Рішення

від 07.02.2013 по справі 6/135-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" лютого 2013 р. Справа № 6/135-12

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „АЕС Київобленерго" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,

за участю представників:

позивача : Сапсай В.М. (дов. № 323 від 15.05.2012),

відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2012 року публічне акціонерне товариство „АЕС Київобленерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення коштів.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем правил користування електричною енергією (п. 6.42), що підтверджується актом про порушення № К016275 від 15.02.2012. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 30398,42 грн вартості недорахованої електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.12.2012 порушено провадження у справі № 6/135-12 та призначено її до розгляду на 21.01.2013.

18.01.2013 на адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшла телеграма, в якій останній просить суд відкласти розгляд справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 21.01.2013 представника позивача, неподанням сторонами витребуваних доказів та враховуючи клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 05.02.2013.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому він просить суд відмовити позивачу у позові в повному обсязі з підстав, викладених у даному відзиві.

05.02.2013 суд оголосив перерву в засіданні до 07.02.2013.

У судовому засіданні 07.02.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання 07.02.2013 не направив, однак на адресу суду надіслав телеграму з проханням перенести розгляд справи у зв'язку з неможливістю прибути до суду.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК) є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомленими про судове засідання та те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, пункт 4 частини третьої 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

07.02.2013 відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

05.02.2010 між закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго» Тетіївським районним підрозділом (назву ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» було змінено на ПАТ «А.Е.С. Київобленерго», згідно статуту товариства) та ПП ОСОБА_1 (згодом змінена на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1) укладений договір про постачання електричної енергії за № 268 (надалі-договір).

Також сторонами було підписано додаток до договору - «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».

Умовами цього акту передбачено, що:

· балансова належність електромереж та установок: постачальника : ТП-31 ПЛ-0,4кВ Л-3 до кабельного приєднання на опорі 0,4 кВ №107, споживач: Електроустановки 0,4 кВ, Обладнання приміщення та кабельний ввод, прилад обліку;

· відповідальність за технічний стан і експлуатацію елементів електромереж на межі балансової належності: відповідальність за технічний стан і експлуатацію контактних зєднань на межах балансової належності, вказаних в п.2 цього акту несе постачальник;

· межі експлуатаційної відповідальності зафіксовані цим актом на межах балансової належності, вказаних в п. 2 цього акту.

15.02.2012 представниками публічного акціонерного товариства „АЕС Київобленерго" в присутності споживача - було проведено перевірку дотримання вимог споживачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 правил користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з п. 6.41. (Постанова|Правила, Національна комісія з питань регулювання електроенергетики, від 31.07.1996, № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією") у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці (далі - ПКЕЕ).

За результатами перевірки складено акт про порушення правил користування електричною енергією № К016275 від 15.02.2012, яким встановлено порушення споживачем вимог п. 6.42 ПКЕ у вигляді змонтованого відгалуження перед електролічильником прихованим способом (в стіні), електроенергія, що споживалася не враховувалася. Разом з тим, при від'єднанні ввідного кабелю від вхідних клем лічильника на виявлених кінцях відгалуження покажчик напруги показав її наявність (два мідних куски проводу з перерізом 1,5 мм кв.), що підтверджується проведеними вимірюваннями параметрів схеми електропостачання споживача на дату складання акту порушень (а.с. 33).

23.02.2012 з участю відповідача в приміщенні Тетіївського районного підрозділу ПАТ «АЕС Київобленерго», за адресою: вул. К. Маркса 179, м. Тетіїв, Київської області відбулося засідання комісії по розгляду акту №К 016275 порушення Правил та Закону України «Про електроенергетику». Рішення вказаної комісії оформлено протоколом № 0299 від 23.02.2012, за участю відповідача. (Про відмову від підпису, пояснень, надання документів зазначено у протоколі).

На підставі акту про порушення відповідачеві визначено обсяг спожитої недоврахованої електричної енергії на суму 41774,35 грн за період з 16.02.2009 по 15.02.2012, згідно підпункту 7 п. 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (а.с. 32).

Згідно з п. 2.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ , затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.06 № 562 , обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ , розраховується на підставі акта порушень, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

В абз. 4 п. 6.41 ПКЕЕ встановлено, що необхідною умовою дійсності акту є наявність підписів не менше ніж трьох уповноважених представників постачальника електроенергії у разі відмови споживача підписати цей акт.

Як вбачається з акту про порушення правил користування електричною енергією № К016275 від 15.02.2012, він був підписаний споживачем за власним підписом без зауважень щодо його змісту, факт наявності кабелю не заперечив, лише зазначив про те, що до знайденого проводу не має ніякого відношення, а електроенергію з нього не було проведено.

При визначенні кількості днів (періоду) позивач керувався Методикою, а саме: «Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Дпор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки».

Крім того відповідачу було повідомлено, про право оскарження даного рішення комісії та порядок. (Копія листа № 23 від 13.03.2012).

Оскільки під час засідання комісії 23.02.2012 по розгляду акту № К016275 порушення Правил відповідач відмовився та не надав жодних пояснень, свідчень, документів, які б могли спростовувати факт порушення Правил, йому було запропоновано взяти участь в додатковому засіданні комісії.

08.08.2012 відбулося додаткове засідання комісії за участю відповідача в приміщенні Тетіївського районного підрозділу ПАТ «АЕС Київобленерго», за адресою: вул. К.Маркса 179, м. Тетіїв Київської області, що підтверджується поясненнями та підписом у протоколі. Рішенням даної комісії проведено перерахунок визначеного обсягу спожитої недоврахованої електричної енергії з моменту укладення договору на суму 30398,42грн. (Копія протоколу № 0014 від 08.05.12).

Відповідно до п. 4.2.3. договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачі та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Згідно з пунктом 1.1. Методики встановлено порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил або Правил користування електричною енергією для населення.

Згідно з пунктом 1.2. Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1. Методики, Методика застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог Правил, та в разі виявлення таких порушень Правил: «Підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку».

Відповідно до абзацу четвертого п. 2.9 Методики «У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 - 7 пункту 2.1 цієї глави, Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі».

Положеннями п. 1.2 Правил визначені наступні поняття: електропроводка - це сукупність проводів і кабулів з кріпленнями, деталями монтажу та захисту, які прокладено на поверхні чи всередині конструктивних елементів споруд; підключення - це виконання операцій комутації в місцях контактних з'єднань електропроводки з метою подачі напруги електроустановки; прихована електропроводка - це електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.

Таким чином, системний аналіз Правил ПКЕЕ та приписи Методики з урахуванням обставин справи вказує на те, що посилання відповідача на те, що до знайденого проводу останній не має ніякого відношення, тому що електроенергію з нього не було проведено, є не обґрунтованим.

Самовільне підключення електропроводки споживача до електричних мереж поза розрахунковими засобами обліку є порушенням Правил користування електричною енергією, тобто порушенням є сам факт здійснення процедури з виконанням операцій в місцях контактних з'єднань електропроводки.

Відтак, порушенням є вже сам факт існування прихованої проводки, а не обов'язково факт споживання електроенергії через неї.

Вказана позиція узгоджується з позицією Вищого господарського суду України викладеною в постанові від 30.06.2011 року у справі господарського суду Запорізької області №17/136/09.

Згідно положень п. 2.9. Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики:

Wдоб.с.п. = Pс.п. · tвик.с.п., (Pс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулою: у разі підключення до однієї фази -

Pс.п. = I · Uном.фаз. · cos; tвик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).

Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Дпер. береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.

Відповідно до абз. 2 п. 2.9. кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6.) Методики.

Дпер = Дпор + Дусун,

де: Дпор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Доказів проведення контрольних оглядів чи технічної перевірки приладу обліку в період дії договору сторони не надали.

Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Дпор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.

Перевіривши розрахунок по акту порушення, враховуючи потужність самовільного підключення (кВт), час використання самовільного підключення протягом доби, дні користування, тарифи на електроенергію, затверджені Національною комісією регулювання електроенергетики України, положення Методики, господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок стягуваної суми за недораховану електричну енергію є вірним.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" порушення правил користування енергією є правопорушенням, яке тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Таким чином, зазначені позивачем обставини та досліджені судом докази свідчать про вчинення відповідачем правопорушення в галузі електроенергетики, факт споживання електроенергії поза засобами обліку та без облікове підключення до електромереж є доведеним, а отже вимога про стягнення недоврахованої електроенергії є обґрунтованою.

Згідно з абз.4 п.2.9 Методики (в редакції постанови НКРЕ від 08.02.2007 №154, що діяла на момент складання акту, рішення комісії та проведення розрахунку) вартість загального обсягу електричної енергії, спожитої через проводи (кабелі), якими було здійснене самовільне підключення, оплачується споживачем додатково до виставлених відповідно до показів розрахункового засобу обліку рахунків.

Кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (п.6.43. Правил КЕЕ в редакції Постанови НКРЕ №1497 від 22.11.2006 ).

У зв'язку з викладеним, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних, в порядку ст. 38 ГПК України, сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічне акціонерне товариство „АЕС Київобленерго" (код ЄДРПОУ 23243188) 30398,42 грн вартості недоврахованої електричної енергії, а також 1 609,50 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.