Рішення

від 02.02.2009 по справі 35/424-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/424-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2009 р.                                                            Справа № 35/424-08

вх. № 8048/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю.

при секретарі судового засідання Коробко Є.С.

за участю представників сторін:

прокурора - Кузьмін А.В., з належно оформленою довіреністю

позивача - Бутлевич М.І., з належно оформленою довіреністю

відповідача - Рум"янцева І.І. з належно оформленою довіреністю

розглянувши справу за позовом  Військовий прокурор Житомирського гарнізону, м. Житомир  в особі "Житомирський ремонтно-механічний завод",  смт. Новогуйвинське  

до  ДП  "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків  

про стягнення 809965,50 грн. та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Прокурор (Військовий прокурор Житомирського гарнізону, м. Житомир) звернувся в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі ДП "Житомирський ремонтно-механічний завод" про стягнення з відповідача (ДП  "Завод ім.В.О. Малишева") 809965,50 грн. основного боргу, та розірванню договору №7/24П-2007-668 дп від 04.09.2008р.

Представники сторін в судовому засіданні звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.

Прокурор підтримує заявлену позицію, викладену у позовній заяві.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. судовому засіданні

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази в обгрунтування своїх правових позицій, а також вислухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

 Між позивачем та відповідачем, 04.09.07р. було укладено договір №7/2411-2007-668дп, відповідно до якого, продавець (відповідач) взяв на себе зобов”язання виготовити та поставити покупцю (позивачу) продукцію (погон башти БТР-3е-12сб в кількості 40 шт.) згідно специфікації №1 до договору, а покупець прийняти його та сплатити вартість цього товару. Відповідно до п. 4.5 Договору, загальна сума договору складає 1142520,00грн.

 Відповідно до п.2.1 Додаткової угоди від 10.10.07р. до Договору №7/2411-2007-668дп, поставка відповідачем продукції здійснюється після надходження авансового платежу в розмірі 70% від загальної ціни договору.

Позивач, на виконання своїх зобов”язань за договором, платіжними дорученнями №524 від 23.10.07р. на суму 100000,00грн., №556 від 30.10.07р. на суму 250000,00грн. Та №568 від 09.11.07р. на суму 449764,00грн., перерахував відповідачеві, в якості 70% авансового платежу, грошові кошти  в сумі 799764,80 грн.

  Таким чином у відповідача виник обов”язок поставити позивачеві погон башти БТР-3е-12сб в кількості 40 шт.в строк до 09.05.08р.   Однак, своїх зобов"язань відповідач не виконав, а саме не виготовив та не поставив позивачу передбачений договором №7/2411-2007-668дп товар.

  Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами виконання з боку відповідача умов укладеного договору, що підтверджується листом №707 від 12.05.08р., листом №768 від 28.05.08р., претензією №900 від 23.06.08р., однак зазначені вимоги були залишені відповідачем без відповіді та без задоволення.

 В подальшому, за ініціативою відповідача, між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 10.07.08р. до договору №7/2411-2007-668дп від 04.09.07р., якою були внесені зміни щодо ціни та кількості продукції передбаченої Специфікацією №1. З урахуванням внесених змін, відповідач зобов”язаний поставити позивачеві погон башти БТР-3е-12сб в кількості 42 шт. на загальну суму 1142520,12грн., в строк передбачений Графіком відвантаження (Додаток №2 до Договору).

  Згідно зазначеного Графіка, поставки відповідачем продукції здійснюється  партіями наступним чином: в серпні 2008 року 10 башт БТР-3е-12сб, в вересні 2008 року 10 башт БТР-3е-12сб, в жовтні 2008 року 10 башт БТР-3е-12сб та в листопаді 2008 року 12 башт БТР-3е-12сб.

  Однак, як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду відповідач свого зобов”язання з поставки позивачеві товару не виконав в повному обсязі, повідомивши позивача листом №1978/24 від 15.08.08р. про неможливість поставки товару в передбачені Графіком строки.

  Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Ч.2 ст.712 ЦК України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

При таких обставинах суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу є обгрунтованими та документально доведеними, з урахуванням чого ця вимога підлягає задоволенню, а борг в сумі 799764,80 грн. стягнення з відповідача на користь позивача.

Окрім того, позивач на підставі п.7.1. Договору №7/2411-2007-668дп від 04.09.07р. просить стягнути з відповідача на його користь 10201,50грн. пені за несвоєчасне виконання зобов”язання з поставки товару.

Суд, розглянувши позовні вимоги в цій частині встановив, що ухвалою господарського суду Харківської області від 17.09.07р. по справі №Б*39/161-07 було порушено провадження по справі про банкрутство ДП „Завод ім..Малишева”, та введено в дію мораторій на задоволення вимог кредиторів, у період якого заборонене нарахування ДП „Завод ім..Малишева” неустойки (штрафу, пені), а також інших фінансових санкцій за невиконання або неналежне виконання грошових зобов”язань.

 Відповідно до ч. 4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовується й інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов”язань і зобов”язань по сплаті податків і зборів.

З огляду на вищевикладене в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до ст. 188 ГК України направив на адресу відповідача претензію №1425 від 24.09.08р. з вимогою в двосторонньому порядку розірвати договір поставки №7/2411-2007-668дп від 04.09.07р. від 04.09.07р.

Відповідно до ч. 2  ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або  розірвано за рішенням суду на вимогу  однієї із сторін  у разі істотного порушення  договору другою стороною та в інших випадках,  встановлених договором  або законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на вищевикладене  та те, що відповідач  значною мірою  позбавляє позивача того на що він розраховував при укладанні вищезазначеного договору, позовні вимоги позивача в частині розірвання договору поставки №7/2411-2007-668дп від 04.09.07р. укладеного між сторонами, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 610, 625, 651, 712  Цивільного кодексу України, ст. 188 ГК України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір поставки №7/2411-2007-668дп від 04.09.07р. укладеного між „Житомирським ремонтно-механіним заводом” та ДП „Заводом ім..Малишева”.

Стягнути з Державного підприємства „Завод ім..Малишева” (61001, м.Харків, вул..Плеханівська, 126, ЄДРПОУ 14315629, р/р 260093013373 в АКБ „Золоті Ворота”, м.Харків, МФО 351931) на користь Державного підприємства „Житомирський ремонтно-механічний завод” (12441, Житомирська область, Житомирський район, смт. Новогуйвинське, вул..Дружби Народів, 1, р/р2600513232 в „РайффайзенБанкАваль”, МФО311528, Код 07620094)  799764,00грн. заборгованості.

Стягнути з  Державного підприємства „Завод ім..Малишева” (61001, м.Харків, вул..Плеханівська, 126, ЄДРПОУ 14315629, р/р 260093013373 в АКБ „Золоті Ворота”, м.Харків, МФО 351931) до державного бюджету України (одержувач -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) державне мито в сумі  799,76 грн.

Стягнути з  Державного підприємства „Завод ім..Малишева” (61001, м.Харків, вул..Плеханівська, 126, ЄДРПОУ 14315629, р/р 260093013373 в АКБ „Золоті Ворота”, м.Харків, МФО 351931) на користь держбюджету України 116,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення підписане 06.02.09р.

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.