Рішення

від 24.12.2008 по справі 16/172-08-4806

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/172-08-4806

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2008 р.Справа  № 16/172-08-4806

Господарський суд Одеської області

У складі судді –Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань –Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:          Музиченко О.І.  за довіреністю № 01-13/4864 від 19.05.08р.

Від відповідача:      не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом  Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради  до  товариства з обмеженою відповідальністю-фірма „БРАЙТ” про виселення та стягнення 9460,88 грн., -  

ВСТАНОВИВ:

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю-фірма „БРАЙТ”  (далі по тексту –ТОВ „БРАЙТ”) про виселення відповідача з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 71,7 кв. м., що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Маразліївська, 5, на користь  Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів у сумі 8856,07 грн. та пені у сумі 604,81 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором оренди нежитлового приміщення №60/7 від 24.06.2003р. зобов'язань в частині своєчасної оплати орендних платежів, відмовою позивача від договору оренди нежитлового приміщення №60/7 від 24.06.2003р. на підставі ст. 782 ЦК України та неповерненням відповідачем об'єкту оренди орендодавцю.

Відповідач належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, але, незважаючи на неодноразові вимоги суду, не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому засіданні, відзиву на позовну заяву до господарського суду не надав, у зв'язку з чим справа була розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

24.06.2003р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради  (Орендодавець) та ТОВ „БРАЙТ” (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №60/7, відповідно до умов п. 1.1, 1.2 якого Орендодавець передає, а Орендар –приймає  у строкове (до 01.04.2005р.) платне користування нежитлове приміщення півалу, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 5, загальною площею 71,7 кв.м.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР з наступними змінами та доповненнями) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Частиною 1 ст.  759 ЦК України передбачено, що за  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до умов п. 1.1 та п. 4.1 договору оренди нежитлового приміщення №60/7 від 24.06.2003р. Орендарем були прийняті на себе зобов'язання щодо використання орендованого приміщення під офіс.

10.04.2007р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та ТОВ „БРАЙТ” було укладено додаткове погодження до вказаного договору оренди, яким був продовжений строк дії договору до 10.10.2007р.

Пізніше 10.10.2007р. між учасниками договору  №60/7 від 24.06.2003р. було укладено додаткове погодження, яким строк дії договору був знов продовжений до 10.04.2008р.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) встановлено місячний термін,  протягом якого орендодавець або  орендар  можуть заявити  про  припинення  або зміну умов договору після закінчення його строку.

Як вбачається з матеріалів справи,  жодна з сторін протягом місяця не зверталась про  припинення  або зміну умов договору після закінчення його строку.

Наведене дозволяє суду дійти висновку, що договір оренди нежитлового приміщення №60/7 від 24.06.2003р.  був продовжений на той самий строк та на тих самих умовах.  

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з  урахуванням споживчої якості речі та інших обставин,  які мають істотне значення.

У відповідності до умов п.п. 2.2 та 4.2. договору оренди нежитлового приміщення  №60/7 від 24.06.2003р.  Орендар зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату. При цьому, пунктом 2.2 зазначеного договору передбачено, що за орендоване приміщення Орендар, зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить 982,41 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції.   

Відповідно до п. 2.4 договору оренди нежитлового приміщення  №60/7 від 24.06.2003р.  Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених              ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. Згідно ст. 629 ЦК України  договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення умов договору оренди нежитлового приміщення  №60/7 від 24.06.2003р., вимог ст.ст. 525,526 ЦК України, Орендарем не сплачувалась орендна плата на протязі трьох місяців, внаслідок чого, згідно розрахунку позивача,  за ТОВ „БРАЙТ” утворилась заборгованість на суму 8856,07грн., яку відповідачем до теперішнього часу погашено не було.

Згідно п.5.2 договору оренди нежитлового приміщення №60/7 від 24.06.2003р. за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

З огляду на викладене, Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, згідно розрахунку наданого до позовної заяви, додатково було нараховано до сплати Орендарю пеню у розмірі 604,81 грн.

Відповідно до ст. 782 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Керуючись вищезазначеним правом, наданим Орендодавцю чинним законодавством України, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось на адресу Орендаря з повідомленням від 15.09.2008р. за №01-15/1243 про відмову від договору оренди нежитлового приміщення  №60/7 від 24.06.2003р., яке було отримане ТОВ „БРАЙТ” 29.09.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №182.

Відповідно до ч. 2 ст. 782 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Враховуючи викладене, керуючись наведеними положеннями чинного законодавства України, суд доходить висновку про те, що договір оренди нежитлового приміщення №60/7 від 24.06.2003р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради  та ТОВ „БРАЙТ”, слід вважати розірваним з дня отримання відповідачем  повідомлення Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської від 15.09.2008р. за №01-15/1243 про відмову від вищезазначеного договору, тобто з 29.10.2008р.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Незважаючи на викладене, в порушення вищенаведених вимог Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-ІV ТОВ „БРАЙТ” до теперішнього часу не повернуло Орендодавцю нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 71,7 кв. м., що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Маразліївська, 5.

З огляду на викладене, вважаючи договір оренди нежитлового приміщення №60/7 від 24.06.2003р. розірваним внаслідок відмови Орендодавця від даного договору, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулись до господарського суду Одеської області з позовними заявами про виселення відповідача з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 71,7 кв. м., що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Маразліївська, 5.

Зазначене нежитлове приміщення  є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, ст.ст. 16, 41 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. №280/97-ВР міська рада вправі перерозподіляти частину своїх повноважень виконавчим органам, які діють в обсягах та в межах повноважень, переданих міською радою і визначених відповідними положеннями.

Згідно з Положенням про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006р. №20-V, у компетенцію Представництва входять питання управління нерухомим майном територіальної громади м. Одеси.

У відповідності до вимог п. 4.7 договору  оренди нежитлового приміщення №60/7 від 24.06.2003р.  після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду  та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати об'єкта оренди.

Згідно ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N98/95-ВР) у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Як зазначалося вище, договір оренди нежитлового приміщення №60/7 від 24.06.2003р., на підставі якого об'єкт комунальної власності перебував у користуванні відповідача, припинив свою дію в порядку, передбаченому ст. 782 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV,  внаслідок відмови Орендодавця від вказаного договору. Будь-яких інших документів, які надають право користування даним приміщенням,  відповідачем з дотриманням вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України до господарського суду представлено не було, що свідчить про використання ТОВ „БРАЙТ” нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 71,7 кв. м., що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Маразліївська, 5, без правових підстав.

 Незаконне володіння та користування ТОВ „БРАЙТ” нежитловим приміщенням –об'єктом комунальної власності - є порушенням ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. №280/97-ВР та заважає ефективному використанню і розпорядженню даним об'єктом комунальної власності в інтересах територіальної громади м. Одеси.

В свою чергу, відповідно до ст. 387 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV,  власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Підсумовуючи наведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що містяться на законних підставах, у зв'язку з чим, позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради в частині виселення відповідача з нежитлового  приміщення  підвалу, загальною площею 71,7 кв. м., що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Маразліївська, 5, підлягає задоволенню відповідно до ст.ст. 386, 387, 782, 785 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV.

Посилаючись на невиконання відповідачем прийнятих на себе за договором оренди нежитлового приміщення №60/7 від 24.06.2003р., зобов'язань з повного та своєчасного перерахування орендних платежів, позивачем також висуваються вимоги про стягнення з ТОВ „БРАЙТ” на користь Представництва  по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованості по орендній платі у сумі 8856,07грн. та пені у розмірі 604,81 грн.

У відповідності до умов п.п. 2.2 та 4.2 договору оренди нежитлового приміщення №60/7 від 24.06.2003р. Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату в повному обсязі і у встановлені строки. При цьому, відповідно до п. 2.4 договору №60/7 від 24.06.2003р. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до  ст.ст. 525, 526 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Але в порушення умов договору оренди нежитлового приміщення №60/7 від 24.06.2003р., вимог ст.ст. 525,526 ЦК України, Орендарем не сплачувалась орендна плата, внаслідок чого, згідно розрахунку позивача, за ТОВ „БРАЙТ” утворилась заборгованість на суму 8856,07 грн., яку відповідачем до теперішнього часу погашено не було.

Відповідно з пунктом  4.10 договору оренди нежитлового приміщення №60/7 від 24.06.2003р., у випадку припинення дії цього договору, у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує орендну плату по день підписання акту приймання –передачі приміщення.

Згідно п.5.2 договору оренди нежитлового приміщення №60/7 від 24.06.2003р. за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін. Розмір  пені,  передбачений  ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради також було нараховано до сплати Орендарю пеню у розмірі 604,81  грн.

Вимогами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення.

На думку суду, позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 8856,07 грн. та пені у розмірі 604,81 грн. підтверджуються обґрунтованим розрахунком. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем під час розгляду справи до господарського суду представлено не було.

З огляду на наведене, суд доходить висновку щодо правомірності позовних вимог Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про стягнення з ТОВ „БРАЙТ” заборгованості на суму 8856,07 грн. та пені у розмірі 604,81 грн. за договором оренди нежитлового приміщення №60/7 від 24.06.2003р.  та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 615, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Підсумовуючи наведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що містяться на законних підставах, у зв'язку з чим, позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про виселення відповідача з нежитлового  приміщення підвалу, загальною площею 71,7 кв. м., що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Маразліївська, 5, та стягнення з ТОВ „БРАЙТ” заборгованості на суму 8856,07 грн. та пені у розмірі 604,81 грн. підлягає задоволенню відповідно до ст.ст. 386, 387, 509, 525, 526, 549, 611, 625, 629, 762, 782, 785 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV, ст. 18, ч. 3 ст. 26, ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 386, 387, 509, 525, 526, 549, 611, 625, 629, 762, 782, 785 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV, ст. 18, ч. 3 ст. 26, ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Виселити товариство з обмеженою відповідальністю - фірму „БРАЙТ” / 65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 6-а, кв. 30, код ЄДРПОУ 24766008/ з нежитлового  приміщення підвалу, загальною площею 71,7 кв. м., що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Маразліївська, 5 на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради / 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595 /. Наказ видати.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю - фірми „БРАЙТ” / 65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 6-а, кв. 30, код ЄДРПОУ 24766008/ на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради / 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 328011, код ЄДРПОУ 26302595 / 8856 грн. 07 коп. / вісім тисяч вісімсот п'ятдесят шість  грн. 07 коп./ - заборгованості по орендним платежам;  604 грн. 81 коп. / шістсот чотири грн. 81 коп./ - пені; 187 грн. /сто вісімдесят сім грн.00 коп./ - витрати на оплату держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

 Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

 Накази видати після набрання рішенням законної сили.

 Рішення підписане 25.12.2008р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.