Рішення

від 14.02.2013 по справі 5023/6048/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2013 р.Справа № 5023/6048/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства "Фармсена", м. Дергачі про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача: Катеринюк В.В. за дов. № 1324-0 від 10.06.11р.;

відповідача: Навоєнко С.В.(наказ № 1-ок від 17.10.10 р.), після перерви - Яковлєва Н.В. за дов. б/н від 13.02.13р.;

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства "Фармсена", м. Дергачі полягають у стягненні заборгованості за договором №HAFELOF00269 від 28.09.2011р. про надання "Мікрокредиту" (далі - Договір).

У судове засідання 04.02.2013р. представник позивача з'явився, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач скористався правом участі свого представника у судовому засіданні, який визнає суму основної заборгованості та просить суду своєму відзиві від 04.02.2013р. вх.№4131 витребувати у позивача документи, які підтверджують розмір заборгованості відповідача, а саме меморіальні ордери, оскільки, на думку представника відповідача, нарахування штрафу та пені викликає сумніви.

У судовому засідання судом оголошувалась перерва до 14.02.2013р. об 10-00.

Після перерви представник позивача у судове засідання з'явився, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вимоги позивача стосовно наявності основної заборгованості визнає, щодо правильності нарахування пені та штрафних санкцій заперечує проти позовних вимог. Через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву (вх.№5837 від 14.02.2013р.) відповідно до якого просить суд витребувати у позивача акти звірки по нарахуванню штрафних санкцій та пені, крім того, подав до канцелярії суду клопотання (вх.№5838 від 14.02.2013р.) про витребування з позивача актів звіряння по нарахуванню штрафних санкцій та пені за договором №HAFELOF00269 від 28.09.2011р. про надання "Мікрокредиту".

Суд розглянувши клопотання представника відповідача щодо витребування у позивача актів звіряння по нарахуванню штрафних санкцій та пені вважає їх такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України у клопотання про витребування доказів повинно бути зазначено, обставини, що перешкоджають його наданню. У наданих представником відповідача клопотаннях не зазначено, чому у нього відсутня можливість надати суду вказані докази, також представник відповідача на надав суду документів, які можуть підтвердити відмову позивача від їх надання у позасудовому порядку. Крім того, на думку суду, акти звірки є тільки документами, по яких бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо. Вказана правова позиція підтримується Вищим господарським судом України у постанові від 25.01.2012р. по справі №5023/5334/11.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - Позивач, Банк) та ПП "ФАРМСЕНА" (надалі - Відповідач, Клієнт) 28.09.2011 року уклали №HAFELOF00269 від 28.09.2011р. (надалі - Договір).

У відповідності з умовами №HAFELOF00269 від 28.09.2011р. про надання мікрокредиту Банк (п.1.1.), при наявності вільних гро шових коштів, зобов'язаний здійснювати овердрафтове обслуговування ПП "ФА РМСЕНА", яке полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку, відкритому у Банку, за рахунок кредитних коштів у межах встановленого ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку.

В п.п. 1.3. Договору зазначено, що ліміт - це сумма грошових коштів, в межах якої Банк зобов'язується проводити оплату розрахункових документів Клієнта понад зали шок грошових коштів на його поточному рахунку, а згідно з п.п. А.2 ліміт Договору складає 55000 грн. 00 коп.; з п.п. А.З строк проведення платежів для поповнення оборот них коштів Клієнта встановлено до 10.07.2012 року; з п.п. А.4 період безперервного кори стування кредиту складає 30 днів.

Відповідно до п.п. 1.5. кредитування клієнта здійснюється Банком в межах строку і в межах встановленого кредитного ліміту. Періодом безперервного користування креди том є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта. Початком безперервного користування кредитом рахується перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредиту. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.

Згідно з п.п. 1.2 Договору кредит надається в обмін на обов'язок Клієнта по поверненню кредиту, сплаті процентів і винагороді в передбачені договором строки, а саме: п.п. А.7 Договору передбачено, що за користування кредитом Позичальник сплачує відсотки в роз мірі 22% на рік, а відповідно до п.п. А.8 при порушенні клієнтом будь-якого з зобов'язань по погашенню кредиту Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 44% на рік від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п.п. 2.2 Договору Клієнт зобов'язується використати кредит за цільовим при значенням, сплатити нараховані відсотки, погашати кредит в строки, в порядок встановле ні договором, сплатити банку винагороду.

Також Розділом 4 Договору регламентовано порядок розрахунків, відповідно до якого відсотки не сплачені в період безперервного користування кредитом вважаються простроченими, а при непогашенні кредиту у строки, встановлені договором, заборгованість в частині своєчасно непогашеної вважається простроченою і на неї нараховуються відсотки в розмірі 44% на рік.

Розділом 5 Договору встановлена відповідальність клієнта, а саме: п.п. 5.1., що в разі невиконання позичальником будь-якого зобов'язання щодо сплати кредиту, відсотків, винагороди, клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день про-строчки, а п.п. 5.7. передбачено, що в разі порушення позичальником будь-якого грошово го зобов'язання більш ніж на 30 днів, в зв'язку з чим Банк звернувся до суду, позичальник сплачує Банку штраф, розрахований по формулі: 1000,00 грн. + 5 % від суми боргу.

Прийняті на себе зобов'язання по вказаному договору №HAFELOF00269 від 28.09.2011р. про надання кредиту відповідач виконав своєчасно і повністю, встановивши на рахунок кредитний ліміт.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, неустойкою відповідно до умов договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором №HAFELOF00269 від 28.09.2011р., що був доданий до позовної заяви.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 530, 1054 Цивільного кодексу України, Відповідач зобов'язання за вказаним Договором не виконав про що не заперечується його представником у судовому засіданні в частині сплати основного боргу.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором за розрахунком позивача відповідач станом на 10.10.2012 року має заборгованість в розмірі 78804,71 грн., яка складається з: 54986,55 грн. - заборгованість за кредитом; 15246,32 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 3866.86 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1000,00 грн. - штраф (фіксована частина); 3704,98 грн. - штрафу (відсотки від суми боргу).

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам суд, виходить з наступного.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 345 ГК України).

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтями 546, 549 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Як передбачено ст. 220 Господарського кодексу України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до вимог статті 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч. 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов Договору та вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 54986,55 грн. - заборгованості за кредитом та 15246,32 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом у повному обсязі .

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штраф, пеня).

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування надані позивачем, щодо стягнення - 3866,86 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором, 1000 грн. штрафу та 3704,98 грн. штрафу (відсотків від суми боргу) відповідно до п.5.7 Договору, суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається:

- у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

- у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача, що міститься у відзиві на позовну заяву (вх.№5837 від 14.02.2013р.) про витребування від позивача актів звіряння по нарахуванню штрафних санкцій та пені та у клопотанні (вх.№5838 від 14.02.2013р.) про витребування з позивача актів звіряння по нарахуванню штрафних санкцій та пені відмовити повністю.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "ФАРМСЕНА" (62302, Харківська область, м. Дергачі, вул. Садова, буд. 8-А, код в ЄДРПОУ 35993933, р/р 26003060290155 в Харківському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код в ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) - 78804,71 грн. заборгованості за кредитним договором №HAFELOF00269 від 28.09.2011р. про надання "Мікрокредиту" та 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 19.02.2013 р.

Суддя Жельне С.Ч.