Рішення

від 15.02.2013 по справі 17/62/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 лютого 2013 р. Справа № 17/62/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т.В.,

при секретарі судового засідання Хоменко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп",

03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72

до : Приватного підприємства "Перемога-Агро",

Вінницька обл., смт. Літин, вул. Л.Українки, буд. 47, кв. 2

про стягнення 185 129,86 грн. за договором поставки № 130/12-09 від 21.12.2009р.

за участю представників:

позивача : Таранчук К.С.- за дорученням

відповідача : за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.11.2012 р. справу №7/5025/1179/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп" до приватного підприємства "Перемога-Агро" про стягнення 185129,86 грн. за договором поставки № 130/12-09 від 21.12.2009 р., в тому рахунку 51494,00 грн. основного боргу та 133632,86 грн. неустойки, передано за підсудністю до господарського суду Вінницької області.

Супровідним листом №7/5025/1179/12/13286/12-13413 від 29.11.2012 року матеріали вказаної справи направлено на адресу господарського суду Вінницької області.

03.12.2012 року матеріали справи № 7/5025/1179/12 надійшли до господарського суду Вінницької області.

За результатами автоматизованого розподілу справу № 7/5025/1179/12 передано судді Стефанів Т. В

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 04.12.2012 р. суддею Стефанів Т.В. вказану справу було прийнято до провадження з присвоєнням їй № 17/62/2012/5003 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.12.2012 р. о 11:00 год.

Ухвалою суду від 20.12.2012 р. розгляд справи відкладено на 15.01.2013 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача та неподання сторонами витребуваних доказів.

Ухвалою суду від 15.01.2013 р. розгляд справи відкладено на 04.02.2013 р у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та невиконанням останніми вимог ухвали суду від 20.12.2012 р.

01.02.2013 р. представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог та письмові пояснення по суті спору на виконання вимог ухвали суду від 15.01.2013 р. У вказаному клопотанні позивач повідомляє, що в позовній заяві помилково зазначив суму неповернутої передоплати за непоставлений товар. Станом на 30.01.2013 р. основний борг відповідача складає 43 093,38 грн. (згідно Акту звірки взаєморозрахунків). Крім того, просить стягнути 1483,38 грн. пені та судовий збір.

Ухвалою суду від 04.02.2013 року за клопотанням представників сторін продовжено строк розгляду спору у справі на 15 днів, оголошено перерву в судовому засіданні до 15.02.2013 року.

14.02.2013 р. представником позивача через канцелярію суду подано письмове пояснення, яке по своїй природі є заявою про зменшення позовних вимог, та просить стягнути 38093,00 грн. основного боргу та 1 483,54 грн. пені, судовий збір.

В судове засідання 15.02.2013 р. з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, витребувані судом документи не надав, хоча про дату, місце та час слухання справи був повідомлений завчасно та належним чином, зокрема про дату місце та час слухання справи представника відповідача повідомлено у судовому засіданні 04.02.2013 р. під розписку (том 2, а.с. 77).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду сторін або їх представників, належним чином та відповідно до законодавства повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 15.02.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному об'ємі з врахуванням заяв про зменшення позовних вимог.

Згідно з ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подані позивачем заяви (вх. № канцелярії суду 08-46/1535/13 р. від 01.02.2013 р. та 08-46/2188/13 р. від 14.02.2013 р.) в частині зменшення позовних вимог щодо заявленої суми до стягнення судом приймаються, оскільки в даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії позивача стосовно зменшення позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

При цьому суд враховує положення п.3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо заяву прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, в даному випадку - це є сума 39576,54 грн., в тому рахунку: 38093,00 грн. основного боргу та 1483,54 грн. штрафних санкцій.

Суд розглядає справу з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи вимоги чинного законодавства, в тому числі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

21.12.2009 р. між Приватним підприємством "Перемога Агро" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп" укладено договір поставки № 130/12-09. Договором передбачене наступне: продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (кукурудза (українського походження, урожаю 2009 р.)), а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах даного договору (п.п.1.1., 1.2.); сторони дійшли згоди, що ціна, кількість, асортимент, строк і умови поставки узгоджуються сторонами додатково згідно специфікацій, які являються невід'ємною частиною договору (п.1.3.); умови поставки товару здійснюється згідно Міжнародних правил трактувань комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року (п.2.1.); оплата за поставлений по даному договору товар здійснюється покупцем на підставі виставлених рахунків, шляхом перечислення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, у строк, вказаний у відповідній специфікації (п.3.1.); постачальник несе відповідальність перед покупцем за несвоєчасну поставку товару у вигляні неустойки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.4.3.); у випадку коли покупець за партію товару, яка має бути поставлена перерахував постачальнику авансовий платіж або 100% передплату партії товару, і у випадку прострочки поставки товару, постачальник зобов"язаний на третій день від обумовленої дати постачання повернути покупцю перераховані грошові кошти за товар (п. 4.4), договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.5.1)(том 1 а.с. 14-16).

На виконання умов договору та специфікацій до даного договору позивач здійснив 100% оплату в загальній сумі 3 160 000, 00 грн., що стверджується виписками банку (т.2, а.с.63-67), довідкою банку №26/01/205 від 13.02.2013 року; відповідач же частково здійснив поставку товару на виконання вимог договору на суму 1 576 449,00 грн. (т.1, а.с. 20-23). Крім того, на виконання умов договору повернув грошові кошти за непоставлений товар, що стверджується умовами договору (том 1, а.с. 14-16), специфікаціями (том 1 а.с. 17-19), накладними (том 1, а.с. 20-23), виписками банку (том 1, а.с. 24-64). Також за перевезення кукурудзи між сторонами були складені двосторонні акти здачі приймання робіт (акт №136 від 30.01.2010 р. на суму 31391,22 грн., акт №137 від 30.01.2010 р. на суму 41813,06 грн., акт 3138 від 17.02.2010 р. на суму 63 250,69 грн.), суми по яких теж були зараховані позивачем в рахунок виконання договірних зобов'язань.

Таким чином станом на день розгляду справи борг відповідача перед позивачем складає 38093,00 грн.

Крім того, за неналежне виконання умов договору відповідачу нараховано штрафні санкції в сумі 1483,54 грн.

Беручи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняс Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст.712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. А частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором поставки № 130/12-09 від 21.12.2009 року за ПП "Перемога Агро" утворилась заборгованість в розмірі 38 093,00 грн. Існування заборгованості стверджується договором поставки (том 1 а.с. 14-16), специфікаціями (том 1 а.с. 17-19), накладними (том 1 а.с. 20-23), виписками банку (том 1 а.с. 24-64, 65,66, 85-87), актами здачі-приймання робіт, актами звірки взаєморозрахунків.

Від ПП "Перемога-Агро" через канцелярію суду надійшов лист, у якому останній зазначає, що станом на 08.01.2013 р. позивачу надіслано акт звірки взаєморозрахунків, розрахунки з позивачем ним проведені повністю, та навіть ПП "Перемога-Агро" перерахувало більше коштів на суму 9117,25 грн. (т.2, а.с.48).

Позивач проти зазначеного заперечив, вказавши, що позивач не підписував Акти звірки з відображенням переплати з боку відповідача у розмірі 9 117,25 грн. та вважає дані докази не належними та не допустимими та такими, що не відображають реального стану розрахунків між позивачем та відповідачем. Зокрема вказує на те, що відповідач всупереч умовам договору, згідно якого умови поставки товару здійснюються на підставі Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торговельної палати (Інкотермс 2000) відносить до сум розрахунку суму по навантажуванню вагонів у розмірі 37 516,50 грн. та зважуванню вагонів у розмірі 7 350,00 грн. Разом з тим Інкотермс 2000 передбачає, що якщо в договорі в якості пункту навантаження вказано приміщення Продавця (як це вказано в специфікаціях до Договору), то поставка вважається здійсненою якщо товар навантажений в транспорт Покупця. Тобто, якщо товар поставляється за базисом поставки FСА, то сторони розуміють, що в ціну товару включено навантаження на транспортний засіб та зважування.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що доводи відповідача суперечать матеріалам справи та Міжнародним правилам тлумачення торговельних термінів, якими сторони зобов'язались користуватись, уклавши договір поставки №130/12-09, а тому до уваги ним не приймаються. Так, зокрема, відповідно до п. 9.2. Інкотермс-2000 "F"-терміни вимагають від продавця доставки товару для перевезення відповідно до вказівок покупця. Питання пункту такої доставки за умовами FCA викликало утруднення через широке різноманіття обставин, що можуть торкатися договорів, укладених у відповідності з цим терміном. Так, товар може бути завантажений на транспортний засіб, надісланий покупцем, щоб забрати товар з площ продавця; в іншому випадку товар може потребувати відвантаження з транспортного засобу, наданого продавцем для доставки товару на термінал, названий покупцем. Інкотермс-2000 враховують ці варіанти, передбачаючи, що у випадку, коли місцем, названим у договорі в якості місця доставки, є площі продавця, поставка є завершеною, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, а в інших випадках - коли товар наданий у розпорядження покупця без розвантаження з транспортного засобу продавця. Варіанти, що вказувалися для різноманітних видів транспорту в статті А.4 терміна FCA Інкотермс-1990, не повторюються в Інкотермс-2000.

Як вже було зазначено вище пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що умови поставки товару здійснюється згідно Міжнародних правил трактувань комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року. Умови та строк поставки обумовлюються сторонами у специфікаціях. Покупець вправі відмовитись від товару, поставленого після закінчення строку специфікації, або в більшій кількості від кількості обумовленої у специфікації.

Сторонами у специфікаціях до договору визначено, що базисом поставки є FCA (Чорноостровське ХПП).

З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку, що навантажування вагонів та зважування вагонів входить в ціну товару та було перераховано передоплатою на розрахунковий рахунок відповідача.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 38093,00 грн. є обгрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 1483,54 грн. штрафних санкцій, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у встановлений строк, він є боржником, що прострочив.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що постачальник несе відповідальність перед покупцем за несвоєчасну поставку товару у вигляні неустойки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач вважає суму простроченого платежу 43093,38 грн., оскільки остання проплата в сумі 5000,00 грн. відповідачем була здійснена 29.12.2012 р., тобто після подання останнім позову до суду та здійснив обрахунок пені виходячи з цієї суми.

Суд, здійснивши перерахунок пені, вважає його обгрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме: в розмірі 1483,54 грн.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню в сумі 39576,54 грн., в тому рахунку: 38093,00 грн. боргу та 1483,54 грн. штрафних санкцій.

Також судом встановлено, що при поданні позову про стягнення 185 129,86 грн. за договором поставки № 130/12-09 від 21.12.2009р. позивачем сплачено 3702,60 грн. судового збору. Проте в процесі розгляду справи позивачем зменшено позовні вимоги до 39576,54 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням наведеного, враховуючи зменшення позивачем позовних вимог, виходячи з суми позову станом на день розгляду справи, відповідно до Закону України "Про судовий збір", позивачу слід повернути судовий збір у розмірі 2093,10 грн. за ухвалою суду на підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34 ,43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Перемога-Агро" (код 36102109, Вінницька обл., смт. Літин, вул. Л.Українки, буд. 47, кв. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп" (код 36555886, 03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72) - 38093,00 грн. боргу, 1483,54 грн. штрафних санкцій та 1609,50 грн. витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп" (код 36555886, 03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72) з державного бюджету України 2093,10 грн. зайво сплаченого судового збору за платіжним дорученням № 6 від 20.09.2012 року, про що видати відповідну ухвалу.

Повне рішення складено 20 лютого 2013 р.

Суддя Стефанів Т.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу Вінницька обл., смт. Літин, вул. Л.Українки, буд. 47, кв. 2