Постанова

від 11.02.2013 по справі 2а-2572/12/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2013 року Справа №2а-2572/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Гавури О.В.;

при секретарі - Плаксіної О.С.,

за участю представників:

позивача - Приватного підприємства «Мега-Д» - Ємельяненко В’ячеслав Олександрович, Наказ № 3 від 01.03.2011р. про вступ на посаду, паспорт НОМЕР_1 виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі;

відповідача - Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби - Євсєєв Павло Олександрович, довіреність № 2639/9/10-039 від 03.12.2012р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Мега-Д» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Мега-Д» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000010223 від 20.04.2012р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у частині визначення податкових зобов'язань з оплати пені у сумі 15 599,99 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято з порушенням норм чинного законодавства на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, що порушує права позивача в частині визначення податкових зобов'язань з оплати пені у розмірі 15 599,99 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31 жовтня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2572/12/2770, підготовче провадження по справі закінчене, справа призначена до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, з підстав викладених у позові.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили у позові відмовити з мотивів, наведених у запереченні (а.с. 42-43).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Мега-Д" зареєстровано 17.11.2010р. в Ленінській районній державній адміністрації у м. Севастополі, свідоцтво про державну реєстрацію від 17.11.2010 №10771020000006482 ЄДРПОУ 37334947. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 18.11.2010 за №9838, станом на 21.03.2012р. перебуває на обліку в ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя ДПС. Зареєстровано платником податку на додану вартість з 26.11.2010, свідоцтво платника податку на додану вартість №100311731.

На підставі відомостей, отриманих від ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» про порушення строків розрахунків за імпортною операцією сектором перевірок фінансових установ та контролю за операціями у сфері ЗЕД ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя ДПС з 17.04.2012р. по 20.04.2012р. проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "Мега-Д" з питань дотримання вимог валютного законодавства України, результати якої зафіксовано в акті перевірки №10/22-306/37334947/1578/10 від 20.04.2012 року.

В ході перевірки було встановлено, що ПП "Мега-Д" - Покупець, в особі директора Ємельяненко В.О. і фірма JASON FURNITURE (HANGZHOU) Co.,Ltd., (Китай) - продавець, в особі директора містера Гу (адреса: 113, 11th Street Xiasha Hangzhou, China 310018) уклали контракт № 211JJ4-3010 від 10.08.2011р., яким продавець зобов'язався поставляти товар. Оплата замовленого товару включає 30% передоплати і 70% від вартості до відвантаження товару покупцю та проводиться в доларах США. Загальна вартість контракту - 35 564,00 дол. США. Контракт діє з моменту підписання до 31.12.2011р., але у любому випадку до кінця виконання контрактних обов'язків.

На виконання умов контракту № 211JJ4-3010 від 10.08.2011р. ПП «Мега-Д» здійснило переплату на рахунок нерезидента з р/р № 26002013001943 в ПАТ «Сбербанк Росії» у сумі 10 669,20 дол. США (85 044,19 грн.) платіжним дорученням № 4 від 12.08.2011р., від 11.01.2012р. на суму 12 390 дол. США, від 17.01.2012р. на суму 8 965,80 дол. США (а.с. 21-23).

21.10.2011р. меблі були відвантажені постачальником згідно Комерційного рахунку (інвойсу) № 211JJ4-3010 та відправлені 25.10.2011р. з Китаю у контейнері № СAIU8172815 згідно Коносаменту № NGKKX6M00. Зазначений вантаж фактично перетнув митний кордон України 23.11.2011р., що підтверджується Драфт коносаментом NGKKX6M00, Нарядом №486 від 12.3.2012р.(а.с.38-39). Митне оформлення меблів здійснено Севастопольською митницею 09.04.2012р.(ВМД № 12225 від 09.04.2012р).

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкових зобов'язань з оплати пені у розмірі 15 599,99 грн.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений експортований або імпортований товар від продавця до покупця.

Згідно зі ст. 37 Митного кодексу України, в редакції, що діяла на момент винесення оспорюваного податкового-повідомлення рішення, переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів.

Згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою КМУ від 09.06.97г. № 574, в редакції, що діяла на момент винесення оспорюваного податкового-повідомлення рішення, вантажна митна декларація є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів.

Оформлення ВМД не є єдиним документом, що засвідчує факт і дату фактичного переміщення через митний кордон товарів, а є документом, містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України, що засвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначеному митному режимі і який підтверджує, а не встановлює права і обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, правових, фінансових , господарських операцій.

Перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, основою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, на якому проставлений відбиток штампа «під митним контролем» з відповідною датою, що засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Крім того, згідно р. 5 Контракту № 211JJ4-3010 від 10 серпня 2011р. товар придбаний ПП «Мега-Д» на умовах FOB Шенжень (Китай) у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс» (видання 2000р). FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (...назва порту відвантаження).

Термін «Франко борт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Отже, право власності на товар перейшло від продавця до ПП «Мега-Д» 25.10.2011г., що підтверджується коносаментом NGKKX6M00.

Таким чином, ПП «Мега-Д» не допущено порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки право власності на імпортований товар перейшло від продавця до покупця 25.10.2011г. і товар фактично перетнув митний кордон України 23.11.2011г., тобто до спливу законодавчо встановленого терміну поставки (180 днів).

Відповідно до частини 1 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в порушенні наведених норм у податковому повідомлені-рішенні №0000010223 від 20.04.2012р. ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя ДПС було прийнято на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, що порушує права позивача в частині визначення податкових зобов'язань з оплати пені у розмірі 15 599,99 грн.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів. Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень. З огляду на це суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для визначення ПП "Мега-Д" суми грошового зобов'язання у частині визначення податкових зобов'язань з оплати пені у розмірі 15 599,99 грн., внаслідок чого податкове повідомлення-рішення ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя ДПС №0000010223 від 20.04.2012р. повинно бути скасовано як таке, що прийняте з порушенням ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З врахуванням наведеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст постанови складено, та постанова підписана 15.02.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Мега-Д" -задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 20 квітня 2012 року №0000010223 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у частині визначення податкових зобов'язань з оплати пені у сумі 15 599 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп.

3. Стягнути з Державного бюджету України, шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби у м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, ЄДРПОУ 38022717) списати у безспірному порядку з рахунку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова,37, ЄДРПОУ 24691463) на користь Приватного підприємства "Мега-Д" (99055, м. Севастополь, вул. Володарського, 21-а, р/р 26002013001943 в ОО «Сбербанк Росії» МФО 320627, ЄДРПОУ 37334947) судовий збір у розмірі 160,00 грн.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення або складання в повному обсязі (у випадку складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України) апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Гавура