Рішення

від 09.02.2009 по справі 20/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

                                                                    РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2009 р.   Справа № 20/121   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді  Кобецької Світлани Миколаївни

При секретарі Колісник Оксані Михайлівні

Розглянувши матеріали справи:

за позовом:          ПП "Парсіфаль", вул.Гарбарська,14/58, м.Івано-Франківськ 76019;

до відповідача:   ТзОВ "Транскомсервіс плюс",  вул.Промислова,11, м.Калуш,

                               Івано-Франківська область, 77300;

про стягнення заборгованості.

Представники:

Від позивача:  Захаріїв Б.Д.-представник, (довіреність №12/12 від 12.12.08р.);

Від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення з ТзОВ "Транскомсервіс плюс"

                             заборгованості в сумі 18240,72грн.

         Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги. Обгрунтовуючи свою правову позицію стосовно даного спору вказує на:

-  невиконання відповідачем умов договору б/н від 01.07.2008р. про надання послуг

  спеціальними будівельними механізмами, а саме п.2.2 договору, що передбачає порядок

  розрахунків між сторонами за виконані роботи;

-  акти приймання виконаних робіт за липень, серпень, вересень 2008р. на суму 21384,00грн.,

  що вказують на виконання робіт позивачем, згідно умов договору;

-  ст.625 ЦК України, якою передбачено відповідальність за порушення грошового                 

  зобов'язання, зокрема  можливість нарахування боржнику інфляційних збитків за весь час

  прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

        Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить направлення йому всіх процесуальних документів по даній справі рекомендованою кореспонденцією. Факт належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджують витяги з реєстрів на відправлення рекомендованої кореспонденції  № 1350 від 22.12.2008р., № 74 від 28.01.2009р. (наявні в матеріалах справи).      

         Відповідач  будь-яких заперечень в спростування позовних вимог  суду не подав.

       Враховуючи, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності відповідача відповідно до ст.75 ГПК України за матеріалами справи.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи вимоги

чинного законодавства, суд, -

                                                        в с т а н о в и в :

       Між приватним підприємством "Парсіфаль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Транскомсервіс плюс" 01.07.2008р. укладено договір б/н про надання послуг спеціальними будівельними механізмами.

       Позивач виконав взяті на себе зобов"язання згідно вище вказаного договору. Факт

належного виконання зобов"язання, згідно умов договору,  підтвердив актами приймання виконаних робіт за липень, серпень, вересень 2008р. на суму 21384,00грн.

    Відповідачем здійснено часткову оплату за виконані роботи, на що вказують виписки з особових рахунків від 01.08.2008р. та від 26.09.2008р. на загальну суму 3932,00грн.

   Станом на 04.09.2008р. заборгованість по договору складала 10000,00грн, станом на 06.10.2008р. збільшилась на 7452,00грн, тобто загальна заборгованість за виконані роботи становить 17452,00грн.

      Як вказує п.2.2 договору, оплата здійснюється замовником (відповідач) на розрахунковий рахунок підрядника (позивача) подекадно, згідно встановленого рахунку з змінними рапортами підписання протягом двох банківських днів.

      Оскільки, відповідачем порушено вимоги даного договору, зокрема, п.2.2, то позивачем, враховуючи приписи ст.625 ЦК України, нараховано відповідачу інфляційні збитки за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

      В результаті, станом на 04.09.2008р. інфляційні збитки становить 436,10грн., станом на 06.10.2008р. збільшилась на  240,40грн., таким чином загальна сума нарахованих інфляційних збитків становить 676,50грн.

     Сума нарахованих відповідачу 3% станом на 04.09.2008р. становить 75,00грн., станом на 06.10.2008р. збільшилась на  37,26 грн., отже  3% річних від простроченої суми становить 112,26грн.

    Таким чином, договір б/н від 01.07.2008р. укладений в межах чинного законодавства України - є правомірним,  якщо його  недійсність  прямо  не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).       

      Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав  умови вище вказаного договору,   як наслідок,   виникла заборгованість  у відповідача перед позивачем в сумі 18240,72грн. (з них 17452,00грн. - основна заборгованість, 676,50грн. - інфляційні збитки, 112,26грн. - 3% річних).  Станом на 09.02.2009р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.     

     Беручи до уваги вище викладене, суд вважає за правильне задоволити позов, при цьому  враховуючи наступне:

         В силу ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник)

зобов"язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов"язується прийняти та оплатити виконану роботу.

     У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

        Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

         Як вказує частина 1статті 527 ЦК України, боржник зобов"язаний виконати свій

обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

     З огляду на ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

        Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

     Таким чином, враховуючи те, що відповідачем  не виконувались п.2.2 договору, що передбачає порядок розрахунків між сторонами та те, що відповідачем не надано суду  належних та допустимих доказів, в розумінні ст.34 ГПК України, в спростування заявлених вимог, у суду відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

     Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

        З огляду на вимоги ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які  він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позовні вимоги не спростував.

      Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі   18240,72грн. (з них

17452,00грн. - основна заборгованість, 676,50грн. - інфляційні збитки, 112,26грн. - 3% річних), що виникла в результаті неналежного виконання умов спірного  договору  правомірна і підлягає задоволенню.    

       Враховуючи приписи ст.49 ГПК України,  судові витрати покласти на відповідача.

     Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 625, 837  Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскомсервіс плюс",  вул.Промислова,11, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (ідент. код 34519563) на користь  Приватного підприємства "Парсіфаль", вул.Гарбарська,14/58, м.Івано-Франківськ 76019 (ідент. код 24685988) - 18240,72грн. - заборгованості за виконані роботи, 182,41грн. - державного мита, 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

         Суддя                                                     С.Кобецька

                                                                              Рішення підписано  10.02.2009р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді І.В.Григорчук