Постанова

від 09.01.2013 по справі 2а/0570/17441/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2013 р. Справа № 2а/0570/17441/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-10 год.

приміщення суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.,

при секретарі Токмаковій Є.А.,

за участю представника позивача Кузьміної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тельманівському районі Донецької області до Тельманівської районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення заборгованості щодо сплати капіталізованих платежів у розмірі 68 652, 55 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тельманівському районі Донецької області звернулося до суду із позовом до Тельманівської районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення заборгованості щодо сплати капіталізованих платежів у розмірі 68 652, 55 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Тельманівська районна санітарно-епідеміологічна станція зареєстрована як страхувальник у відділенні виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тельманівському районі Донецької області (страхове свідоцтво № 0562000032).

Відповідач знаходиться в стані ліквідації, в зв'язку з чим зобов'язаний здійснити капіталізацію платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю. У відділенні Фонду значиться одна особа з ушкодженням здоров'я на підприємстві відповідача щодо якої мають бути капіталізовані платежі у сумі 68 652, 55 грн. Відділення Фонду направлявся відповідачу лист з вимогою сплатити зазначену суму. Відповідачем було надано відповідь про те, що немає можливості сплатити зазначену суму у зв'язку із відсутністю коштів, оскільки утримання установи поводиться за рахунок фінансування з державного бюджету. Виставлена до сплати сума капіталізованих платежів не сплачена.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з Тельманівської міської санітарно-епідеміологічної станції на користь відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тельманівському районі Донецької області заборгованість зі сплати капіталізованих платежів на суму 68 652, 55 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.21). За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Тельманівська районна санітарно-епідеміологічна станція зареєстрована як страхувальник у відділенні виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тельманівському районі Донецької області (страхове свідоцтво № 0562000032).

З акту про нещасний випадок на виробництві, акту розслідування нещасного випадку, що стався 28 березня 2001 року встановлено, що 28 березня 2001 року приблизно о 14-30 годин група спеціалістів Тельманівської районної санітарно-епідеміологічної станції у складі: лікаря лаборанта - ОСОБА_2, лаборанта - ОСОБА_3, інженера - ОСОБА_4 виїхала на автомобілі ЗАЗ-968М держ. номер НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_5 у м. Донецьк в обласну санітарно-епідеміологічну станцію з метою оформлення документації з акредитації лабораторії СЕС. У результаті прямування до обласного СЕС вищезазначені особи потрапили у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого пасажири автомобіля отримали травми різного ступеня тяжкості (а.с. 13-14,15-17).

Постановою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тельманівському районі Донецької області № 0562/108/108/8 від 28 вересня 2012 року, у зв'язку із встановленням висновком МСЕК від 01 жовтня 2002 року серія 2-18 АВ № 051039 потерпілому ОСОБА_5 стійкої втрати професійної працездатності 20%, безстроково, останньому призначені щомісячні страхові виплати (а.с. 10,11).

Наказом МОЗ № 176-О від 21.09.2012 року «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ та організацій що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України» затверджена ліквідаційна комісія Тельманівської районної санітарно-епідеміологічної станції з приводу процедури ліквідації підприємства.

Листом за вихідним № 02-54/752 від 20.11.2012 року позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії з проведення ліквідації Тельманівської районної санітарно-епідеміологічної станції з вимогою про визнання та сплати капіталізованих платежів у розмірі 68 652 55 грн. щодо ОСОБА_5 (а.с.6).

23.11.2012 року відповідач надав відповідь на вищевказаний лист, в якій зазначив про неможливість здійснити капіталізацію платежів у зв'язку із відсутністю коштів, оскільки утримання їх установи проводиться за рахунок фінансування з державного бюджету згідно кошторису (а.с.7).

Згідно з п. 2 ч. 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" фінансуванням та джерелом надходження коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків є капіталізація платежів, що надходять у разі ліквідації страхувальника. Цією нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений Постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року „Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю" зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 2 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадянина, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На підставі цього повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески.

У відповідності до статті 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа після закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи: акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, який затверджено рішенням засновників (учасників) або уповноваженого ними органу; довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості.

Так, одночасно з рішенням про ліквідацію відповідача мало б бути створено ліквідаційну комісію, яка зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її призначення опублікувати інформацію про ліквідацію, а також було встановлено строк для припинення претензій кредиторів: 2 місяці з моменту опублікування інформації про ліквідацію.

Згідно зі статтями 15, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-ХІV Фонд соціального страхування від нещасних випадків - це некомерційна самоврядна організація, яка проводить збір та акумулювання страхових внесків і фінансується за рахунок страхових внесків страхувальників - роботодавців (юридичних та фізичних осіб).

За приписами статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 45 Закону України № 1105 роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхуванні від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визначений Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду № 36 від 12.07.2007 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 року № 867/14134 (надалі Інструкція), пунктом 5.9 якої встановлено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765.

Капіталізація платежів для задоволення вимог по зобов'язанням, що виникли у результаті заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року N 765 і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.

З урахуванням норм статті 46 Закону України № 1105 та п. 5.9 Інструкції від 12.07.2007 року до спірних правовідносин слід застосовувати положення Постанови КМУ № 765 від 06.05.2000 року.

Проте, згідно з приписами частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Відповідно до пункту 1 частини 2 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. № 765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Капіталізація платежів нараховується за період, що визначається, з різниці між середньої тривалості життя для чоловіків і жінок і їхнім віком на момент проведення капіталізації (пункт 3 Порядку).

Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

На підставі ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, затверджує Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

Зокрема, п. 4.17 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України серпня 2007 р. за № 867/14134, передбачено, що при ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день закінчення процедури банкрутства (ліквідації).

Згідно до п. 5.9 Інструкції, для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 765.

Отже чинним законодавством України передбачено, що підприємства у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Також суд зазначає, що ст. 1205 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

Оскільки законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації юридичної особи за рішенням власника, суд вважає можливим застосувати аналогію закону.

Положеннями п.5-1 Порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06 травня 2000 року №765, передбачено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутства, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Сума платежів, яка підлягає капіталізації підтверджується розрахунками потреб в капіталізації коштів.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача сум капіталізованих платежів.

Суд також звертає увагу, що аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 26.06.2012 року у справі 21-156а12.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тельманівському районі Донецької області до Тельманівської районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення заборгованості щодо сплати капіталізованих платежів у розмірі 68 652, 55 грн. - задовольнити.

Стягнути з Тельманівської районної санітарно-епідеміологічної станції (87100, смт. Тельманове, вул. Леніна, 103, р/р 35212005000390 ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 05499808) на користь Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тельманівському районі Донецької області (87100, смт. Тельманове, вул. Леніна, 144, р/р 37172400900371 ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 26503201) суму заборгованості зі сплати капіталізованих платежів у розмірі 68 652 (шістдесят вісім тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 55 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 09 січня 2013 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 14 січня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.