Рішення

від 14.01.2009 по справі 30/259-08-5483

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/259-08-5483

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2009 р.Справа  № 30/259-08-5483

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю  „ЕКООІЛ”

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „ОМЕТА-М”

Про розірвання договору та  визнання права власності  

                                                                                                             Суддя   РОГА Н.В.

                                                  Представники:

Від позивача:  Кулаковський О.О.- довіреність від 12.12.2008р.

Від відповідача: Задорожнюк О.О.- довіреність від 30.12.2008р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач,  товариство з обмеженою відповідальністю  (далі-ТОВ) „ЕКООІЛ”,  звернувся до господарського  суду Одеської області  з позовною заявою  до  товариства з обмеженою відповідальністю (далі- ТОВ) „ОМЕТА-М”  про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2008р., укладеного між сторонами по справі та   визнання права власності позивача  на нежитлове  приміщення –автогазозаправочну станцію, загальною площею 13,4 кв.м, розташовану за адресою: м.Одеса, вул..Маршала Жукова, 4.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та згідно уточнень, що надійшли до суду 14.01.2009 р.просить суд розірвати договір оренди нежмилового приміщення, укладеного 01.09.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю  „ЕКООІЛ” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ОМЕТА-М” та визнання права власності позивача  на нежитлове  приміщення –автогазозаправочну станцію, загальною площею 13,4 кв.м, розташовану за адресою: м.Одеса, вул..Маршала Жукова, 4/5.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на своїх вимогах.

Відповідач  письмових заперечень на позов до суду не надав. В судовому засіданні представник відповідача  проти позову не заперечує.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

На підставі листа Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.03.2008р. на замовлення  ТОВ „ЕКООІЛ” був виготовлений Паспорт некапітального пункту дрібно-роздрібної торгової мережі, розташованого за адресою: м.Одеса, пр.М.Жукова, 4/5, який у подальшому погоджений Управлінням Державтоінспекції ГУ МВС України в Одеській області, СЕС м.Одеси, Територіальним органом державного пожежного нагляду в Одеській області, управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, КП „Міськзелентрест”.  

01 квітня 2008р. між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту споживачів Одеської міської ради  (Орендодавець) та ТОВ „ЕКООІЛ” (Орендар) був укладений Договір оренди окремого індивідуально визначеного майна №830, згідно якого  з метою підвищення ефективності майна комунальної власності Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально  визначене майно- тверде покриття, площею 525,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул..М.Жукова, 4/5 з метою розміщення та експлуатації об'єкту торгівлі. Строк дії Договору- по 01.05.2009р.

У той же день, 01.04.2008р. між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту споживачів Одеської міської ради  (Орендодавець) та ТОВ „ЕКООІЛ” (Орендар) був укладений Договір оренди окремого індивідуально визначеного майна №4157, згідно якого  з метою підвищення ефективності майна комунальної власності Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально  визначене майно- тверде покриття, площею 8,0 кв.м , що знаходиться за адресою : м.Одеса, вул..М.Жукова, 4/5 з метою розміщення та експлуатації некапітального пункту дрібно-роздрібної торговельної мережі.  Строк дії Договору- по 01.05.2009р.

Згідно Ордеру №104 Інспекції з благоустрою міста від 23.04.2008р. ТОВ „ЕКООІЛ” надано дозвіл на виконання робіт по замощенню території асфальтобетоном з улаштуванням вїзду- виїзду  за адресою: м.Одеса, пр.М.Жукова, 4/5.

На орендованому твердому покритті позивач за власні кошти побудував автогазозаправочну станцію площею 13,4 кв.м, яка згідно Технічного висновку про можливість подальшої експлуатації об'єкта нерухомості, виготовленого ПП „Юридична фірма „ІВК ТА ПАРТНЕРИ” (ліцензія АВ №369562)  знаходиться у гарному технічному стані згідно ВСН 53-86(р), відповідає вимогам СНиП 2.08.01-89, ДБН В.2.2-15-2005.

Відповідно до Договору оренди нежилого  приміщення, укладеного 01.09.2008р. між ТОВ „ЕКООІЛ” (Орендодавець) та ТОВ „ОМЕТА-М” (Орендар), Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне володіння та користування нежиле приміщення- автогазозаправочну станцію, розташовану за адресою: м.Одеса, пр.М.Жукова, 4/5.  За умовами зазначеного Договору Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату, яка складає 2 000 грн. в місяць (з ПДВ) . Крім того, відповідно до п.3.3. Договору Орендар зобов'язався перерахувати на поточний рахунок Орендодавця в якості передплати 12 000 грн. за користування об'єктом. Але, своїх зобов'язань  щодо   сплати орендної плати та передплати не виконав.  Навпаки, листом від 15.12.2008р. за №74 ТОВ „ОМЕТА-М” повідомило Орендодавця про відсутність заборгованості по орендній платі  та проведення капітального ремонту об'єкту оренди, після закінчення якого ТОВ „ОМЕТА-М” та ТОВ „ЕКООІЛ” стануть співвласниками об'єкту оренди на підставі ч.4 ст.778 Цивільного кодексу України.

Такі дії Орендаря позивач розцінює як порушення його прав та інтересів як власника об'єкту оренди, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом порушеного права та вимагає визнання права власності ТОВ „ЕКООІЛ”  на нежитлове  приміщення –автогазозаправочну станцію ,загальною площею 13,4 кв.м, розташовану за адресою: м.Одеса, вул..Маршала Жукова, 4/5. При цьому, позивач звернув увагу суду на те, що відповідно до ст.778 Цивільного кодексу України наймач можу поліпшити річ , яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо ж наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення речі, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Крім того, позивач просить суд розірвати Договір оренди нежилого  приміщення, укладений 01.09.2008р. між сторонами по справі, посилаючись на порушення відповідачем істотних умов Договору, а саме: несплату орендної плати.

Представник відповідача проти позову не заперечує.        

Розглянув матеріали справи суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог   за таких підстав:

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу  України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу  України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін , спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів   цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Частина 1. ст. 193 Господарського кодексу  України, вказує на те, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Крім того, згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є  обов'язковим для виконання сторонами ( ст.629 Цивільного кодексу  України).

Як вбачається з тексту Договору оренди нежилого  приміщення, укладеного 01.09.2008р. між сторонами по справі  Орендар прийняв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату, яка складає 2 000 грн. в місяць (з ПДВ). Крім того, відповідно до п.3.3. Договору Орендар зобов'язався перерахувати на поточний рахунок Орендодавця в якості передплати 12 000 грн. за користування об'єктом. Але, своїх зобов'язань  щодо   сплати орендної плати та передплати не виконав.  Навпаки, листом від 15.12.2008р. за №74 ТОВ „ОМЕТА-М” повідомило Орендодавця про відсутність заборгованості по орендній платі  та проведення капітального ремонту об'єкту оренди, після закінчення якого ТОВ „ОМЕТА-М” та ТОВ „ЕКООІЛ” стануть співвласниками об'єкту оренди на підставі ч.4 ст.778 Цивільного кодексу України.  Отже, своїми діями Орендар фактично порушив як істотні умови Договору оренди, так і право власності Орендодавця шляхом його невизнання  та порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу  України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. За таких обставин. у суду є всі підстави для задоволення вимоги позивача щодо розірвання  Договору оренди нежилого  приміщення , укладеного 01.09.2008р. між сторонами по справі .

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України  об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші, цінні  папери,  інше  майно,  майнові  права,  результати  робіт, послуги,   результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.. 16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту є визнання права.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу  України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але як свідчать матеріали справи відповідач в супереч названим нормам закону створив реальні умови, які обмежують права позивача у здійсненні ним своїх прав на   майно.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо визнання за ним права власності на нежитлове  приміщення –автогазозаправочну станцію ,загальною площею 13,4 кв.м, розташовану за адресою: м.Одеса, вул..Маршала Жукова, 4/5.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

                                                                 ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву  товариства з обмеженою відповідальністю  „ЕКООІЛ”     - задовольнити.

2. Розірвати Договір оренди нежилого  приміщення, укладений 01.09.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю „ЕКООІЛ” та товариством з обмеженою відповідальністю  ОМЕТА-М”.

3. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю  „ЕКООІЛ” (м.Одеса, вул.Новаторів,9,оф.4, код ЄДРПОУ 35404294 ) право власності на  нежитлове  приміщення –автогазозаправочну станцію ,загальною площею 13,4 кв.м, розташовану за адресою: м.Одеса, вул..Маршала Жукова, 4/5.

4. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю „ОМЕТА-М”  (м.Одеса, вул. Польська, 9\13, кв.27, код ЄДРПОУ 34055843) на користь товариства з обмеженою відповідальністю  „ЕКООІЛ” (м.Одеса, вул.Новаторів, 9,оф.4, код ЄДРПОУ 35404294)   витрати по сплаті держмита у сумі 85 грн.  та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Накази  видати після набрання рішенням законної сили.

                  Рішення підписане  16 січня 2009р.

            Суддя                                                                                       Рога Н. В.