Рішення

від 19.02.2013 по справі 5015/5092/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.13 Справа№ 5015/5092/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Інституту регіональних досліджень Національної академії наук України, м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр нових інформаційних технологій", м.Львів

про стягнення 34 875,52 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Цяцяк А.Р. - представник (довіреність б/н від 04.01.2013р.); Ткачук Б.В. - присутній без довіреності;

від відповідача Фургала Ю.М. - директор.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Інститут регіональних досліджень Національної академії наук України звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр нових інформаційних технологій» про стягнення 31 677, 19 грн., з яких сума основного боргу по орендній платі складає 20 651,14 грн., заборгованість за комунальні послуги - 6 815,13 грн., заборгованість за податок на землю - 531,96 грн., заборгованість з відшкодування витрат за оцінку майна і експертизу оцінки згідно договору оренди - 1824,00 грн., пеня за несвоєчасну сплату орендної плати - 1176,04 грн., штраф - 354,93 грн., три проценти річних - 323,99 грн. Згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог поданої 12.02.2013р. до стягнення заявлено 34 914,71 грн. з яких: 22 256,10 грн. основного боргу, 8 053,60 грн боргу за комунальні послуги; 483,60 грн. заборгованості по податку на землю; 1 824,00 грн. заборгованості за оцінку майна і експертизу оцінки; 1 468,32 грн. пені; 387,03 грн. штрафу, 442,06 грн. 3% річних,

Ухвалою суду від 04.12.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 09.01.2013р. Ухвалою суду від 09.01.2013р. розгляд справи відкладено на 23.01.2013р. з підстав, викладених в даній ухвалі. В судовому засіданні 23.01.2013р. було оголошено перерву до 30.01.2013р. В судовому засіданні 30.01.2013р. за клопотання сторін продовжено строк вирішення спору до 19.02.2013р. та відкладено розгляд справи на 13.02.2013р. В судовому засіданні 13.02.2013р. оголошено перерву до 19.02.2013р.

Позивачем подано уточнену заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій він просить стягнути з ТОВ «Центр нових інформаційних технологій» 34 875,52 грн. заборгованості, з яких сума основного боргу по орендній платі складає 22 256,10 грн., заборгованість за комунальні послуги - 8053,60 грн., за податок на землю - 483,60 грн., з відшкодування витрат за оцінку майна і експертизу оцінки згідно договору оренди - 1824,00 грн., пеня за несвоєчасну сплату орендної плати - 1 429,13 грн., штраф - 387,03 грн., три проценти річних - 442,06 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог з урахуванням поданого уточнення, просив позов задоволити.

Представник відповідача визнав заборгованість перед позивачем, однак, зазначив, що у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами не має можливості погасити заборгованість на даний час. Подав клопотання про розстрочку виконання рішення на 3 місяці до травня 2013р.

Представники позивача проти розстрочки заперечили.

Розглянувши, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив наступне.

12.01.2009р., на підставі дозволу Бюро Президії НАН України №341 від 12.12.2008р., між Інститутом регіональних досліджень Національної академії наук України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр нових інформаційних технологій» (орендар) було укладено договір оренди №3/2009 нерухомого майна, що знаходиться на балансі організацій, які віднесенні до відання НАН України (надалі - договір оренди від 12.01.2009р.).

Пунктом 1.1. договору оренди від 12.01.2009р. передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно загальною площею 32,4 кв.м., розміщене на четвертому поверсі за адресою: м.Львів, вул. Козельницька, 4, що перебуває на балансі позивача.

12.01.2009р. позивач та відповідач склали акт приймання - передачі приміщення, згідно якого позивач передає, а відповідач приймає в тимчасове користування приміщення загальною площею 32,4 кв.м. (четвертий поверх) в адмінбудинку за адресою: м.Львів, вул. Козельницька, 4.

Додатковою угодою від 30.12.2009 р. до договору оренди від 12.01.2009р. строк дії вказаного договору оренди продовжено до 31.12.2010 року, а додатковою угодою від 01.01.2011р. - до 31.12.2011р.

Відповідно до п.3.1. договору оренди від 12.01.2009р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 р. №786 зі змінами та становить, без ПДВ 764,64 грн. (23,6 грн. за 1 кв.м.), з ПДВ - 917,57 грн. Крім орендної плати, орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування комунальних платежів, податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати.

Додатками №№1-3 визначено розрахунок плати за перший місяць оренди, розрахунок комунальних платежів, розрахунок податку на землю.

23.11.2011р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору оренди від 12.01.2009 р., згідно з п.1. якої п.3.1. ст. 3 договору оренди від 12.01.2009р. викладено в новій редакції наступного змісту: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995р. №786 зі змінами (далі-Методика розрахунку) із врахуванням змін до Методики, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.201 р. №961 і розпорядження №714 від 11.11.2011р. Президії НАН України, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна, і становить без ПДВ за перший повний місяць оренди після перерахунку - жовтень 2011р. без ПДВ - 1209,68 грн. (37,34 грн. за 1 кв.м.), з ПДВ - 1 451,62 грн. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування комунальних платежів (електро-, теплоенергія, вода, вивіз твердих побутових відходів); податок на землю.».

Пунктом 2 вищевказаної додаткової угоди від 23.11.2011р. до договору оренди від 12.01.2009 р. передбачено, що орендар зобов'язується сплатити балансоутримувачу суму донарахувань орендної плати з дати набрання чинності, з 20.09.2011 р., постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 р. №961.

Відповідно до п.3.3. договору оренди від 12.01.2009р. орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.п.5.1.4. п.5.1. договору оренди від 12.01.2009р. орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі за цим договором.

Пунктом 3.6. договору оренди від 12.01.2009р. передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідач не сплатив позивачу орендну плату згідно договору оренди від 12.01.2009р. за листопад та грудень 2011р. в сум 2 904,57 грн., не відшкодував комунальні платежі в сумі 1432,36 грн.

Позивач керуючись умовами п.3.6. договору оренди від 12.01.2009р., у зв'язку із порушенням строків (термінів) сплати орендної плати нарахував відповідачу пеню в сумі 217,17 грн. за період з 30.11.2011р. по 21.06.2012р.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував 3% річних в сумі 101,69 грн. за період з 21.11.2011р. по 04.02.2013р.

Отже, загальна сума заборгованості по договору оренди від 12.01.2009р. становить 4 655,79 грн., з яких заборгованість по орендній платі складає 2 904,57 грн., заборгованість за комунальні послуги - 1432,36 грн., пеня - 217,17грн., три відсотки річних - 101,69 грн.

03.01.2012р., на підставі дозволу Бюро Президії НАН України №316 від 12.12.2008р. і №714 від 11.11.2011р., між Інститутом регіональних досліджень Національної академії наук України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр нових інформаційних технологій» (орендар) було укладено аналогічний договір оренди №2/2012 нерухомого майна, що знаходиться на балансі організацій, які віднесенні до відання НАН України (надалі - договір оренди від 03.01.2012р.) на користування тими ж приміщеннями загальною площею 32,4 кв.м., розміщеними на четвертому поверсі за адресою: м.Львів, вул. Козельницька, 4, що перебуває на балансі позивача.

Відповідно до п.3.1. договору оренди від 03.01.2012р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 р. №786 зі змінами, та становить, без ПДВ - 1342,83 грн. (41,45 грн. за 1 кв.м.), з ПДВ - 1611,40 грн. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування комунальних платежів, податку на землю, інші витрати.

Згідно з п.10.1. договору оренди від 03.01.2012 року цей договір укладено строком на один рік і діє від 01.01.2012 р. включно до 31.12.2012 року.

Відповідно до п.3.3. договору оренди від 03.01.2012 року орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6. договору оренди від 03.01.2012р. передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно до п.3.7. договору від 03.01.2012р. у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.

Відповідач не сплатив позивачу орендну плату згідно договору оренди від 03.01.2012р. за період січень - грудень (включно) 2012 року в сумі 19 351,53 грн., не відшкодував комунальні платежі в сумі 6 621,24 грн., податок за землю - 483,60 грн., не відшкодував витрати за оцінку майна і експертизу оцінки згідно договору оренди в сумі 1 824,00 грн.

Позивач керуючись умовами п.3.6. договору оренди від 03.01.2012р., у зв'язку із порушенням строків (термінів) сплати орендної плати за відповідні місяці нарахував відповідачу пеню в загальній сумі 1 211,96 грн. за період з 21.01.2012р. по 04.02.2013р., а згідно п.3.7. договору оренди від 03.01.2012 року нарахував штраф в розмірі 2% від суми заборгованості по орендній платі в сумі 387,03 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував 3% річних в сумі 340,37 грн. за період з 21.11.2011р. по 04.02.2013р.

Отже, загальна сума заборгованості по договору оренди від 03.01.2012р. становить 30 219,73 грн., з яких заборгованість по орендній платі складає 19 351,53 грн., заборгованість за комунальні послуги - 6 621,24 грн., податок за землю - 483,60 грн., витрати за оцінку майна і експертизу оцінки згідно договору оренди в сумі 1 824,00 грн., пеня 1 211,96 грн., штраф - 387,03 грн., три відсотки річних - 340,37 грн.

Таким чином, позивачем заявлено згідно уточненої заяви про збільшення позовних вимог вимоги про стягнення заборгованості по договору оренди від 12.01.2009р. та Договору оренди від 03.01.2012р. в загальній сумі 34 875,52 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За умовами ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відносини щодо оренди державного майна регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Такий же обов'язок визначений в п.3.3. договорів оренди, укладених сторонами.

Факт передачі в оренду приміщення загальною площею 32,4 кв.м., розташованого на четвертому поверсі за адресою: м.Львів, вул. Козельницька, 4, підтверджується актом приймання - передачі приміщення від 12.01.2009р.

Між сторонами підписувалися акти про відшкодування витрат.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушив свої зобов'язання, щодо сплати орендної плати в строки, встановлені умовами договорів оренди, не сплативши суму орендної плати за договором оренди від 12.01.2009р. за листопад та грудень 2011р. в сумі 2 904,57 грн., не відшкодувавши комунальні платежі в сумі 1 432,36 грн., не сплативши орендну плату згідно договору оренди від 03.01.2012р. за період січень - грудень (включно) 2012 року в сумі 19 351,53 грн., не відшкодувавши комунальні платежі в сумі 6 621,24 грн., податок за землю в сумі 483,60 грн., витрати за оцінку майна і експертизу оцінки згідно договору оренди в сумі 1 824,00 грн., всього в загальній сумі 32 617,30 грн.

Судом з'ясовано, що позивач неодноразово звертався до відповідача з письмовими вимогами погасити заборгованість по орендній платі. У відповідь на листи-вимоги відповідач надавав гарантійні листи щодо оплати заборгованості за договорами оренди.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в загальній сумі 32 617,30 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 442,06 грн. 3% річних підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивачем у відповідності до п.6 ст. 232 ГК України нараховано пеню за прострочення сплати орендної плати за відповідний місяць за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а згідно до ст. 258 ЦК України вимоги про стягнення пені пред'явлені в межах річного строку позовної давності.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 1 429,13 грн. та штрафу в сумі 387,03 грн. підлягають до задоволення.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення, суд дійшов висновку підставності її до задоволення з огляду на наступне.

Згідно ч.6 ст.83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому під розстрочкою виконання рішення суду слід розуміти виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним, з огляду на ч.1 ст.43 ГПК України, та з врахуванням всіх обставин конкретної справи.

Розглянувши подану заяву, дослідивши обставини, які наведені заявником в обгрунтування підстав для застосування розстрочки, з метою недопущення погіршення майнового стану та надання підприємству можливості функціонувати і здійснювати поступове погашення боргу суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення на 3 місяці.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити.

Подаючи заяву про збільшення суми позовних вимог позивач доплатив судовий збір в сумі 111,00 грн., що підтверджується квитанцією №18 від 07.02.2013р.

Водночас, станом на дату звернення позивача із позовною заявою до суду (03.12.2012р.) судовий збір складав 1 609,50 грн. (1,5 % розміру мінімальної заробітної плати визначеної станом на 01.01.2012р.). Збільшення суми позовних вимог згідно вказаної вище заяви не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати визначеної станом на 01.01.2012р., відтак позивачу на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», слід повернути 111,00 грн. зайво сплаченого судового збору.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №484 від 14.11.2012р. в сумі 1609,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610, 612, 759 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 283 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно уточненої заяви про збільшення розміру позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр нових інформаційних технологій» (79014, м.Львів, вул. Мечнікова, буд.25, кв.3А, код ЄДРПОУ 23271658) на користь Інституту регіональних досліджень Національної академії наук України (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4, код ЄДРПОУ 05539979) основний борг по орендній платі в сумі 22 256,10 грн., 8 053,60 грн. відшкодування за комунальні послуги в розмірі, 483,60 грн. відшкодування податку на землю, 1 824,00 грн. відшкодування витрат за оцінку майна і експертизу оцінки згідно договору оренди, 1 429,13 грн. пені, 387,03 грн. штрафу, 442,06 грн. трьох процентів річних, 1 609,50 грн. судового збору, з розстрочкою виконання рішення на три місяці , шляхом стягнення загальної суми заборгованості рівними частинами щомісячно.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Ухвалою суду повернути Інституту регіональних досліджень Національної академії наук України (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4, код ЄДРПОУ 05539979) зайво сплачений судовий збір в сумі 111,00 грн. (квитанція №18 від 07.02.2013р.).

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 21.02.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.