Рішення

від 03.02.2009 по справі 10983-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10983-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

03.02.2009Справа №2-2/10983-2008

за позовом – ТОВ «НВ ПТФ «Кран – Сервіс» (28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, вул.Паризської Комуни, №64)

до відповідача -  ТОВ «Южцентрстрой-3» (смт.Чорноморське, вул.Індустріальна, 5)

про стягнення 45 602грн.60коп.

                                                                                                           Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача - Головатий  - представник, довіреність у справі.

Від відповідача – не з'явився.

Суть спору:  

Позивач звернувся до ГС АРК із позовом до відповідача про стягнення  45 602грн.60коп., з яких 35 000,00грн боргу, 1 750,00грн пені, 1 222грн60коп річних та 7 630,00грн. інфляційних.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що між сторонами було укладено договір поставки №10/05/07 від 29.5.2007 р., відповідно до умов якого позивач поставив відповідачу товар, тоді як відповідачем оплата отриманого товару була здійснена лише частково, сума боргу у розмірі 35 000,00грн  погашена не була, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Позивач у судовому засіданні  уточнив позовні вимоги, змінив предмет позову у частині стягнення пені та просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 12.07.2008р по 12.12.2008р у сумі 5 390,00грн, в обґрунтування чого надав суду новий розрахунок суми пені та річних, що відображено у протоколі судового засідання.

Представник  відповідача  у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача,  суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен  виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за  договором   поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений  строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.    

Між ТОВ «НВ ПТФ «Кран – Сервіс», як поставщиком, та ТОВ «Южцентрстрой-3», як покупцем, було укладено договір поставки №10/05/07 від 29.5.2007р, відповідно до умов якого поставщик зобов'язується  поставити, а покупець прийняти та оплатити вказаний та специфікований у додатку №1 до договору товар. Ціна товару вказана у додатку №1 до договору. Ціна розуміється з урахуванням діючого на момент поставки податку, якщо такий підлягає сплаті  по закону. (п.1.1, 1.2 договору).

Розділом 5 договору «Ціна товару / Умови оплати» (п.5.1, 5.2) передбачено, що оплата  товару покупцем здійснюється відповідно до вказаних у додатку №1 умов. Якщо покупець не дотримує строки оплати товару, це являється простроченням платежу.

Відповідно до  додатку №1 до договору поставки №10/05/07 від 29.5.2007р позивач має поставити відповідачу електрообладнання  крану мостового електричного вантажопід'їмністю 8+5 тон висотою підйому до 9 м вартістю 115 000,00грн (з ПДВ). При цьому  оплата товару здійснюється у наступному порядку: 50% у продовж 5 банківських днів з дати підписання договору та 50% у продовж 5 банківських днів після підписання двостороннього акту про прийнятті продукції.

На виконання умов вищевказаного договору,  позивач  відпустив відповідачу товар - електрообладнання  крану мостового електричного вантажопід'їмністю 8+5 тон висотою підйому до 9 м на суму  115 000,00грн (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №РН-000064 від 07.9.2007р на суму 115 000,00грн (з ПДВ), підписаною сторонами, яка знаходяться у матеріалах справи.

Товар у повному  об'ємі, вказаному у накладній, був отриманий представником відповідача  - за довіреністю серії ЯКА №593499 від 06.9.2007р., яка знаходяться у матеріалах справи.

Але ТОВ «Южцентрстрой-3» у порушення умов договору повна оплата отриманої продукції проведена не була, так 11.9.2007р відповідачем було перераховано лише 80 000,00грн, що підтверджується матеріалами справи, а саме: виписками по банківському рахунку позивача.

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 35 000,00грн, яка підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 35 000,00грн. боргу та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок.

Таким чином, позов  у частині стягнення 35 000,00грн боргу обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення 1 750,00грн пені, 1 222грн60коп річних та 7 630,00грн. інфляційних.

Як вже зазначалося, зобов'язання  повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 546 ЦК України визначає, що  виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин  щодо забезпечення  виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин   щодо   забезпечення   виконання   зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пунктом 10.1 договору визначено, що покупець у випадку прострочення платежу зобов'язаний сплатити пеню поставщику у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Однак сума пені не повинна перевищувати 5% суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Відповідно до  додатку №1 до договору поставки №10/05/07 від 29.5.2007р оплата товару здійснюється у наступному порядку: 50% у продовж 5 банківських днів з дати підписання договору та 50% у продовж 5 банківських днів після підписання двостороннього акту про прийнятті продукції.  Факт прийняття продукції 7 вересня 2007 року підтверджується підписаною сторонами  видатковою накладною №РН-000064 від 07.9.2007р.

Отже відповідач зобов'язаний був до 17.9.2007 року оплатити отриманий товар, а з урахуванням вимог п.6 ст.232 ГК України з 17.02.2008 року нарахування пені припиняється, тоді як позивачем, відповідно до заявлених у судовому засіданні уточнень позовних вимог, заявлена вимога про стягнення пені за період з 12.07.2008р по 12.12.2008р у сумі 5 390,00грн.

Отже, позовні вимоги про  стягнення пені за прострочення платежу  задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 1 222грн60коп річних за період з 17.9.2007р по 14.11.2008р та 7 630,00грн. інфляційних за період з жовтня 2007р по червень 2008р обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Позивач у судовому засіданні збільшив позовні вимоги у частині стягнення пені на 3640,00грн, що відображено у протоколі судового засідання, однак з цієї вимоги не було оплачено позивачем  державного мита, у зв'язку з чим з позивача підлягає стягненню у бюджет державне мито.

В засіданні суду за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини  рішення.

Рішення  оформлене та підписане 05.02.2009р.

Керуючись ст.ст. 44,49,75,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти уточнення позовних вимог.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з  ТОВ «Южцентрстрой-3» (смт.Чорноморське, вул.Індустріальна, 5, ЄДРПОУ 31099390, р/р 26008326592001 в КРУ КБ «Приватбанк» м.Сімферополь, МФО 384436) на користь  ТОВ «НВ ПТФ «Кран – Сервіс» (28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, вул.Паризської Комуни, №64, р/р 26000425205261 в КОФ АКБ «Укрсоцбанк» м.Кіровоград, МФО 323293, ЄДРПОУ 32412606) 35 000,00грн боргу, 1 222грн60коп річних, 7 630,00грн. інфляційних, 438грн.52коп державного мита, 105грн.08коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4.          Стягнути з  ТОВ «НВ ПТФ «Кран – Сервіс» (28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, вул.Паризської Комуни, №64, р/р 26000425205261 в КОФ АКБ «Укрсоцбанк» м.Кіровоград, МФО 323293, ЄДРПОУ 32412606) у доход державного бюджету України (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) держмито у сумі 36грн39коп.

5.          У частині стягнення 5 390,00грн пені відмовити.

6.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.