Рішення

від 23.01.2013 по справі 5023/5763/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2013 р.Справа № 5023/5763/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермер", м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпос", м. Харків про стягнення коштів за участю :

Представник позивача - Турчин О.О., дов. від 01.01.13р.

Представник відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Фермер" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "Карпос" 19421,99 грн. боргу, 1021,65 грн. пені та 204,33 грн. 3% річних, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов"язань за договором поставки №05/12 від 05.06.12р. щодо оплати поставленого позивачем товару.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомляв. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (арк. с. 38, 42).

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фермер" - Постачальник (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпос" - Покупець (відповідач у справі) 05.06.2012р. було укладено Договір поставки № 05/12, за яким Постачальник зобов"язуєься передати у власність Покупцеві товар в певній кількості і відповідної якості, а Покупець - прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

Кількість і асортимент кожної партії товару вказується в накладній, якає є невід»ємною частиною цього договору та складена на підставі замовлення Покупця (п.1.3 Договору).

Згідно з п. 6.1 Договору ціна на товар, що поставляється за даним договоромє договірною і вказується в накладних на кожну партію товару.

На виконання умов даного договору Позивач поставив Відповідачу товар на суму 48090,36 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №6263 від 26.06.2012р., №6264 від 26.06.2012р., №6266 від 26.06.2012р. (арк.с. 30-32).

Пунктом 6.4 Договору встановлено, що відповідач проводить оплату товару на умовах 30 (тридцяти) днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Датою оплати вважається дата списання коштів з банківського рахунка відповідача.

Однак, як вказує в позовній заяві позивач, за поставлений за Договором товар відповідач розрахувався лише частково, в сумі 28668,36 грн. на підтвердження чого надав акт звірки взаємних розрахунків, підписаний представниками сторін (арк.с. 22).

Таким чином, за твердженням позивача, на момент звернення до суду заборгованість відповідача становить 19421,99 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ч.1 ст.712 ЦК України).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 19421,99 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов»язань за Договором щодо оплати поставленого товару, просить стягнути з нього 1021,65 грн. пені та 204,33 грн - 3% річних.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Пунктом 8.2 Договору за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (п.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що при його здійсненні позивачем не було враховано положень наведених норм чинного законодавства, а тому суд вважає правомірним нарахування пені у розмірі 1010,90 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок 3% річних відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленого товару у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені у сумі 1010,90 грн. та 3% річних у сумі 204,33 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст.ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 610, 611, 625, 626, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 65, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпос" (61052, м.Харків, вул.Мала-Панасівська, 1, код ЄДРПОУ 34629821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермер" (65078, м.Одеса, вул.Терешкової, 15, код ЄДРПОУ 30612063) 19421,99 грн. основного боргу, 1010,90 грн. пені, 202,73 грн. 3% річних та 1608,53 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складено 24.01.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.