cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.02.13 р. Справа № 2/5005/10660/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології Бітума", м. Ужгород
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деніс", м. Дніпропетровськ
про стягнення 50 000, 00 грн. заборгованості за поставлений товар
Суддя Боділовська М.М.
Представники:
Від Позивача: не з'явився
Від Відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології Бітума" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деніс" про стягнення 60 000, 00 грн. заборгованості за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2012 р. порушено провадження у справі № 2/5005/10660/2012, розгляд справи призначено на 22.01.2013 р.
В судовому засіданні 22.01.2013 р. оголошувалася перерва за клопотанням Відповідача та у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ч. 4 ст. 22 ГПК України, в судовому засіданні 22.01.2013 р. Позивач надав заяву про зменшення суми позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою Відповідачем основного боргу і просив суд стягнути з Відповідача 50 000, 00 грн. заборгованості за поставлений товар. Заява прийнята судом до розгляду.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, представника в судове засідання 11.02.2013 р. не направив, причини неприбуття не повідомив, Акт звірки розрахунків з Відповідачем не надав.
Відповідач представника в судове засідання не направив, надав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення участі повноважного представника через зайнятість в іншому судовому засіданні та повідомив суд про часткову сплату заборгованості у розмірі 10 000, 00 грн. згідно платіжного доручення № 121 від 29.01.2013 р.
Суд не знайшов підстав для задоволення заяви виходячи з того, що Відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч. 1-4 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст. 32-34 ГПК).
Нез'явлення у судове засідання представника Відповідача за викладених обставин не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Деніс" відзив на позов до суду не надало, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 11.02.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази в сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології Бітума" було поставлено товарно-матеріальні цінності - бітумний праймер Multigum praimer, бітумна емульсія FlexigumНР, бітумно-латексна мастика FlexigumНР та прийняті Товариством з обмеженою діяльністю "Деніс" на загальну суму 997 375, 12 грн.
Передача товару Відповідачу підтверджується рахунком-фактурою № СФ-000013 від 14.11.2011 р. та довіреностями № 888 від 14.11.2011 р. та № 944 від 23.11.2011 р.
Станом на 30.11.2012 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем за отриманими товарно-матеріальними цінностями складає 60 000, 00 грн.
Оплата отриманих ТОВ "Деніс" товарно-матеріальних цінностей мала здійснюватись на умовах попередньої оплати згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства".
Позивач 21.11.2012 р. звернувся до Відповідача з письмовою вимогою (вих. № 21/11-2012) про виконання обов'язку щодо оплати заборгованості.
Відповідач надіслав відповідь від 21.11.2012 р., у якій запропонував розглянути графік погашення боргу. Однак Позивача не погодився, оскільки борг не погашається боржником понад року.
У зв'язку з викладеним, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 50 000, 00 грн. заборгованості за отриманий товар.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (стаття 639 Цивільного кодексу України).
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (статті 640 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
З огляду на викладене, між сторонами склалися правовідносини поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки, згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 ЦК України, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття то в ар о розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений Інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки укладеним між сторонами у спрощений спосіб договором не визначено строку оплати Відповідачем за отриманий товар, то у даному випадку, вирішуючи питання настання (ненастання) строку у Боржника виконати свій обов'язок щодо здійснення розрахунків з кредитором, слід керуватися приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якими передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що після порушення провадження у справі, Відповідач сплатив заборгованість в розмірі 10 000, 00 грн., на підтвердження чого надав копію платіжного доручення № 121 від 29.01.2013 р., у зв'язку з чим в цій частині позовних вимог предмет спору відсутній, тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Доказів оплати заборгованості в розмірі 40 000, 00 грн. Відповідачем до суду не надано, у зв'язку з чим є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за поставлений товар у розмірі 40 000, 00 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.
Керуючись ст. ст. 22, 32-34, 49, 75, 77, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деніс" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, 9 а; код ЄДРПОУ 13445732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології Бітума" (88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101, кв. 721; код ЄДРПОУ 37493449):
- 40 000, 00 грн. (сорок тисяч грн. 00 коп.) заборгованості за поставлений товар;
- 1 609, 50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.
Видати наказ.
В іншій частині позову - провадження у справі припинити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення підписано
18.02.2013 року
Суддя М.М. Боділовська
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2013 |
Оприлюднено | 21.02.2013 |
Номер документу | 29443067 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Боділовська Марина Михайлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Боділовська Марина Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні