за звернення до апеляційного суду підлягають стягненню з кредитора на користь боржника.
Керуючись ст.ст.4-1, 99, 101-106 ГПК України, ст.ст. 6, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій” задовольнити частково.
2. Постанову господарського суду Полтавської області від 12.08.2008р. у справі №7/60 скасувати.
3. Провадження у справі №7/60 припинити.
4. Стягнути з Фонду державного загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття в особі Машівського районного центру зайнятості (39400, Полтавська область, смт. Машівка, вул. Леніна, 166а, п/р 37176161403202 в ГУ Державного казначейства у Полтавській області, МФО 831019, код 23554422) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій” (39441, Полтавська область, Машівський район, с. Абрамівка, р/р 260023233938067 в КБ „ПриватБанк”, код 30840796) 42,50 грн. витрат на сплату державного мита.
5. Справу №7/60 повернути до господарського суду Полтавської області.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю.
Судді:
Тарасенко К. В.
Мостова Г. І.
Дата відправки 16.12.08
Суд | Київський міжобласний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2008 |
Оприлюднено | 17.02.2009 |
Номер документу | 2944270 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні