12/25-08-4457
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" січня 2009 р.Справа № 12/25-08-4457
за позовом: Відкритого акціонерного товариства ”Вінницяоблпаливо”
до відповідачів: 1) державного підприємства Одеська залізниця;
2) колективного підприємства збагачувальна фабрика „Центральна”
про стягнення 2463,30 грн.
Суддя Цісельський О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Олійник В.Ю. – довіреність від 24.09.2008 р.
від відповідача 1: : –не з'явився
від відповідача 2: –не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: ВАТ “Вінницяоблпаливо” (позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення солідарно з Одеської залізниці (відповідач-1) та КПЗФ „Центральна” (відповідач-2) пропорційно ступені їх вини, вартості недостачі вантажу в сумі 2463,30 грн.
У відзиві на позов від 12.11.2008р. №2288 відповідач-1 просить суд відмовити у задоволені позовних вимог про стягнення вартості недостачі вантажу з Одеської залізниці, з посиланням на те, що по-перше, відповідно до записів у залізничній накладній завантаження вагону проводилося на підприємстві вантажовідправника засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно визначено масу вугілля перед відправленням вагону без участі представника залізниці. По-друге, вагон з вантажем прибув на станцію призначення у технічно справному стані, що підтверджується відповідним комерційним актом, не виконав вимог навантаження, встановлених розділом 2 пункту 9 „Технічних умов завантаження вантажів”, передбачених ст. 32 Статуту залізниць України. По-третє, всупереч вимогам п. б ст.130 Статуту залізниць України позивач надав до суду документи, що підтверджують кількість і вартість вантажу, однак дані документи взагалі не мають відношення до даної справи.
У відзиві на позов від 13.11.2008р. за № 421 відповідач-2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог до КПЗФ „Центральна”, з посиланням на те, що відповідно до ст. 32 Статуту залізниць України та п.6 Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. № 542, вагон, після його завантаження пройшов контрольне переважування на 150 тонних вагонних вагах відповідача-2, які пройшли державну перевірку, про що є відповідний запис у технічному паспорті на ваги. Крім того, перед прийняттям вантажу до перевезення, у відповідності до ст.24 Статуту залізниць України, станцією відправлення –„Карахаш” Донецької залізниці за власною ініціативою була здійснена перевірка (вибіркове перевантаження) з ціллю перевірки відомостей, зазначених у залізничній накладній. При цьому недостачі вантажу не виявлено. Також відправником вжиті заходи щодо схоронності вантажу під час перевезення шляхом маркування вантажу вапном, а відомості, що викладені у комерційному акті про наявність поглиблень на поверхні вантажу підтверджують, що недостача вантажу утворилася з вини перевізника.
Ухвалою заступника голови суду від 22.12.2008р. строк вирішення спору у даній справі продовжений на один місяць до 22.01.2009 р.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд встановив:
Відповідно до договору № 14/01-08 від 14.01.2008 р. ВАТ „Вінницяоблпаливо” придбало у ТОВ „ТК Схід Регіон” партію вугілля. Вантажовідправником вугілля призначено КПЗФ „Центральна”.
19.05.2008 р. по залізничній накладній № 50826368 КПЗФ „Центральна” відправило на адресу Томашпільського паливного складу ВАТ „Вінницяоблпаливо” напіввагон № 67156273 вугілля марки Антрацит АС у кількості 69 000 кг.
По прибутті напіввагону № 67156273 на станцію Знам'янка Одеської залізниці при огляді з оглядової вежі були виявлені поглиблення в поверхні вантажу, про що складено акти загальної форми № 8931 від 22.05.2008 р. та № 8933 від 23.05.2008 р. на підставі яких 23.05.2008 р. на станції Знам'янка Одеської залізниці здійснено комісійне переваження вагону та виявлено нестачу вантажу (вугілля) в кількості 4600 кг, про що у той же день складено комерційний акт серії БК № 044836/429/3.
Позивачем розрахована вартість недостачі вантажу, з урахуванням норми нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто), яка склала 2463,30 грн.
Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує, у відзиві на позов зазначає, що відповідно до записів у залізничній накладній № 50826368, комерційного акту серії БК № 044836/429/3 від 23.05.2008 р. завантаження вагону проводилося вантажовідправником засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно визначено масу вугілля перед відправленням вагону без участі представника залізниці. По-друге, вагон з вантажем прибув на станцію призначення у технічно справному стані, що підтверджується відповідним комерційним актом, не виконав вимог навантаження, встановлених розділом 2 пункту 9 „Технічних умов завантаження вантажів”, передбачених ст. 32 Статуту залізниць України. По-третє, всупереч вимогам п. б ст.130 Статуту залізниць України позивач надав до суду документи, що підтверджують кількість і вартість вантажу, однак дані документи взагалі не мають відношення до розглядаємої справи.
Відповідач-2 КПЗФ „Центральна” проти позовних вимог заперечує, у відзиві на позов зазначає, що відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його отримання для перевезення і до моменту видачі одержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам. В даному випадку залізницею не доведено відсутність вини у нестачі вантажу при перевезенні.
З прибуттям напіввагону № 67156273 на ст. Знам'янка, Одеської залізниці вагон було відправлено на переважування, у зв'язку з виявленими поглибленнями на поверхні вантажу. При переважуванні було встановлено недостачу 4600 кг. про що складено комерційний акт серії БК № 044836/429/3 від 23.05.2008 р.
В комерційному акті зазначено, що на поверхні вантажу є наявні поглиблення праворуч за рухом потягу над 3-4-5 люками довжиною 4000 мм, шириною 1200 мм й глибиною 500 мм та над 6-7 люками довжиною 2000 мм, шириною 1500 мм й глибиною 600 мм. Зліва за рухом потягу над 1 люком довжиною 1500 мм, шириною 1500 мм й глибиною 300 мм. Течі вантажу немає, двері та люки щільно зачинені. Вантаж маркований вапном, про що зазначено в залізничній накладній та комерційному акті. Завантаження вантажовідправником було здійснено у технічно справний вагон.
Крім того, як встановлено судом, перед прийняттям вантажу до перевезення, у відповідності до ст.24 Статуту залізниць України, станцією відправлення –„Карахаш” Донецької залізниці за власною ініціативою була здійснена перевірка (вибіркове перевантаження) з ціллю перевірки відомостей, зазначених у залізничній накладній, про що 19.05.2008 р. представником станції відправлення – „Карахаш” Донецької залізниці було складено акт контрольного переваження відвантажених вагонів, що прибули від КПЗФ "Центральна" до станції „Карахаш”. При цьому нестачі вантажу не виявлено.
На думку Відповідача –2, викладену у відзиві на позов, наявність поглиблення на поверхні вантажу, свідчить про те, що недостача утворилася саме при перевезенні, і тому відповідальність за недостачу повинна бути покладена на залізницю.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається:
- вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці;
- контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.
Залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери (ст. 31 СЗУ).
Відповідно до вимог ч. ІІІ ст. 27 , ст. 31 Статуту та пункту 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у напіввагон повинен визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантажені вантажів які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори напіввагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник. З метою забезпечення збереженості вантажу у вагонах відкрито типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю (ч.3. п. 3.9 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601).
Як вбачається з матеріалів справи, напіввагон № 67156273 під час його завантаження був повністю справним та придатним для завантаження. Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 Статуту залізниць Відповідачем - 2 були застосовані додаткові заходи по збереженню вантажу при перевезенні: вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 3,5 Технічних умов правильно, про що зазначено в розділі 1,4 зворотної сторони залізничної накладної № 50826368, що підтверджено залізницею на станції відправлення.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що Відповідач –2 повинен бути звільнений від відповідальності за нестачу вантажу.
Відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України, статті 110 Статуту Залізниць України за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало.
Згідно ст.113 Статуту Залізниць України –за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.
Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
Відповідно до ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 111 Статуту Залізниць України встановлено виключний перелік обставин при яких залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як зазначено в акті загальної форми ст. Знам'янка № 8931 від 22.05.2008 р. зазначено, що у напіввагоні № 67156273 по прибутті потягу до Фастівського парку й огляді з оглядової вежі й на колії станції було виявлено на поверхні вантажу поглиблення. На момент прибуття вагону течі вантажу не має. Двері та люки щільно зачинені.
В акті загальної форми № 8933 від 23.05.2008 р. додатково зазначено, що згідно документів зазначено завантаження вантажу навалом нижче бортів, розмір навантаження відносно висоти бортів не зазначено. Фактично завантаження вугілля рівномірне, нижче бортів 300 мм. на поверхні вантажу є наявні поглиблення праворуч за рухом потягу над 3-4-5 люками довжиною 4000 мм, шириною 1200 мм й глибиною 500 мм та над 6-7 люками довжиною 2000 мм, шириною 1500 мм й глибиною 600 мм. Зліва за рухом потягу над 1 люком довжиною 1500 мм, шириною 1500 мм й глибиною 300 мм. На поверхні вантажу наявне захисне маркування вапном, яка у місцях поглиблень відсутня. Є доступ до вантажу. Доступ усунено шляхом нанесення захисного маркування. Каток не застосовувався.
23.05.2008 р. на ст. Знам'янка Одеської залізниці, було здійснено комісійне переваження напіввагону № 67156273 та виявлено нестачу вантажу (вугілля) в кількості 4600 кг, про що складено комерційний акт серії БК № 044836/429/3, в якому зазначено: „на поверхні вантажу є наявні поглиблення праворуч за рухом потягу над 3-4-5 люками довжиною 4000 мм, шириною 1200 мм й глибиною 500 мм та над 6-7 люками довжиною 2000 мм, шириною 1500 мм й глибиною 600 мм. Зліва за рухом потягу над 1 люком довжиною 1500 мм, шириною 1500 мм й глибиною 300 мм. Течі вантажу немає, двері та люки щільно зачинені. На поверхні вантажу наявне захисне маркування вапном. В місцях поглиблень доступ до вантажу усунено нанесенням маркування вапном. При переваженні виявилось –брутто 85400 кг., тара з бруса 21000 кг., нетто 64400 кг., що складає проти ваги зазначеної у документах у сторону зменшення на 4600 кг.
З залізничної накладної № 50826386 від 19.05.2008 р., актів загальної форми № 8931 від 22.05.2008 р. та № 8933 від 23.05.2008 р., комерційного акту серії БК № 044836/429/3 від 23.05.2008 р. вбачається, що відправником вантажу було нанесено захисне маркування (вапно) для забезпечення збереження вугілля.
Зазначене свідчить про те, що Одеською залізницею взято до перевезення вантаж вугілля у кількості 69000 кг. Маркування вантажу здійснено вапном. При відвантажені виявлено недостачу у розмірі 4600 кг.
В ході розгляду справи, Одеською залізницею не доведено відсутність вини у нестачі вантажу при перевезенні у кількості 4600 кг.
Вартість однієї тони вугілля АС складає 525,00 грн. без ПДВ (630,00 грн. з ПДВ).
Розрахунок вартості нестачі вантажу у розмірі 2463,30 грн., здійснено Позивачем правильно, з урахуванням норми нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто) у розмірі 1%.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки є обґрунтованими та підтвердженими наявними матеріалами справи.
Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача - 1, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. У позові відмовити частково.
2. Стягнути з державного підприємства Одеська залізниця (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в АБ „Експрес-Банк” Одеська філія, МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) на користь відкритого акціонерного товариства ” Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, р/р 2600030132 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 32571, код ЄДРПОУ 01880670) - 2463 грн. 30 коп. (дві тисячі чотириста шістдесят три грн. 30 коп.) –вартість недостачі, 102 грн. (сто дві грн.) –витрат на оплату державного мита; 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) –витрат на ІТЗ судового процесу.
3. В задоволені позовних вимог до Колективного підприємства збагачувальна фабрика „Центральна” (код 32226023) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 14.01.2009 р.
Суддя Цісельський О.В.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2009 |
Оприлюднено | 17.02.2009 |
Номер документу | 2944275 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Цісельський О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні