Рішення

від 17.12.2008 по справі 12/39-08-4722

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/39-08-4722

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2008 р.Справа  № 12/39-08-4722

за позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”АРТ”

про внесення змін в договір оренди

   Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Собітнюк Н.О. –довіреність від 24.03.2008р.;

від відповідача: - не з'явився.

          СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить затвердити додаткове погодження від 11.09.2008 р. до договору оренди нежитлового приміщення № 280/4 від 17.09.2001 р., розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Нечипуренка, 15, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю та товариством з обмеженою відповідальністю ”АРТ” в редакції позивача.

          Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав. Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8\1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005р.” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

          17.09.2001 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю ”АРТ” (Орендар) укладено договір № 280/4 оренди нежитлового приміщення  загальною площею 150,2 м.кв., розташованого за адресою: м. Одеса пров. Нечипуренка, 15.

          Відповідно до п.1.1 договору відповідачу було передано у строкове платне користування нежиле підвальне приміщення загальною площею 150, 2 м2, розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Нечипуренка, 15.

          Пунктом 1.2.  договору термін дії договору оренди встановлено до 17.09.2004 р. Виходячи з наданих суду матеріалів та з урахуванням ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” на час розгляду справи договір свою дію не припинив.

          Згідно п.2.1 договору орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та рішення сесії Одеської міської ради від 31.10.2000 р. №1665-ХХІІІ „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси”.

          За орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 915,90 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності (п. п. 2.2, 2.4).

          Відповідно до умов п.2.5 договору, за повідомленням орендодавця розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради з дня їх вступу у законну силу.

Як вбачається із матеріалів справи, Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на адресу ТОВ „АРТ” було направлено лист № 01-15/1215 від 11.09.2008 р. з пропозицією про внесення змін до договору оренди № 280/4 від 17.09.2001 р. та додатком до нього у вигляді додаткового погодження до договору оренди нежитлового приміщення № 280/4 від 17.09.2001 р., датованого 11.09.2008 р., в якому, з посиланням на  проведену контрольно-ревізійним управлінням перевірку, повідомляє про те, що за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 9334,31 грн. з огляду на те, що для розрахунку розміру орендної ставки за використання орендованого приміщення з цільовим призначенням „кафе-бар” у договорі застосована ставка 7%, а на згідно висновкам КРУ –15%. А також з метою приведення договору оренди у відповідність до Методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, затвердженої Рішенням Одеської міської ради від 09.11.2005 року №4840-ІV, керуючись ст.188 Господарського кодексу України, позивач, керуючись також ст. 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у відповідності до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами), пропонує розглянути пропозицію про перерахунок орендної плати та у двадцяти денний термін підписати додаткове погодження й надати його Орендодавцеві.

Враховуючи те, що відповідач не відповів на пропозицію в встановлений термін, позивач вважає що це є підставою для звернення для захисту своїх інтересів до господарського суду.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

          Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Враховуючи те, що спірне нежиле приміщення, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону  України „Про оренду державного та комунального майна”.

          Згідно до ч.2 ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Методика розрахунку, пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

          Будь-які зміни до вищезазначеної норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, який є спеціальним законом, що регламентує правовідносини оренди державного та комунального майна, не вносились.

          Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

          Згідно ч.5 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями зі здійснення правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують всі майнові операції, можуть здавати ці об'єкти в оренду, визначати в угодах та договорах умови їх використання.

          На час розгляду справи Методика розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, затверджена рішенням Одеської міської ради від 09.11.2005р. №4840-ІV „Про нову редакцію Методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси” є єдиним чинним правовим актом, що регулює питання розрахунку розміру орендної плати за комунальне майно у м. Одесі.  Відповідно до п.8 затвердженої методики, розмір плати за оренду нерухомого майна на рік встановлюється у відсотках від експертної вартості цього майна.

          Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.525, 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          На підставі положень ст.651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Частиною три ст.762 Цивільного кодексу України визначено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

          Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

          Крім того, позивач у судовому засіданні підтвердив, що на час розгляду справи до Методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, затвердженої Рішенням Одеської міської ради від 09.11.2005 року №4840-ІV відповідні зміни  не вносилися.

          В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази внесення змін до договору оренди № 280/4 від 17.09.2001 р., у т.ч. в частині розміру орендної плати на підставі рішення сесії Одеської міської ради від 09.11.2005 року № 4840-IV „Про нову редакцію методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Одеси”.

          Посилання позивача на внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786, у зв'язку з прийняттям Закону України „Про державний бюджет України на 2007рік”, не приймається судом до уваги в якості підстави, передбаченої ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, оскільки відповідно до ст.19 цього Закону Методика розрахунку та порядок використання орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності визначається органами місцевого самоврядування.

          При цьому, Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 відповідно до ч.2 ст.19 Закону „Про оренду державного та комунального майна”, розроблена з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду державного майна та не розповсюджується на комунальне майно.

          Щодо посилання позивача у своїх додаткових поясненнях на розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. №301-р. „Про індикативні ставки орендної плати за використання комунального майна”, суд зазначає наступне. Як вбачається із змісту зазначеного розпорядження, ним, відповідно до статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", рекомендовано органам місцевого самоврядування застосовувати у 2007 році орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств та нерухомого державного майна, під час визначення розміру орендної плати за комунальне майно.

          Таким чином, прийняття зазначеного розпорядження не зумовлює автоматичне розповсюдження на комунальне майно затверджених Кабінетом Міністрів України орендних ставок без внесення органом місцевого самоврядування, у даному випадку Одеською міською радою, відповідних змін до нормативних актів, що регулюють відносини, пов'язані з орендою комунального майна.

          Згідно до ст.10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, яка кореспондується з положенням ст.629 Цивільного кодексу України, умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

          Крім того, відповідно до ч.2 ст.5 Цивільного кодексу України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

          У відповідності до положень ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

          Крім того, відповідно до ч.2 ст.5 Цивільного кодексу України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

          Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до орендаря з пропозицією про внесення змін до договору оренди 11.09.2008 р., додавши при цьому додаткове погодження від 11.09.2008 р., а позовну заяву до господарського суду, як свідчить штамп канцелярії, подав 07.11. 2008 р.

          Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить затвердити додаткове погодження від 11.09.2008 р. до договору оренди нежитлового приміщення № 280/4 від 17.09.2001 р. згідно якому застосовувати для розрахунку орендної плати з 01.10.2006 р. по 31.12.2006 р. ставка у розмірі 20% від експертної вартості орендованого приміщення та розмір орендної плати, що дорівнює  4577,51 грн. з урахуванням індексу інфляції та ПДВ та з 01.01.2007 р. - ставку у розмірі 15% від експертної вартості орендованого приміщення та розмір орендної плати що дорівнює  3601,19 грн. з урахуванням індексу інфляції та ПДВ, тобто зі зворотною дією.

          За таких обставин, суд вважає, що вимоги про затвердження додаткового погодження від 11.09.2008 р. до договору оренди нежитлового приміщення № 280/4 від 17.09.2001 р. не відповідають принципам цивільного та господарського права, взагалі, та приписам ст.188 Господарського кодексу України та ст.653 Цивільного кодексу України, зокрема.

          Твердження позивача про те, що моментом початку перебігу шестимісячного терміну, встановленого ст.118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", є дата прийняття розпорядження КМУ №301-р від 23.05.2007 р., судом до уваги не приймаються, так як являються необґрунтованими та не підтвердженими нормами чинного законодавства.

          З огляду на вищезазначене, у позові Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про затвердження додаткового погодження  від 11.09.2008 р. до договору оренди нежитлового приміщення № 280/4 від 17.09.2001 р., розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Нечипуренка, 15, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю „АРТ” в редакції позивача - слід відмовити.

Керуючись ст.ст.32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

      Суддя                                                                                       Цісельський О.В.