Постанова

від 10.02.2009 по справі 16/127-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/127-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2009 р.                                                           Справа № 16/127-08  

                                                      Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., судді  - Бухан А.І. ,  Шевель О.В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача –Коновалов А.В. (довіреність №3 від 08.04.08); Писаренко А.Г. (довіреність №8 від 20.10.08)

відповідача –Пономаренко А.Е. (довіреність б/н від 17.10.08).,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2997Х/3-9 від 19.12.2008 р.) на рішення господарського суду Харківської області від 24 листопада 2008 року у справі № 16/127-08

за позовом Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав», м. Київ

до Закритого акціонерного товариства «Прітекс», м. Харків

про спонукання до виконання договору,

встановила:

У вересні 2008 р. Державне підприємство «Українське агентство з авторських та суміжних прав»(далі: ДП «УААСП», позивач)  звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить у судовому порядку витребувати у Закритого акціонерного товариства «Прітекс»(далі ЗАТ «Прітекс», відповідач) для надання ДП «УААСП»належним чином завірений та оформлений у відповідності до умов договору № КТ-107/03 від 30.04.2003 р.: а) звіт про публічно сповіщені твори за жовтень, листопад, грудень 2007 р. та за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2008 р.; б) довідку про доход за вересень, жовтень, листопад, грудень 2006 р., за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 р. та за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2008 р., оскільки за умовами пункту 2.5 Договору № КТ-107/03 від 30.04.2003 р., укладеного між сторонами, відповідач зобов'язався вести точний облік та надавати щомісяця звіт про публічно сповіщені твори та їх авторів, а також надавати позивачу довідку про доход не пізніше 15-ти днів після закінчення кожного календарного місяця, однак свої зобов'язання не виконує. Судові витрати по справі просить покласти на відповідача.

В подальшому позивачем надано уточнення до позовної заяви, в яких він просить зобов'язати відповідача надати позивачу: точний перелік використаних об'єктів авторського права зафіксованих у виконаннях, фонограмах (відеограмах), програмах мовлення за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2008 р.; документально підтверджені дані про одержані відповідачем прибутки за вересень, жовтень, листопад, грудень 2006 р., за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 р. та за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2008 р., оскільки за умовами пункту 2.5 Договору № КТ-107/03 від 30.04.2003 р. укладеного між сторонами, відповідач зобов'язався вести точний облік та надавати щомісяця звіт про публічно сповіщені твори та їх авторів, а також надавати позивачу довідку про доход не пізніше 15-ти днів після закінчення кожного календарного місяця, однак свої зобов'язання не виконує.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2008 р. у справі №16/127-08 (суддя Здоровко Л.М.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Зобов'язано Закрите акціонерне товариство «Прітекс»надати Державному підприємству «Українське агентство з авторських та суміжних прав»: - точний перелік використаних об'єктів авторського права зафіксованих у виконаннях, фонограмах (відеограмах), програмах мовлення за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2008 р.; - документально підтверджені дані про одержані відповідачем прибутки за вересень, жовтень, листопад, грудень 2006 р., за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 р. та за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2008 р. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Прітекс»до державного бюджету України державне мито в сумі 85,00 грн. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Прітекс»на користь держбюджету України 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення обгрунтовано тим, що спірний договір не визнано недійсним, він є діючим, зобов'язання, обумовлені зазначеним договором підлягають належному виконанню, відповідач не надав суду доказів виконання п.2.5. договору № КТ-107/03 від 30.04.2003 р.

Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2008 р. у справі № 16/127-08, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також відмовити Державному підприємству «Українське агентство з авторських та суміжних прав»в задоволенні позовних вимог повністю. Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач вказує на наступні обставини: ЗАТ «Прітекс» як провайдер програмної послуги не здійснює повторного публічного сповіщення, а лише здійснює ретрансляцію телерадіопрограм телерадіоорганізації у прямому ефірі; у суду не було законних підстав вважати ретрансляцію –одним із шляхів передачі телерадіосигналу організацією мовлення, яку вона здійснює за допомогою провайдера програмної послуги, використовуючи його технічні засоби, - публічним сповіщенням у розумінні Закону України «Про авторське право і суміжні права»; судом першої інстанції не надано правового аналізу п.2.3 Договору № КТ-107/03 від 30.04.2003 р. укладеного між сторонами – а саме, на думку відповідача, правовідносини між сторонами підпадають під винятки, вказані в даному пункті (оскільки стосуються тільки прав телерадіоорганізацій), а тому на них не поширюється дія договору і ЗАТ «Прітекс»не повинно надавати звіт по цих правовідносинах; крім того, відповідача зазначає, що у пункті 2.5 Договору йдеться про використання авторських творів з репертуару позивача і як наслідок цього використання на ЗАТ «Прітекс»покладено зобов'язання надавати звіт на перераховувати авторську винагороду, разом з тим, відповідного репертуару позивачем відповідачеві не надано. Також, на думку відповідача, суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення Цивільного кодексу України, оскільки дані правовідносини регулюються виключно Законом України «Про авторське право і суміжні права». Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем всупереч вимогам статті 33 ГПК України не доведено, що відповідач має можливість і зобов'язаний отримувати у телерадіоорганізацій, з якими він уклав угоди, дані про сповіщені твори, а також –що відповідачем використовувалися будь-які авторські твори з репертуару позивача.

Ухвалою від 19.12.2008 р. колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Афанасьєв В.В., суддя Бухан А.І. апеляційну скаргу було прийнято до провадження, призначено до розгляду  на  02.02.2009 р.

23.01.2009 р. позивач надіслав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути залишено без змін. Зокрема, позивач, із посиланням на положення ст.ст. 426, 443 ЦК України, ч.5 ст.15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», п.«іі»ст. 11-bis Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, приєднання до якої ратифіковано Україною, п. 27 розділу «В»додатка 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав»- вказує на те, що ретрансляція є повторним публічним сповіщенням, окремим способом використання об'єктів авторського права. Тому, на думку позивача, провайдери програмної послуги, які здійснюють повторне публічне сповіщення об'єктів авторського права шляхом ретрансляції телерадіопрограм, що містять об'єкти авторського права, повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права та законодавства України у даній сфері та відповідно –повинні виплачувати авторську винагороду. Також позивач посилається на те, що відповідно до положень пункту 2.5 Договору №КТ-107/03 від 30.04.2003 р. відповідач взяв на себе зобов'язання вести точний облік використаних творів та надавати звіт про публічно сповіщені твори та їх авторів, а також надавати позивачу довідку про доход і перераховувати авторську винагороду згідно з п.2.4 договору –тобто має місце факт вибіркового виконання положень договору з боку відповідача; позиція відповідача щодо тлумачення змісту п.2.3 договору є хибною, оскільки відповідачем в період з червня 2005 р. по вересень 2008 р. виконувалися умови договору в частині сплати фіксованої суми авторської винагороди в розмірі 300 грн. Тому, на думку позивача, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань є умисним, що порушує положення ст.526 ЦК України та положення ч.4 ст.47 Закону України «Про авторське право і суміжні права», а також суперечить основним принципам зобов'язання, яке відповідно до вимог ч.3 ст.509 Цивільного кодексу України повинно ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Ухвалою від 30.01.09 заступника голови Харківського апеляційного господарського суду склад судової колегії змінено і призначено для розгляду справи колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Бухан А.І., суддя Шевель О.В.

          В судове засідання 02.02.2009 р. з'явилися уповноважені представники позивача і відповідача та надали пояснення по справі.

          Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників позивача, відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2008 р. у справі № 16/127-08 має бути залишене без змін, виходячи з наступного.

Позивач - Державне підприємство «Українське агентство з авторських та суміжних прав» Міністерства освіти і науки України підпорядковане Державному департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, є організацією колективного управління, що управляє майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на підставі статуту ДП «УААСП», ст.ст.47-49 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону України «Про авторське право і суміжні права»особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям  колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програми мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні  виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

Організація колективного управління має право вимагати від осіб, які використовують об'єкти авторського права і суміжних прав надання їм документів, що містять точні відомості про використання зазначених об'єктів, необхідні для збирання і розподілу винагороди (ч. 6 ст. 48 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Згідно з ч. 5 ст. 48 вказаного Закону на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

30.04.2003 р. між позивачем та відповідачем укладено  договір № КТ-107/03 про виплату авторської винагороди (роялті) за публічне сповіщення оприлюднених творів (надалі –Договір) згідно положень якого позивач від імені авторів та їх правонаступників надав відповідачу, на умовах визначених цим договором, дозвіл (невиключне право) на публічне сповіщення (шляхом передачі по кабелю) оприлюднених творів на території  Україні, зокрема в м. Харкові, які відносяться до репертуару ДП «УААСП», а відповідач зобов'язався виплачувати авторам авторську винагороду (роялті) через ДП «УААСП»відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права»(пункт 2.1. Договору).

Відповідно до умов пункту 2.4. Договору відповідач, взяв на себе зобов'язання щомісячно перераховувати позивачу авторську винагороду у розмірі 5 % (п'яти) відсотків від доходів відповідача одержаного з тих видів діяльності, при яких здійснюється публічне сповіщення творів, але не менше 300 гривень 00 копійок, (в тому числі ПДВ на комісію ДП «УААСП») без податку на рекламу.

Згідно до п. 2.5. Договору, відповідач зобов'язався вести точний облік та надавати щомісячний звіт про публічно сповіщені твори та їх авторів, а також надавати ДП «УААСП»довідку про доход і перераховувати авторську винагороду  згідно п. 2.4. Договору, не пізніше 15-ти днів після закінчення кожного календарного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, передбачені п. 2.4. Договору 300,00 грн. відповідач сплачує позивачу, водночас ЗАТ «Прітекс»не виконує умов п. 2.5. Договору щодо надання позивачеві відповідних звітів та довідок.

В обґрунтування своїх заперечень проти необхідності надання позивачеві зазначеної звітності відповідач посилається на те, що він (ЗАТ «Прітекс») є провайдером програмної послуги, тобто суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж (абз. 30 ст. 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»).

Як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, провайдер програмної послуги не здійснює повторного публічного сповіщення, а лише здійснює ретрансляцію телерадіопрограм телерадіоорганізації у прямому ефірі.

На думку відповідача, суд першої інстанції не здійснив відповідного правового аналізу того факту, що на момент укладання між сторонами спірного договору в Законі України «Про телебачення і радіомовлення» був відсутній термін «провайдер програмної послуги»- вказаним визначенням даний Закон доповнено у більш пізній редакції.

Як вбачається з обставин даної справи, договір № КТ-107/03 укладено між сторонами 30.04.2003 р., тоді як Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»від 12.01.2006 р. N 3317-IV, яким запроваджено термін «провайдер програмної послуги», набрав чинності 01.03.2006 р. Тобто протягом дії вищевказаного договору дійсно мали місце зміни в законодавчому регулюванні спірних правовідносин.

Разом з тим, як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується представниками сторін, договір № КТ-107/03 станом на день розгляду справи є чинним, його не розірвано і не визнано недійсним у встановленому законом порядку. Крім того, як уже зазначалося, вказаний договір виконувався відповідачем в частині перерахування позивачеві авторської винагороди.

Відповідачем не надано суду першої інстанції, а також апеляційному господарському суду, доказів того, що після набуття ЗАТ «Прітекс»статусу провайдера програмної послуги відповідач звертався до позивача з будь-якими пропозиціями щодо зміни умов даного договору, якими визначено права та обов'язки сторін, що були б обумовлені змінами в законодавчому регулюванні дійсних правовідносин, що склалися між сторонами.

Також відповідачем не надано доказів повідомлення ним позивача у будь-який спосіб про неможливість виконання зі сторони ЗАТ «Прітекс»умов п.2.5 Договору стосовно надання звітності (через відсутність відомостей про репертуар позивача, відсутність технічних засобів фіксування/запису каналів, що ретранслюються, тощо). Усі вищевказані аргументи наведено відповідачем вже під час судового розгляду справи у 2008 році, тоді як зобов'язання щодо надання відповідної звітності існують, згідно з чинним договором № КТ-107/03, із 2003 року.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно  зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому  одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів відзначає, що місцевим господарським судом обґрунтовано застосовано до спірних правовідносин вищенаведені норми ЦК України, це узгоджується з приписами п.4 Прикінцевих та перехідних положень даного кодексу, оскільки, як уже зазначалося, права і обов'язки сторін за договором  № КТ-107/03 від 30.04.2003 р. продовжують існувати після набрання чинності Цивільним кодексом України (з 01.01.04).

Заперечення відповідача проти даного висновку місцевого господарського суду колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки положення Цивільного кодексу України щодо виникнення зобов'язань на підставі договорів (стаття 11), засад добросовісності, розумності та справедливості (статті 3, 509) виконання зобов'язань належним чином (стаття 526) тощо стосуються усіх видів зобов'язань, незалежно від того, в якій сфері господарських відносин виникло зобов'язання.

Відповідач також вказує на те, що місцевим господарським судом не надано правового аналізу п.2.3 договору № КТ-107/03 від 30.04.03. На думку відповідача, підставою для невиконання ним умов договору є те, що відповідно до підпункту б) вказаного пункту, даний договір не поширюється на права виконавців, виробників фонограм, відеограм та організацій мовлення.

Проте, як обґрунтовано зазначає позивач у відзиві на апеляційну скаргу, вказане твердження зроблене при вибірковому та довільному тлумаченні положень договору. Адже п.2.3, на який посилається відповідач, визначає ту сферу прав, на які ДП УААСП не надає ліцензій, тоді як в договорі сторони дійшли згоди обмежити дію договору наданням відповідачеві дозволу /невиключної ліцензії/ на публічне сповіщення (шляхом передачі по кабелю) оприлюднених творів на території України, які відносяться до репертуару позивача. Відтак відповідач за договором отримав право на використання об'єктів авторського права шляхом їх публічного сповіщення на території м. Харків, а в п.2.3 договору зазначено, що даний договір не поширюється на немайнові права авторів, права виконавців, виробників фонограм, відеограм та організацій мовлення, якими позивач не здійснює колективного управління і які не є предметом договору, оскільки, як уже зазначалося, даний договір стосується надання невиключної ліцензії відповідачеві лише на об'єкти авторського права, які знаходяться в колективному управлінні позивача.

На підставі дослідження обставин справи, наданих сторонами доказів, у відповідності до приписів чинного законодавства місцевим господарським судом правомірно зроблено висновок про обґрунтованість позовних вимог позивача, оскільки спірний договір не визнано недійсним, він є діючим, зобов'язання, обумовлені зазначеним договором, підлягають належному  виконанню, відповідач не надав суду доказів виконання  п. 2.5. договору № КТ-107/03 від 30.04.2003р., отже позовні вимоги доведені суду необхідними конкретними доказами, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Дії/бездіяльність відповідача при виконанні умов Договору № КТ-107/03 від 30.04.2003р. не можна визнати такими, що відповідають засадам добросовісності, розумності та справедливості, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку про наявність у відповідача обов'язку належним чином виконувати свої зобов'язання, у зв'язку з чим дана скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101,  пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

       Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Прітекс», м. Харків, залишити без задоволення.

       Рішення господарського суду Харківської області від 24 листопада 2008 року у справі №16/127-08 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                      В.Я.Погребняк

                              суддя                                                                               А.І.Бухан

                              суддя                                                                                О.В.Шевель