Рішення

від 26.01.2009 по справі 19/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.09                                                                                 Справа № 19/23

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання”, м.Луганськ

до Міського відділу охорони здоров'я Антрацитівської міської ради, м.Антрацит Луганської області

про стягнення 10776 грн. 71 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Лавриненко В.С., довіреність № 10 від 01.01.2009;

від відповідача –Дзірквадзе Т.В., довіреність № 68 від 23.01.2009;

Лєбєдєнко В.В., довіреність № 68 від 23.01.2009.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача 10776 грн. 71 коп. боргу за перевищення договірних величин електроспоживання.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання” (позивачем) та Міським відділом охорони здоров'я Антрацитівської міської ради (відповідачем) 08.09.2005 був укладений договір про постачання електричної енергії № 32, за умовами якого позивач – Постачальник прийняв на себе зобов'язання постачати електричну енергію Споживачу, а відповідач –Споживач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього, що є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п.7 Додатку до договору „Порядок розрахунків” розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за недораховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за надання послуг з компетенції перетікання реактивної електричної енергії, оплату сум на відшкодування збитків та пені за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником електричної енергії рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Позивачем умови договору виконані у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно додатку до договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії на січень 2008 року був встановлений сторонами для Споживача у кількості 100000 кВт/г. В порушення умов договору Відповідач у січні 2008 року перевищив встановлений сторонами обсяг споживання електричної електроенергії та фактично спожив 113359 кВт/г електроенергії. Таким чином перевищення договірної величини споживання електричної енергії за січень 28 року склало 13359 кВт/г.

Тобто у січні 2008 року відповідач спожив 113359 кВт/г електроенергії на суму 54868 грн. 34 коп.

Згідно зі ст.26 Закону України "Про електроенергетику" та п.4.4.2 договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною.

Згідно п.4.4 ПКЕЕ та п.3.2.7 договору Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до Постачальника із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії, але цим правом Споживач не скористався.

Перевищення договірної величини споживання електричної енергії склало 13359 кВт/г на суму 10776 грн. 71 коп.

Позивачем було надіслано відповідачу повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії у січні 2008 року № 173 від 11.02.2008 (а.с.21) та рахунок № 32/1/4 на суму 10776 грн. 71 коп. (а.с.22), які були отримані відповідачем 18.02.2008 (а.с.23), але оплату не було здійснено, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у сумі 10776 грн. 71 коп.

Тобто Споживач порушив умови договору та не сплатив за надані йому послуги, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.12.2008 по справі № 19/23 було порушено провадження у справі та розгляд справи призначений на 15.12.2008.

Розгляд справи неодноразово відкладався для витребування від сторін додаткових доказів.

Відповідач факт перевищення договірної величини споживання електричної енергії на 13359 кВт/г визнає, наданим запереченням проти позову від 12.12.2008 № 469 визнає заборгованість у сумі 5388 грн. 36 коп., посилаючись на оплату споживаної електричної енергії в однократному розмірі. Також відповідач вважає, що обставини через які було допущено перевищення лімітів електричної енергії носить надзвичайний характер та є підставою для звільнення його від господарської відповідальності, просить звільнити його від сплати 10776 грн. 71 коп.

26.01.2009 позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Згідно ст.43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору № 32 від 08.09.2005 позивачем були надані відповідачу послуги з постачання електричної енергії, які останній в свою чергу своєчасно не оплатив.

У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 10776 грн. 71 коп. –за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, яка підтверджена матеріалами справи.

Згідно з п.п.2.2.3 договору про постачання електричної енергії від 08.09.2005 № 32, п.1, п.7 та п.8 додатку "Порядок розрахунків" до договору, відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу вартість фактично спожитої електричної енергії за діючими тарифами відповідно до тарифних груп та класів напруги кожного приєднання.

За п.6.1. ПКЕЕ розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору, обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання.

Згідно з п.п.2.2.4 договору відповідач зобов'язаний дотримуватися договірних величин споживання електричної енергії. Аналогічний обов'язок відповідача закріплений в п.п.21 п.10.2 ПКЕЕ.

За ст.193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися відповідно до вимог договору, закону, інших правових актів. Порушення господарських зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.217 Господарського кодексу України господарські санкції –це заходи впливу на правопорушення у сфері господарювання, в результаті застосування яких для правопорушника настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.п.4.4.2 договору, ч.5 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" за порушення зобов'язання дотримуватися договірних величин (перевищення договірних величин) споживання електричної енергії відповідач повинен сплатити позивачу санкцію в розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії, яка відповідає визначенню штрафної санкції, наведеному у ст.230 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.216 Господарського кодексу України сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання не звільняє правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі

В силу ст.230 та ч.3 ст.216 Господарського кодексу України штрафна санкція, як вид господарсько-правової відповідальності, не може включати частину будь-якого зобов'язання за договором. Тому висновок відповідача про те, що штрафна санкція за перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної енергії включає частину зобов'язання відповідача оплачувати позивачу вартість фактично спожитої електричної енергії суперечить названому законодавству.

З огляду на викладене відповідач, який допустив перевищення договірних величин споживання електричної енергії у січні 2008 року, повинен виконати зобов'язання щодо оплати позивачу повної вартості всієї фактично спожитої у названому періоді електроенергії та сплатити штрафну санкцію в розмірі двократної вартості різниці між фактично спожитою у січні 2008 року і договірною величиною електричної енергії, встановленої договором на цей розрахунковий період, за порушення зобов'язання споживати електричну енергію в межах договірних величин.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи специфічну структуру відповідача та те, що він є комунальним підприємством, що вся спожита електрична енергія була ним оплачена у повному обсязі й сплата штрафної санкції у повному обсязі суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, суд вважає за доцільне застосувати ст.233 Господарського кодексу України та зменшити суму штрафної санкції до 5388 грн. 36 коп. У стягненні решти суми штрафної санкції слід відмовити.  

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 26.01.2009 за згодою представників сторін були оголошені  вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 44, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 193, 216-217, 230, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.525-526, 530 Цивільного кодексу України, ст.26 Закону України "Про електроенергетику", господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського відділу охорони здоров"я Антрацитівської міської ради, Луганська область, м.Антрацит, вул.Толстоусова, б.1, код 26130645 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання”, м.Луганськ, кв.Гаєвого, б.35-а, код 31443937, на п/рахунок 260393189060 у філії ЛОУ ВАТ „Ощадбанк” МФО 304665 борг за перевищення договірних величин електроспоживання у сумі 5388 грн. 36 коп.; на п/рахунок 2600518645 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” МФО 304007 державне мито у сумі 107 грн. 77 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення : 02.02.2009.

Суддя                                                                                      Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова