Рішення

від 09.02.2009 по справі 17/474-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/474-08

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

09.02.09                                                                                          Справа №  17/474-08

За позовом   Товариство з обмеженою відповідальністю “Август-Україна”

до        Товариство з обмеженою відповідальністю “Прогрес”

про      стягнення 38 153,95 грн.

     Суддя  В.Г. Суховий

Представники: згідно з протоколом судового засідання

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Август-Україна” (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес” (далі –Відповідач) про стягнення 38 153,95 грн, з яких 32 327,85 грн - заборгованість, 2 593,31 грн –пеня та 3 232,79 грн –штрафу.

Ухвалою суду від 15.12.2008р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору купівлі-продажу № 857 від 13.03.2007р. щодо оплати отриманого товару.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням відповідачем витребуваних документів розгляд справи відкладався.

09.02.2009р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання вдруге не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та інших витребуваних документів не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду від 15.12.2008р. та від 08.01.2009р., надісланими відповідачу за двома відомими адресами: 1) юридична адреса згідно витягу з єдиного державного реєстру наданого державним реєстратором: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 1; 2) інша відома адреса: 04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, 14.

Однак, зазначені вище ухвали суду (29-34, 52-57), які були надіслані відповідачу за вказаними двома адресами були повернуті поштовим відділенням зв'язку                  (в матеріалах справи) з зазначенням на довідках: “за зазначеною адресою не проживає”.

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.  

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача відповідача, суд в с т а н о в и в:

13          березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Август-Україна” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Прогрес” було укладено Договір купівлі-продажу № 857 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується поставити і передати у власність відповідача (покупець) товар, а відповідач зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору.

На підставі даного Договору по довіреності № 045654 від 14.05.2007р. (а.с. 17) позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 36 327,85 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1321 від 14.05.2007р. (а.с. 16), підписаною представниками сторін та скріпленими печатками підприємств.

Згідно з п. 4.1. Договору відповідач оплачує товар по цінах, зазначених в рахунках-фактурах та накладних, що видаються позивачем на кожну партію товару.

Пунктом 4.5. Договору оплата товару здійснюється на підставі рахунку-фактури позивача протягом 21 календарних днів від дати фактичної передачі товару відповідачу (покупцю), зазначеної у видатковій накладній.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за Договором щодо оплати отриманого товару, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість за отриманий товар у сумі 32 327,85 грн.

06.07.2007р. на адресу відповідача була надіслана претензія (а.с.9-11) з пропозицією розрахуватися за отриманий товар.

Відповіддю на претензію № 85 від 03.09.2007р. (а.с. 12) відповідачем було запропоновано позивачу графік погашення заборгованості. Однак на час розгляду справи дана заборгованість відповідачем позивачу не сплачена.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар згідно Договору купівлі-продажу № 857                       від 13.03.2007р. у сумі 32 327,85 грн є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 2 593,31 грн пені, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до пункту 7.1 Договору у випадку несвоєчасної оплати вартості отриманого товару відповідач сплачує позивачу неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.

Статтею 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені та стягує з відповідача пеню у розмірі 2 593,31 грн. нараховану на суму заборгованості 32 327,85 за період з 05.06.2007р. по 04.12.2007р. (183 дн.) згідно доданого до позову розрахунку.

Позовні вимоги в частині стягнення 3 232,79 грн штрафу задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, пеня та штраф згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України є різновидами неустойки, а тому одночасне стягнення пені та штрафу за одне й те саме порушення є неможливим.

Аналогічна позиція з даного питання викладена також в Постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. у справі № 24/17-06.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес”                        (код 30845569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Август-Україна” (код 31140259) 32 327,85 грн. основного боргу, 2 593,31 грн –пені, а також судові витрати: держмито у розмірі 349,21 грн. та 108,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ.

3. В частині стягнення 3 232,79 грн штрафу –відмовити.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.