Рішення

від 12.02.2013 по справі 911/57/06/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2013 р. Справа № 911/57/06/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом першого заступника прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі Відділу комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради до приватного торгівельно-виробничого підприємства „Промтехнік" про стягнення боргу,

за участю представників сторін:

прокуратури: Сазонова С.В. (посв. № 007176 від 02.10.2012р.),

позивача: Настенко М. В. (дов. №12-1-34/4 від 03.08.2012р.),

відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

У лютому 2013 року перший заступник прокурора м. Біла Церква (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Відділу комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до приватного торгівельно-виробничого підприємства „Промтехнік" (далі - відповідач) про стягнення боргу.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 770 нежитлового приміщення від 30.03.2012, щодо своєчасної та повної оплати платежів за період користуванням об'єктом оренди, у зв'язку з цим прокурор просить суд стягнути з відповідача 9017,65 грн основного боргу та 357,70 грн пені, всього 9375,35 грн боргу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.01.2013 порушено провадження у справі № 911/57/06/13-г та призначено її до розгляду на 29.01.2013.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 29.01.2013 представників прокуратури та відповідача, неподанням прокуратурою та сторонами витребуваних документів, суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.02.2013.

У судовому засіданні 12.02.2013 позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме станом на 11.02.2013 загальна сума боргу становить 17295,19 грн, з яких: 16617,07 грн основний борг та 678,12 грн пеня.

Таким чином, остаточні позовні вимоги складають 17295,19 грн (16617,07 грн основний борг та 678,12 грн пеня).

Відповідач свого представника в судове засідання 12.02.2013 вдруге не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи він повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відтак, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними в ній матеріалами та без участі представника відповідача, так як його нез'явлення та не подання відзиву не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

30.03.2012 між управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради, правонаступником якого є відділ комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (далі - орендодавець) та приватним торгівельно-виробничим підприємством „Промтехнік" (далі - орендар) укладено договір оренди № 770 нежитлового приміщення (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. договору) орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове, платне користування нежитлове приміщення площею 206,70 кв.м., що розміщене в підвалі 9-ти поверхового житлового будинку за адресою: Київська обл., м. Біла Црква, вул. Леваневського, 47/1.

Умовами договору визначено, що:

вартість об'єкту оренди зазначена у звіті про незалежну оцінку, здійснену станом на 29.02.2012, становить 305996 грн;

розмір орендної плати визначається на підставі Методики і становить 1529,98 грн (а.с. 19) за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше останнього числа місяця, за який вона вноситься;

розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць;

розмір орендної плати змінюється у випадку встановленим у п. 3.3. договору;

договір діє з 31.03.2012 по 31.01.2013.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином, що підтверджується актами прийому - передачі орендованого майна від 30.03.2012 (а.с. 17).

Так, протягом, дії договору відповідач безперешкодно користувався орендованим майном. Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем умов договору.

Як свідчать матеріали справи в строк, визначений п. 3.1. договору, відповідач не сплачував орендну плату частково за травень та з червня 2012 по січень 2012 включно, а тому згідно розрахунку позивача, з урахування заяви про збільшення позовних вимог, у відповідача перед позивачем як орендодавцем за договором існує заборгованість з орендної плати у сумі 16617,07 грн.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок орендної плати, господарський суд зазначає, що при розрахунку орендної плати за вказаний період прокуратурою були враховані положення Методики розрахунку орендної плати за оренду державного майна та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що на час вирішення спору в суді розмір боргу у сумі 16617,07 грн відповідачем не сплачено та не спростовано.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Оскільки власником орендованого приміщення, згідно п. 2.2. договору, є держава, то правовідносини сторін регулюються також положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

У відповідності до ч. 1 ст. 2, ст. 3 вищенаведеного Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечено відповідачем, на момент розгляду спору в господарському суді, відповідач свої зобов'язання за договором щодо сплати орендних платежів за спірний період в повному обсязі не виконав.

Враховуючи вищезазначені обставини справи, беручи до уваги заяву про збільшення розміру позовних вимог, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 16617,07 грн боргу з орендної плати є правомірною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарський суд зазначає, що прокурором належними та допустимими доказами доведено факт прострочки відповідачем оплати орендної плати та існування боргу відповідача перед позивачем у розмірі 16617,07 грн.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2. договору визначена відповідальність орендаря у вигляді пені.

На цій підставі, враховуючи несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати, позивачем нараховано пеню в розмірі 678,12 грн за весь період існування прострочень зі сплати орендної плати.

Здійснивши перерахунок пені на суму боргу за вказаний період та враховуючи, що в силу п. 3.1. договору, господарський суд дійшов висновку, що поданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, а тому вимога прокуратури про стягнення заявленої до стягнення суми пені підлягає задоволенню в розмірі 678,12 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги прокурора є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не спростованими, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного торгівельно-виробничого підприємства „Промтехнік" (код ЄДРПОУ 20620710) на користь Відділу комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (код ЄДРПОУ 23570409) на рахунок 34224999600002 в ГУ ДКУ в Київській області, МФО - 821018, одержувач - Білоцерківське відділення державного казначейства, код - 23570409 основного боргу в сумі 16617,07 грн та пені в сумі 678,12 грн.

3. Стягнути з приватного торгівельно-виробничого підприємства „Промтехнік" (код ЄДРПОУ 20620710) в доход Державного бюджету України судового збору у сумі 1720,50 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.