Постанова

від 20.02.2013 по справі 802/192/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

20 лютого 2013 р. Справа № 802/192/13-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МС 37" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МС 37" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.12.2012р. Вінницькою ОДПІ з метою перевірки податкових зобов'язань, на адресу позивача направлено запит вих. № 55017/15-2. Підставою направлення якого слугував факт встановлення розбіжностей між задекларованими доходами, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та задекларованих в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства, загальними обсягами постачання задекларованими в податкових деклараціях з податку на додану вартість, а також встановлені розбіжності між витратами, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування (собівартість, придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) задекларованих в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства та обсягами придбання (без податку на додану вартість) задекларованими в податкових деклараціях з податку на додану вартість, за період з 16.09.2008р. по 30.09.2012р., що вплинуло на сплату податків. Оскільки, податковий орган направив даний запит за відсутності передбачених Податковим кодексом України підстав, тому позивач звернувся до суду з позовом щодо його скасування.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав клопотання про розгляд даної справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, однак направив заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні позову.

Частина 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлює, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, а враховуючи вимоги ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволені заявлених позовних вимог необхідно відмовити, з огляду на таке.

З наданих до суду матеріалів слідує, що товариство з обмеженою відповідальністю "МС 37" зареєстроване за адресою: м. Вінниця, вул.600-річчя,17, за кодом ЄДРПОУ 33811003.

24.12.2012р. Вінницькою ОДПІ, на підставі п.п.20.1.6, п.20.1 ст. 20, п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, на адресу позивача направлено запит за вих. № 55017/15-2. Який сформований з метою перевірки ТОВ "МС 37", оскільки за період з 16.09.2008р. по 30.09.2012р. податковим органом встановлено розбіжності між задекларованими доходами, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та задекларованих в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства, загальними обсягами постачання задекларованими в податкових деклараціях з податку на додану вартість, а також встановлені розбіжності між витратами, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування (собівартість, придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) задекларованих в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства та обсягами придбання (без податку на додану вартість) задекларованими в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Оскільки, на думку позивача, у Вінницької ОДПІ відсутні підстави для направлення такого запиту, тому він звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій, що полягають у формуванні та направленні запиту від 24.12.2012р. вих. № 55017/15-2.

Визначаючись, щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, органи державної податкової служби мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Тобто, здійснення функцій податкових органів полягає, з одного боку, реалізацію їх повноважень (насамперед прав на здійснення певних дій), а з іншого - виконання обов'язків. Основним обов'язком податкових органів є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства. Саме це є засадою формування повноважень податкових органів. Усі права й обов'язки податкових органів розподіляються на дві групи. По-перше, це група, що кореспондується й узгоджується із правами й обов'язками платників (обов'язок подавати інформацію щодо оподаткування, пов'язана із правом платників податків на таку інформацію тощо). По-друге, група самостійних прав і обов'язків, які реалізуються при взаємодії з іншими органами або при накладенні санкцій.

Згідно до п.73.3 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Як слідує із наданих до суду доказів, Вінницька ОДПІ на виконання покладених функціональних повноважень сформувала на направила запит на адресу ТОВ "МС 37", який відповідає вищевказаним вимогам.

Так, п.п. 16.1.5 п.16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

З аналізу вищевказаних норм слідує, що податковий орган має право, у випадку встановленому Податковим кодексом України, вимагати від платника податків інформацію необхідну для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження, в свою чергу платник податків зобов'язаний подавати до контролюючого органу документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Надавши правову оцінку заявленим позовним вимогам, судом враховано той факт, що вищезазначений запит відповідача оформлено на нумерованому бланку податкового органу затвердженої форми, підписаний заступником начальника Вінницької ОДПІ Бондарем І.А., містить чіткий перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також скріплений гербовою печаткою відповідного державного органу.

Крім того, як вбачається з його змісту, необхідність у його формуванні і складенні пов'язується з тим, що за результатами проведеного аналізу податкової інформації з 16.09.2008р. по 30.09.2012р. та інших звітних документах, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів ТОВ "МС 37", виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях позивача за період з 16.09.2008р. по 30.09.2012р.

Судом враховано той факт, що оскаржувані дії вчинені відповідачем з метою виконання покладених на нього державою функцій і завдань, на делегування яких, відповідачем скеровано запит від 24.12.2012р. вих. № 55017/15-2.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень, суд приходить до висновку, що Вінницька ОДПІ, при формуванні та направленні запиту від 24.12.2012р. вих. № 55017/15-2 , діяла на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами і підзаконними нормативно-правовими актами України з питань податкового законодавства, а тому заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Згідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. А, суд згідно статті 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В силу вимог ст. 94 КАС України підстав для присудження позивачу понесених ним судових витрат у справі немає.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович