Рішення

від 07.02.2013 по справі 5011-47/16280-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/16280-2012 07.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РС-Автошляхбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТЕН"

про стягнення 28 036,58 грн.

Суддя Cтанік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Воробйов А.В. - представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.02.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 28 036,58 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/16280-2012, розгляд справи було призначено на 06.12.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 06.12.2012 справу № 5011-47/16280-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2012 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/16280-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 27.12.2012.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 26.12.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу № 5011-47/16280-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/16280-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 07.02.2013.

В судовому засіданні 07.02.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивач згідно видаткових накладних № 57 від 27.04.2012, № 58 від 28.04.2012 та № 59 від 30.04.2012 передав відповідачу товар на загальну суму 28 036,58 грн. Проте відповідач не здійснив оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 28 036,58 грн.

Відповідач в судове засідання 07.02.2013 своїх представників - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно видаткових накладних № 57 від 27.04.2012, № 58 від 28.04.2012 та № 59 від 30.04.2012 (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача без будь-яких претензій чи зауважень, та скріплені печатками юридичних осіб, позивач здійснив поставку товару відповідачу на суму 28 036,58 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, у зв'язку із наведеним, позивач разом із видатковим накладними № 57 від 27.04.2012, № 58 від 28.04.2012 та № 59 від 30.04.2012 передав відповідачу рахунки № 45 від 27.04.2012, № 44 від 28.04.2012 та № 46 від 30.04.2012 на оплату товару.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не здійснив розрахунки за поставлений товар відповідно до видаткових накладних № 57 від 27.04.2012, № 58 від 28.04.2012 та № 59 від 30.04.2012, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастен" виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "РС Автошляхбуд" в розмірі 28 036,58 грн., у зв'язку з чим 10.08.2012 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 1, в якій просив останнього сплатити існуючу заборгованості за поставлений товар. Надсилання вказаної претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 13.08.2012 (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Однак, як зазначає позивач у позові, вимога № 1 від 13.08.2012 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач у позові стверджує, що, на момент подачі позовної заяви до господарського суду, відповідач поставлений товар на суму 28 036,58 грн. не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення коштів в сумі 28 036,58 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України виникли правовідносини поставки, оскільки позивач, як постачальник, поставив відповідачу товар на загальну суму 28 036,58 грн., що підтверджується видатковими накладними № 57 від 27.04.2012, № 58 від 28.04.2012 та № 59 від 30.04.2012, які підписані представниками позивача та відповідача без будь-яких претензій чи зауважень, та скріплені печатками юридичних осіб. Проте, відповідач не здійснив оплату за поставлений товар, внаслідок чого у нього перед позивачем наявний непогашений борг в сумі 28 036,58 грн.

Також суд дійшов висновку, що оскільки сторонами не було визначено строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару згідно вищенаведених видаткових накладних, обов'язок негайного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару встановлений не був, а тому відповідач повинен був виконати свій обов'язок по сплаті заборгованості в сумі 28 036,58 грн. в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якою у даному випадку судом вважається вимога № 1 від 10.08.2012, яка 15.08.2012 була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 13.08.2012.

Як встановлено судом, відповідач заборгованість в сумі 28 036,58 грн. у строк згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України - не погасив.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару згідно видаткових накладних № 57 від 27.04.2012, № 58 від 28.04.2012 та № 59 від 30.04.2012 - не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно видаткових накладних № 57 від 27.04.2012, № 58 від 28.04.2012 та № 59 від 30.04.2012 існує непогашена заборгованість на суму 28 036,58 грн., а тому суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар позивачем, але не оплачений у повному обсязі відповідачем товар - законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 28 036,58 грн.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастен" (код ЄДРПОУ - 34297358, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Механізаторів, 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РС-Автошляхбуд" (код ЄДРПОУ - 36516847, місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Московський, 22) 28 036 (двадцять вісім тисяч тридцять шість) грн. 58 коп. - заборгованості та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "РС-Автошляхбуд" (код ЄДРПОУ - 36516847, місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Московський, 22) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в сумі 67 (шістдесят сім) грн. 50 коп., сплачений платіжними дорученнями № 446 від 18.10.2012 та № 331 від 30.08.2012 (оригінали платіжних доручень № 446 від 18.10.2012 та № 331 від 30.08.2012 залишаються в матеріалах справи № 5011-47/16280-2012).

Підставою повернення судового збору є дане рішення підписане судом та скріплене печаткою суду.

4.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення - 12.02.2013