Рішення

від 09.02.2009 по справі 1/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.09                                                                                           Справа№ 1/25

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім”, м.  Львів  

до відповідача: Миколаївського споживчого товариства Миколаївської райспоживспілки Львівської області, м. Миколаїв Львівської області  

про стягнення заборгованості в сумі 27263,80 грн.

                                                                                                                            Суддя  Гулик Г.С.                                                             при секретарі  Брик І.С

Представники сторін:

Від позивача: Шипка О.Р. –юрисконсульт (дов. №б/н від 11.11.2008р.);

Від відповідача: не з”явився

       Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім” до Миколаївського споживчого товариства Миколаївської райспоживспілки Львівської області про стягнення заборгованості в сумі 27263,80 грн.

       Ухвалою суду від 28.01.2009р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 09.02.2009р.  

        Заявою №61 від 09.02.2009р. позивач  повідомив, що станом на  09.02.2009р.  відповідачем сплачено коштів на суму 20000,00 грн., тому заборгованість відповідача становить 7263,80 грн.

        В судовому засіданні 09.02.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про часткову сплату заборгованості відповідачем, просить суд позов задоволити на суму 7263,80 грн.  

        В судове засідання 09.02.2009р. відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, позовних вимог по суті не заперечив.

        В судовому засіданні 09.02.2009р., за згодою позивача, оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст складений та підписаний 11.02.2009р.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об”єктивно з”ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши зібрані та наявні в матеріалах справи докази судом  встановлено наступне.

        18.06.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім” (Продавець) та Миколаївським споживчим товариством Миколаївської райспоживспілки Львівської області (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №03/0023/01 (договір) (арк.справи №8) з терміном дії з 18.06.2003р. по 31.12.2003р., але в будь-якому випадку  до повного виконання зобов”язань та здійснення взаєморозрахунків Сторін.

        Відповідно до п. 1.1 договору –Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчування та промислові товари (товар), згідно замовлення за ціною, кількістю та за іншими умовами узгодженими Сторонами.

       Пунктом 1.4 договору встановлено, що перехід  права власності на товар відбувається в момент передачі товару Покупцю, що підтверджується датою на товарно-транспортній накладній.

       На виконання договору  були виписані товарно-транспортні накладні:   

        - №570344 від 13.11.2008р. на суму 11526,34 грн. (в.ч. ПДВ) (арк.справи №11);         

        - №607359 від 27.11.2008р. на суму 11297,46 грн. (в.ч. ПДВ) (арк.справи №12);         

        - №088509 від 04.12.2008р. на суму 9440,00 грн. (в.ч. ПДВ) (арк.справи №13),

на загальну суму 32263,80 грн.

        Згідно із п.3.3 договору - Покупець  здійснює оплату  за товар протягом 9-ти календарних днів з дня поставки товару шляхом  перерахування  грошових коштів на вказаний  розрахунковий рахунок Продавця.

        Як вбачається із Розрахунку суми боргу, за  протермінування  сплати коштів відповідачем за договором (арк.справи №7), відповідач частково погасив суму боргу по ТТН №570344 від 13.11.2008р. у сумі 5000,00 грн.

       Станом на 27.01.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 27263,80 грн.     

        Заявою №61 від 09.02.2009р. позивач  повідомив, що станом на  09.02.2009р.  відповідачем сплачено коштів на суму 20000,00 грн. Заборгованість відповідача становить 7263,80 грн.

        При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

        Відповідно до вимог ст. 655 ЦК України –за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

       Згідно з п.1.1 договору –Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчування та промислові товари (товар), згідно замовлення за ціною, кількістю та за іншими умовами узгодженими Сторонами. Пунктом 1.4 Договору встановлено, що перехід  права власності на товар відбувається в момент передачі  товару Покупцю, що підтверджується датою на товарно-транспортній накладній.

        Згідно із п.3.3 договору - Покупець  здійснює оплату  за товар протягом 9-ти календарних днів з дня поставки Товару шляхом перерахування грошових коштів на вказаний  розрахунковий рахунок Продавця.

        В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем (Покупцем) своїх зоьбов”язань за договором у повному обсязі.   

        Відповідно до умов п.4.3 та п.4.4 договору - за порушення терміну розрахунку, передбаченого в п.3.3 договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,2% від суми  протермінованого платежу за кожен день протермінування. Сплата пені та штрафу не звільняє  покупця від виконання  зобов”язань за цим договором.

       Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов”язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.  Зобов”язання виникають з підстав,  встановлених  статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися  на засадах  добросовісності, розумності та справедливості.        

        Відповідно до вимог ст.530 ЦК України –якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню  у цей строк (термін).

        Згідно із  ч.7 ст.193 ГК України –не допускається одностороння відмова від виконання зобов”язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов”язання другої сторони за іншим договором  не було виконано  належним чином.

       Відповідно до вимог ст.610 ЦК України –порушенням зобов”язання є його невиконання  або виконання з порушенням умов, визначених  змістом зобов”язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки  порушення  зобов”язання.

       Згідно із ст.525 ЦК України –одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

       Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов”язковим для  виконання сторонами.      

       Відповідно до вимог ст.625 ЦК України –боржник не звільняється від відповідальності за неможливість  виконання ним  грошового зобов”язання.   

       Виходячи із змісту наведених норм, та враховуючи той факт, що відповідачем сплачено заборгованість у сумі 20000,00 грн., суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.    

       Поскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, а заборгованість була частково погашена після подання позову, судові витрати понесені позивачем  покладаються на відповідача.

       На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 12, 44, 47-1, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -

                                                                         ВИРІШИВ:

1.  Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Миколаївського споживчого товариства Миколаївської райспоживспілки Львівської області (81600, Львівська область, м. Миколаїв, просп. Грушевського, буд. 16, код ЄДРПОУ 01778836, п/р26009302470204 в ПІБ м. Миколаїв, МФО 325451) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім” (79024, м.Львів, вул. Кордуби, 2а; місцезнаходження: 79022, м. Львів, вул. Городоцька, буд.174, код ЄДРПОУ 32483182, п/р 26006028030601 ЛФ АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 325774) 7263,80 грн. основного боргу, 272 грн. 64 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу.

3.  У решті суми боргу  20000,00 грн. провадження припинити.

4.  Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів до Львівського апеляційного господарського суду.

           Рішення набирає законної сили  в порядку і в строки передбачені ст. 85 ГПК України.   

Суддя                                                                                             Гулик Г.С.