Рішення

від 29.01.2009 по справі 10385-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10385-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

29.01.2009Справа №2-2/10385-2008

за позовом - ЗАТ "НПП Інтеренерго" (юр. адреса: м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 14Б; поштова адреса: 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 56, а/с 10674)

до відповідача -  ЗАТ "Київгума" (95000,  АР Крим, м.Сімферополь, Київський район,                   вул. Леніна, буд. 23/1, кув. 6)

про стягнення 9 301, 19 грн.

                                                                                                           Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : не з'явився

Від відповідача : не з'явився

Суть спору:     

Позивач звернувся до ГС АРК із позовом до відповідача про стягнення   суми  у розмірі  9 301грн.19коп., у тому числі, заборгованості у  сумі  6 700грн.20коп., інфляційних у сумі 2 168грн.45коп. та 3 % річних у сумі  432грн.54 коп.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що між сторонами було укладено договір №1210/05 від 12.10.2005 р. на будівництво електростанції, на  підставі якого позивач зобов'язався виконати комплекс робіт, а відповідач – прийняти та оплатити виконані позивачем роботи у сумі  25 400грн40коп. Проте, відповідач, порушуючи вимоги договору сплатив лише частину заборгованості, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Сторони у судове засідання не з'явилися, витребувані судом документи не надали, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином: рекомендованою кореспонденцією.   

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Між ЗАТ "Київгума", як замовником, та ЗАТ "НПП Інтеренерго", як виконавцем, було укладено договір №1210/05 від 12.10.2005р, відповідно до п.1.1 якого  предметом договору являється комплекс робіт по розробці ТЕО на будівництво електростанції на базі когенератора  Motorgas Stratos TVG-400 в м.Ялта, за адресою: вул.Полікуровська, 25.

Відповідно до п.2.1, 4.1, 4.2 договору загальна вартість робіт, а також вартість окремих видів робіт вказується у кошторисі (додаток №1) загальна вартість робіт складає 21 167,00грн, ПДВ 20% -3 233грн40коп. всього з ПДВ- 25 400грн40коп. замовник перераховує виконавцю аванс 50% від  загальної вартості робіт у розмірі 10 583грн50коп, ПДВ 20%- 2 116грн70коп, всього з ПДВ – 12 700грн20коп. Кінцевий розрахунок з виконавцем за виконані за договором роботи здійснюються замовником у продовж 3 днів з моменту підписання замовником акту виконаних робіт.

За усіма ознаками укладений між сторонами договір являється договором підряду. Відповідно до  ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання п. 4.1. договору відповідач перерахував позивачу аванс в розмірі 50 % - від загальної суми договору, що склала 12 700грн.20коп (в т.ч. ПДВ – 2 116,70 грн.).

З супровідним листом № 371 від 30 грудня 2005 року на адресу відповідача позивач направив 4 примірника розробленого техніко - економічного обґрунтування (ТЕО) і Акт здачі - приймання виконаних робіт, але відповідач не підписав вищевказаний Акт і не надав позивачу мотивовані заперечення, що підтверджується матеріалами справи.

02 листопада 2006 року на адресу відповідача повторно було направлено 4 примірника, розробленого ТЕО і 2 примірника Акту - цей пакет документів було отримано відповідачем 06 листопада 2006 року, що підтверджується підписом працівника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Позивач двічі направляв на адресу відповідача: м.Київ, пров.Козловського, 4, кв.2,   відповідно до даних Єдиного державного реєстру претензії від 04.12.2006р №799/12 та  від 15.6.2007р №242-1093/6 з вимогою про сплату боргу.

04 грудня 2006 року за № 799/12 відповідачу був спрямований акт  приймання виконаних проектних робіт.

Лише у січні 2007 року відповідач підписав Акт № 54 здавання-приймання виконаних робот від 12.12.2006 року, згідно якому заборгованість за відповідачем склала 12 700грн.20коп.

Як зазначає позивач, 10 квітня 2007 року відповідач сплатив частину заборгованості в сумі 6 000,00грн. шляхом перерахування вищевказаної суми на розрахунковий рахунок позивача.

Пред'явлення або не пред'явлення суми до стягнення являється правом позивача.

Сума боргу за договором № 1210/05 від 12.10.2005 року станом на 10.11.2008 року у розмірі 6 700грн.20коп за виконані роботи відповідачем погашена не була, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актом здачі - приймання виконаних робіт.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 6 700грн.20коп боргу та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок.

Отже, позовні вимоги у частині стягнення 6 700грн.20коп. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних за період з січня 2007р по  вересень 2008р у сумі 2 168грн.45коп. та 3 % річних за період з 26.12.2006р по 10.11.2008р у розмірі  432грн.54коп, які не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

У силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, тоді як  позивач не довів суду  пред'явлення відповідачу  до звернення позивача з позовом до суду  вимоги про сплату інфляційних та річних, тоді як момент настання виконання зобов'язання по сплаті суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми залежить від наявності вимоги кредитора, тобто направлення (вручення)  боржникові вимоги кредитора. Таким чином, підстав для виконання відповідачем зобов'язання по сплаті суми встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми на даний момент не має.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини  рішення.

Рішення  оформлене та підписане 03.02.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з  ЗАТ "Київгума" (95000,  АР Крим, м.Сімферополь, Київський район,                   вул. Леніна, буд. 23/1, кув. 6, ЄДРПОУ 31812293) на користь ЗАТ "НПП Інтеренерго" (юр. адреса: м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 14Б; поштова адреса: 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 56, а/с 10674, ЄДРПОУ 33291690, р/р 26005001307400 у філії ЗАТ «ОТП Банк» в м.Харкові, МФО 350750, ІПН 332916920381, св-во №29888196) 6 700грн.20коп боргу, 73грн48коп. державного мита, 85,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          У частині стягнення 2 168грн.45коп інфляційних та 432грн.54коп річних  відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.