Рішення

від 24.12.2008 по справі 10/127-08-4549

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/127-08-4549

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2008 р.Справа  № 10/127-08-4549

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Южполиграфсервіс»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Друг»

про стягнення 183867,22 грн.

                                                                                                          Суддя         Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: Гринишок М.М. за довіреністю від 12.06.2008р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ  «Южполиграфсервіс»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Видавництво «Друг»183867,22 грн., з яких, 132422,81 грн. –основний борг за виготовлену та поставлену позивачем продукцію, 18049,37 грн. –пеня, що нарахована відповідачу за порушення строків оплати  поставленої позивачем продукції, 30332,65 грн. –індекс інфляції та 3062,39 грн. –3% річних, що також нараховані відповідачу за порушення строків оплати поставленої позивачем продукції.

В процесі розгляду справи позовні вимоги уточнювалися позивачем в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних. Остаточно позовні вимоги в цій частині уточнені позивачем у заяві, яка залучена судом до справи 08.12.2008р., та згідно з якою, позивач, окрім основного боргу в сумі 132422,81 грн., просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 22240,46 грн., 3% річних в сумі 2139,56 грн. та пеню в сумі 12769,09 грн., з посиланням при цьому на те, що нарахування індексу інфляції, 3% річних та пені здійснено позивачем за порушення відповідачем строків оплати продукції, що поставлена у період дії укладеного між сторонами договору.    

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому судові ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, надіслані відповідачу, як на адресу, що зазначена у позові, так і на адресу, яка є юридичною адресою відповідача, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ, який наданий на запит суду Головним управлінням статистики в Одеській області. Судові ухвали, які надіслані на юридичну адресу відповідача одержані останнім, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях.   

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні  оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача  господарський  суд встановив:   

З 12.03.2007р. по 23.07.2007р. позивач виготовив та поставив відповідачу продукцію на загальну суму 81571,61 грн., що підтверджується відповідними накладними. Вказана продукція відповідачем одержана, що підтверджується відповідними довіреностями останнього на  одержання товарно-матеріальних цінностей. Також на поставлену у цей період продукцію позивачем виставлені відповідні рахунки на оплату продукції відповідачем.  

23.07.2007р. між позивачем (виготовник) і відповідачем (замовник) укладений договір на виконання поліграфічних робіт №12, згідно з яким, відповідач замовляє, а відповідач зобов'язується виготовити поліграфічну продукцію, а саме: газету «Робота і навчання», газету «Біржа труда», журнал «Автомір», додаток до журналу «Автомір»- «Мотомір»(дані про формат, тираж та інше вказуються у додатках №1,2,3,4,5).

Згідно з умовами п.3.1. цього договору, оплата відповідачем виготовленої позивачем продукції в розмірі 100% вартості тиражу повинна здійснюватися у вигляді передплати на розрахунковий рахунок позивача, а відповідно до умов п.5.7. договору, у випадку прострочення платежів більш ніж на 5 (п'ять) банківських днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожні сутки простроченого платежу.

Умовами п.7.2. договору встановлено, що договір вступає в законну силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2007р.  

Після укладення цього договору позивач з 23.07.2007р. по 31.12.2007р., виготовив та поставив відповідачу продукцію на загальну суму 211306,59 грн.  грн., що підтверджується відповідними накладними. Вказана продукція відповідачем одержана, що підтверджується  відповідними довіреностями останнього на одержання товарно-матеріальних цінностей. Також на поставлену у цей період продукцію позивачем виставлені   відповідні рахунки на оплату продукції відповідачем.  

Після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору (31.12.2007р.), позивач у період з 14.01.2008р. по 14.02.2008р. виготовив і поставив відповідачу продукцію на загальну суму 48846,90 грн., що підтверджується відповідними накладними. Вказана продукція відповідачем одержана, що підтверджується відповідними  довіреностями останнього  на одержання товарно-матеріальних цінностей. При цьому на поставлену у цей період продукцію позивачем також виставлені  відповідні рахунки на оплату продукції відповідачем.

Поставлену позивачем продукцію відповідач оплачував частково, а саме з 30.03.2007р. по 26.02.2008р. оплатив позивачу 209302,29 грн., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача. Залишок боргу в сумі 132422,81 грн. відповідачем не сплачений і 29.02.2008р. позивач звернувся до відповідача з претензією за вих.№19 щодо оплати боргу. Вказана претензія одержана відповідачем 14.03.2008р., про що свідчить особистий підпис Анісімова Н.Ю. на претензії.

Також у матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків, який підписаний бухгалтерами сторін та засвідчений печатками остатніх, та згідно з яким, станом на 14.03.2008р. заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 132422,81 грн. Окрім того у матеріалах справи наявний також гарантійний лист відповідача, б/н та б/д, який підписаний особисто директором  ТОВ «Видавництво «Друг»Анісімовим Н.Ю., та згідно з яким, відповідач визнав заборгованість  за поставлений позивачем товар в сумі 132422,81 грн. і зобов'язався сплатити борг в строк до 30.05.2008р. відповідно до наступного графіку: 30.03.2008р. - 32242,82 грн.; 30.04.2008р. –25000 грн.; 30.05.2008р. –75000 грн.  

Між тим, оскільки залишок боргу відповідач позивачу не сплатив, останній звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 132422,81 грн., індексу інфляції в сумі 30332,65 грн., 3% річних в сумі 3062,39 грн. та пені в сумі 18049,37 грн.

В процесі розгляду справи позовні вимоги уточнені позивачем, про що 08.12.2008р. до суду надано відповідну заяву, згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 132422,81 грн., індекс інфляції в сумі 22240,46 грн., 3% річних в сумі 2139,56 грн. і пеню в сумі 12769,09 грн., з посиланням при цьому на те, що нарахування індексу інфляції, 3% річних та пені здійснено позивачем за порушення відповідачем строків оплати продукції, що поставлена у період дії укладеного між сторонами договору.    

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, який уточнений позивачем, виходячи з наступного.

Як вище встановлено  господарським судом, за період з 12.03.2007р. по 14.02.2008р. позивач виготовив та поставив відповідачу продукцію на загальну суму 341725,10 грн., в т.ч. за період з 12.03.2007р. по 23.087.2007р. на суму 81571,61 грн., за період з 23.07.2007р. по 31.12.2007р. на суму 211306,59 грн., у період з 14.01.2008р. по 14.02.2008р. на суму 48846,90 грн., що підтверджується відповідними накладними та довіреностями відповідача на одержання товарно-матеріальних цінностей.

У ч.1 ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», який в силу вимог ч.2 ст.4 ЦК України є актом цивільного законодавства, всі юридичні особи зобов'язані вести бухгалтерський облік та фінансову звітність згідно з законодавством, а у ч.1 ст.9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що наявні у матеріалах справи видаткові накладні, згідно з якими, позивач здійснив  поставку продукції  відповідачу на загальну суму 130418,51 грн. (в т.ч. за період з 12.03.2007р. по 23.07.2007р. на суму 81571,61 грн. та за період з 14.01.2008р. по 14.02.2008р. на суму 48846,90 грн.), та довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей, згідно з якими, відповідач одержав  поставлену позивачем продукцію, фіксують факт здійснення господарських операцій щодо поставки продукції позивачем відповідачу, а дії сторін щодо приймання –передачі цієї продукції  на підставі вказаних документів є такими конклюдентними діями сторін, які свідчать про виникнення між ними зобов'язання, зокрема, зобов'язання позивача щодо поставки продукції відповідачу та зобов'язання відповідача щодо розрахунку за поставлену позивачем продукцію.  

При цьому строк виконання відповідачем свого зобов'язання щодо розрахунку за поставлену позивачем продукцію не встановлений, а тому розрахуватися за поставлену у вказаний період продукцію відповідач зобов'язаний у семиденний строк від дня пред'явлення позивачем вимоги про оплату цієї продукції. Такий обов'язок боржника передбачений вимогами ч.2 ст.530 ЦК України, згідно з якою, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його  виконання у будь-який час.  Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогу позивача про сплату боргу (претензія від 29.02.2008р. за вих.№19) відповідач одержав 14.03.2008р., про що свідчить особистий підпис Анісімова Н.Ю. на претензії, а відтак розрахуватися за продукцію, що поставлена позивачем у період з 12.03.2007р. по 23.07.2007р. на суму 81571,61 грн. та у період з 14.01.2008р. по 14.02.2008р. на суму 48846,90 грн. відповідач зобов'язаний в строк до 22.03.2008р.

Разом з тим, відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою  виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір на виконання поліграфічних робіт №12 від 23.07.2007р.  і на виконання умов цього договору позивач виготовив і поставив відповідачу продукцію на  суму  211306,59 грн.

Згідно з умовами п.3.1. укладеного між сторонами договору, оплата відповідачем виготовленої позивачем продукції в розмірі 100% вартості тиражу повинна здійснюватися у вигляді передплати на розрахунковий рахунок позивача.

Між тим, господарським судом встановлено, що за поставлену позивачем продукцію відповідач розрахувався частково,  а саме з 30.03.2007р. по 26.02.2008р. оплатив позивачу 209302,29 грн., а залишок боргу в сумі 132422,81 грн. відповідачем не сплачений  і жодних заперечень щодо наявності цього боргу відповідач до суду не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вищевикладене господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 132422,81 грн., а відтак і їх задоволення.

Також обґрунтованими і правомірними є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляції, які позивач нарахував відповідачу лише за період прострочення оплати продукції, що поставлена позивачем відповідачу на виконання умов укладеного між сторонами договору  на виконання поліграфічних робіт №12 від 23.07.2007р.

Так, вищевстановленими обставинами справи доведений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленої позивачем продукції у строк, встановлений умовами 3.1. укладеного між сторонами договору, а саме 100% передплата вартості тиражу.  

В силу вимог п.3 ч.1 ст.611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема, пені. Вимогами ч.2 ст.551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки (пені)  є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

У п.5.7. укладеного між сторонами договору встановлено, що у випадку прострочення платежу більше ніж на 5 (п'ять) банківських днів, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.

З огляду на умови цього договору, а також положення ч.ч.2,3 ст.549 ЦК України згідно з якою, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, господарський суд вважає, що відповідальність, яка передбачена умовами п.5.7. укладеного між сторонами договору у вигляді штрафу, за своєю правовою природою фактично є відповідальністю у вигляді пені, розмір якої становить 0,5% від суми заборгованості.   Водночас  Закон України «Про  відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені за прострочення виконання  грошових зобов'язань, що встановлюється договором, обмежує  подвійною обліковою ставкою НБУ.

Згідно з розрахунком пені, який здійснений позивачем із врахуванням вимог Закону України «Про  відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», сума нарахованої відповідачу пені становить 12769,09 грн.

Окрім того вимогами ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений  договором або законом. При цьому в силу вимог ч.1 ст.625 названого Кодексу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з розрахунком позивача, індекс інфляції становить 22240,46 грн., а 3% річних –2139,56 грн.

          Із врахуванням вищевикладеного господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, індексу інфляції та 3% річних.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які уточнені позивачем у заяві від 08.12.2008р.  і загалом становлять 169571,92 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Южполиграфсервіс»задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Друг»(65074, м. Одеса, вул. Малиновського, 35, корп.2, кв.10, р/р 26000001375001 в ВАТ КБ «Надра»м. Одеса, МФО 328975, ІНН 328109615522, ОКПО 32810962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Южполиграфсервіс»(73001, м. Херсон, вул. Доброхотова,19-а, р/р 26002029800820 в ХФ ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 352651, ОКПО 32021943) основний борг в сумі 132422 (сто тридцять дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 81 коп., пеню в сумі 12769 (дванадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 09 коп., інфляційній в сумі 22240 (двадцять дві тисячі двісті сорок) грн. 46 коп., 3% річних в сумі 2139 (дві тисячі сто тридцять дев'ять) грн. 56 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1691 (одна тисяча шістсот дев'яносто одна) грн. 60 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 108 (сто вісім) грн. 56 коп.  

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Рішення підписане 25 грудня 2008 року.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.