Рішення

від 11.02.2013 по справі 5006/29/142/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.13 р. Справа № 5006/29/142/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Азовзагальмаш», м.Маріуполь, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтрансалекс», м.Маріуполь, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 84 375,13грн.

за участю:

від позивача: Доброва К.С. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.01.2013р. по 21.01.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Торговий дім Азовзагальмаш», м.Маріуполь, Донецька область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтрансалекс», м.Маріуполь, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 84 375,13грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати залізничного тарифу у сумі 84 375,13грн.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №02/06-09В від 24.06.2009р., додаткових угод до договору, специфікацій до договору, рахунків-фактур, видаткових накладних, залізничних накладних, актів приймання партії товару за якістю та кількістю, виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем оплат за поставлений товар, вимоги про оплату від 25.10.2012р. №100, правоустановчих документів Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Азовзагальмаш».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

19.12.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: податкової накладної, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість складає 84 375,13грн.

21.01.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надано заперечення на позовну заяву у якому зазначає, що надані Позивачем докази не дають змогу визначити витрати Позивача на оплату залізничного тарифу. Так, надані копії залізничних накладних №43762911 від 21.08.2009 року (на суму 59 387,88грн.) та №43762914 від 05.09.2009 року (на суму 59 387,88грн.) не містять інформацію про суму залізничного тарифу, а також інформацію про розрахунки платежів (графа 91 залізничних накладних), які є обов'язковими для заповнення. Вказані залізничні накладні являються такими, що не підлягають розгляду судом, як належний доказ. Також в матеріалах справи відсутні фінансові документи, які б підтверджували, що витрати по оплаті залізничного тарифу дійсно понесені Позивачем.

05.02.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано пояснення по справі в яких посилається на наступні підстави. Нарахування розміру залізничного тарифу за договором №02/06-09В від 24.06.2009р., укладеному між ЗАТ «Торговий дім Азовзагальмаш» та ТОВ «Торгтрансалекс» здійснювалось встановленням суми ВАТ «РЖД». Відповідно ст.22 Статуту залізних доріг України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрі України від 06.04.1998р. №457 (далі-Статут), за договором залізничного перевезення вантажу залізна дорога зобов'язується доставити вантажовідправником вантаж в пункт призначення у встановлені строки та видати його отримувачу, а відправник зобов'язується оплатити за перевезення встановлену плату. Для засвідчення приймання вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію (ст. 23 Статуту). У відповідності зі ст. 63 Статуту тарифи на перевезення, збори та штрафи, встановлені у відповідності з діючим законодавство, публікуються в збірнику правил перевезення та тарифів залізничного транспорту. Тарифи на перевезення та ставки зборів, затверджені залізничними дорогами, публікуються у засобах масової інформації із зазначенням строку введення їх в дію. Стаття 62 Статуту вказує, що порядок розрахунків за перевезення та послуги встановлюються Укрзалізницею відповідно діючого законодавства. Стаття 7 угоди про міжнародні залізничні вантажні повідомлення також закріпляє, що усі повідомлення про накладну повинні бути внесені відправником або залізницею у відповідній графі. Як встановлено ст. 7 Угоди договір перевезення оформляється накладною єдиного зразка по формі Додатку 12.1 або 12.2, а також необхідної кількості додаткових екземплярів дорожньої відомості по формі Додатків 12.3 або 12.4. Статтею 13 Угоди встановлено, що перевізні платежі, під якими розуміється плата за перевезення вантажу, проїзд провідника, водія автопоїзду, додаткові збори та інші витрати, які виникли за період від приймання вантажу до перевезення до його видачі отримувачу, рахуються за наступними тарифами, діючими в день укладення договору перевезення: 1) у повідомленні між станціями залізничних доріг сусідніх країн за перевезення по залізничним дорогами країни відправника та країни призначення - по тарифам, які застосовуються залізничними дорогами вказаних країн для таких перевезень; 2) у повідомленні через транзитні дороги за перевезення по залізничним дорогам країни відправника та країни призначення - по тарифами, які застосовують залізними дорогами вказаних країн для таких перевезень, а за перевезення по транзитних залізничним дорогами - по застосовуваному для міжнародних перевезень транзитному тарифу. Залізничні накладні які містяться в матеріалах справи складені у відповідності з діючим Статутом залізних доріг та Угодою про міжнародні залізничні вантажні повідомлення та є підтвердженням нарахування розміру залізничного тарифу, встановленого залізною дорогою та факту оплати залізничного тарифу Відправника.

11.02.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: специфікації до договору, рахунків-фактур, видаткових накладних, залізничних накладних.

Представник Позивача у судове засідання 11.02.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 11.02.2013р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2009 року між Закритим акціонерним товариством «Торговий дім Азовзагальмаш» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгтрансалекс» (Покупець) було укладено договір №02/06-09В, відповідно розділу 1 якого у відповідності з даним Договором Покупець зобов'язується оплатити, а Продавець продати у червні-серпні 2009р. нові вагони-цистерни моделі 15-1547-03 ТУ 24.00.6215-87 (далі продукція).

Згідно п.1.2 Статуту Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Азовзагальмаш» рішення про заміну найменування з Закритого акціонерного товариства «Торговий дім Азовзагальмаш» на Приватне акціонерне товариство «Торговий дім Азовзагальмаш» (далі Товариство) прийнято на загальних зборах акціонерів від 30 березня 2011 року (Протокол №1/11) на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства».Товариство є правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «Торговий дім Азовзагальмаш».

У розділі 3 договору Сторони дійшли згоди щодо базисних умов поставки:

- Продавець поставляє продукцію Покупцю на умовах EXW м.Маріуполь відповідно правил «Інкотермс-2000» (п.3.1 Договору);

- передача Продавцем продукції Покупцю оформляється актом приймання-передачі продукції, який підписується уповноваженими представниками Сторін. Датою поставки продукції вважається дата підписання акту-приймання (п.3.4 Договору);

- оплату залізничного тарифу до станції призначення Покупця оплачується відповідно окремо виставленого рахунку Продавцем протягом 10 днів з моменту надання рахунку (в тому числі по факсу, з передачею оригіналів) (п.3.5 Договору);

У додатковій угоді №1 від 28.12.2009р. п.10.6 викладено у наступній редакції: «даний договір діє з моменту його підписання обома сторонами та до 31.12.2010 року, по закінченню якого усі зобов'язання повинні бути виконані».

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 57 585 060,00грн., що підтверджується видатковими накладними та залізничними накладними.

Крім того у відповідності з пунктом 3.5 договору Позивачем були виставлені наступні рахунки для оплати залізничного тарифу у сумі 723 875,69грн.: №СФ-0000418 від 21.08.2009р. на суму 59 387,88грн., №СФ-0000427 від 07.09.2009р. на суму 59 387,88грн., №СФ-0000426 від 09.09.2009р. на суму 39 605,88грн., №СФ-0000435 від 15.09.2009р. на суму 39 605,88грн., №СФ-0000502 від 31.10.2009р. на суму 48 701,88грн., №СФ-0000533 від 05.1.2009р. на суму 48 701,88грн., №СФ-0000555 від 06.11.2009р. на суму 48 743,76грн., №СФ-0000564 від 30.11.2009р. на суму 111 959,88грн., №СФ-0000598 від 16.12.2009р. на суму 73 031,88грн., №СФ-0000584 від 28.12.2009р. на суму 24 371,88грн., №СФ-0000585 від 28.12.2009р. на суму 97 361,88грн., №СФ-0000363 від 30.06.2010р. на суму 73 015,13грн.

Відтак, загальна сума поставленої продукції та наданих послуг складає 58 308 935,69грн.

Відповідачем в порушення умов договору було здійснено лише часткову оплату у сумі 58 224 560,56грн., внаслідок чого виникла заборгованість з оплати залізничного тарифу у сумі 84 375,13грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №02/06-09В від 24.06.2009р. Позивачем було здійснено поставку на суму 57 585 060,00грн. Крім того у відповідності з пунктом 3.5 договору Позивачем були виставлені рахунки для оплати залізничного тарифу у сумі 723 875,69грн. Відтак, загальна сума поставленої продукції та наданих послуг складає 58 308 935,69грн. Відповідачем в порушення умов договору було здійснено лише часткову оплату у сумі 58 224 560,56грн., внаслідок чого виникла заборгованість з оплати залізничного тарифу у сумі 84 375,13грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались

За умовами статті 22 Статуту залізних доріг України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Виконання залізницею додаткових операцій, пов'язаних з перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування тощо), здійснюється на підставі окремих договорів.

Згідно статті 23 Статуту залізних доріг України, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів. Станції видають вантажовідправникам бланки накладних (комплектів перевізних документів) за плату згідно з тарифом.

Стаття 62 Статуту залізних доріг України, встановлює, що орядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 84 375,13грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 84 375,13грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтрансалекс».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Азовзагальмаш», м.Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтрансалекс», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 84 375,13грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтрансалекс» (87502, м.Маріуполь, вул.Волгоградська, 24, ЄДРПОУ 30506312) на користь Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Азовзагальмаш» (87535, м.Маріуполь, пл.Машинобудівельників, 1, ЄДРПОУ 25328954, р/р 260010132462 АО «Сбербанк Росії», МФО 320627) заборгованість у розмірі 84 375,13грн., судовий збір у сумі 1 687,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 11.02.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 18.02.13р.