Постанова

від 11.02.2013 по справі 811/279/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року Справа № 811/279/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді - Чубари Н.В.

секретар судового засідання - Черна О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Долинська агропромислова фірма ім. Сичова М.І.» до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Долинська агропромислова фірма ім. Сичова М.І.» (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Долинська МДПІ ) з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000101510 від 11.01.2012 року щодо стягнення податку на прибуток.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі висновку акта перевірки про порушення позивачем термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, в результаті чого збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток та нараховано штрафні санкції в розмірі 1361 грн.

З даними висновками позивач не погоджується оскільки, відповідно ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 16.08.2007 року ВАТ «Долинська агропромислова фірма ім.Сичова М.І.» визнана банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру.

За таких обставин, позивач вважає дії податкового органу неправомірними, а податкове повідомлення - рішення, винесене за результати проведеної перевірки, прийнятим з порушенням вимог чинного законодавстваэ, а тому підлягає скасуванню.

Відповідачем до суду надано письмове заперечення, відповідно до якого позов ним не визнається в повному обсязі з наступних підстав. Так, відповідачем зазначено, що відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» перелік нарахувань які підлягають припиненню включає зобов'язання сплати податків та зборів, основних платежів, проте не передбачає не нарахування штрафних санкцій за не подання обов'язкової податкової звітності чи іншої звітності в період ліквідаційної процедури до внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення підприємства.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.02.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 15.02.2013 р., про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відкрите акціонерне товариства «Долинська агропромислова фірма ім. Сичова М.І.» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області 25.11.1996 року (а. с. 4).

02.01.2013 року посадовою особою Долинської ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ВАТ «Долинська агропромислова фірма ім. Сичова М.І.» (код ЄДРПОУ-20651739) з питань дотримання вимог податкового законодавства за звітні періоди: 2009 рік, І квартал, І півріччя, 9 місяців 2010 року та 2010 рік, І квартал 2011 року, І квартал, І півріччя, 9 місяців 2012 року, за результатами якої складено акт № 2/1510/20651739 від 02.01.2013 року (а.с. 8-9).

Відповідно до зазначеного Акту встановлено наступні порушення:

- п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI та п. 16.4 ст. 16 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (2009 рік, І квартал, І півріччя, 9 місяців 2010 року та 2010 рік, І квартал 2011 року, І квартал, І півріччя, 9 місяців 2012 року).

Не погоджуючись з актом перевірки, позивачем подано заперечення до Долинської МДПІ Кіровоградської області ДПС (а.с. 10).

За результатами розгляду заперечення 11.01.2013р. акт перевірки залишено без змін (а.с.11)

На підставі акту перевірки Долинською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000101510 від 11 січня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1361 грн. в тому числі штрафних санкцій - 1361 грн. (а. с. 12).

Суд погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно п.1 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Згідно п.7 ст. 59 скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Згідно ст. 91 ГК України ліквідація господарського товариства провадиться ліквідаційною комісією, призначеною його вищим органом, а у разі припинення діяльності товариства за рішенням суду - ліквідаційною комісією, сформованою відповідно до рішення суду. З дня утворення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами господарського товариства.

Позивачем до суду надано копію ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 19 квітня 2010 року по справі № 10/283. Відповідно до тексту ухвали суд визнав боржника ВАТ «Долинська агропромислова фірма ім. Сичова» банкрутом, відкрив щодо банкрута ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Салатова С.В. постановою від 16.08.2007 року. Ухвалою від 19 квітня 2010 року припинено повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Салатова С.В., та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Савоніну Олену Євгенівну (а.с. 5-6).

Відповідно ч. 3 ст. 24 ГК України ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.1,2 ст. 25 ГП України ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

З наведених норм вбачається, що з часу відкриття ліквідаційної процедури повний обсяг прав, а також встановлений законом обсяг обов'язків керівника юридичної особи або фізичної особи-підприємця переходять ліквідатору.

Відповідно до пп. 16.1.1, пп. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1, ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Відповідно до п.46.1 ст. 46 ПК України додатки до податкової декларації є невід'ємною її частиною.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем до Долинської МДПІ подано декларації з податку на прибуток підприємств за 2009 рік, І квартал, І півріччя, 9 місяців та 2010 рік, І квартал 2011 року, І квартал, І півріччя, 9 місяців 2012 року лише 25.12. 2012 року (а.с. 24-72).

В судовому засіданні представник позивача підтвердила факт подання до податкового органу всіх декларацій з податку на прибуток підприємств, які були предметом перевірки 25 грудня 2012 року. Крім того, представник позивача зазначила про те, що на час проведення перевірки до Єдиного державного реєстру не внесено запис про припинення юридичної особи позивача.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем до Долинської МДПІ подано податкові декларації з порушенням строків, визначених ст. 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп..54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Зі змісту наведеної норми не вбачається звільнення банкрута від подання обов'язкової податкової чи іншої звітності в період ліквідаційної процедури до внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення підприємства, як на це вказує позивач.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим наявні підстави для застосування штрафних санкцій до позивача.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного

Відповідач довів суду обґрунтованість прийнятого ним рішення.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також відсутності витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 15.02.2013 р.

Суддя Н.В. Чубара