Рішення

від 20.02.2013 по справі 927/147/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

20 лютого 2013 року Справа №927/147/13-г

За позовом: комунального підприємства "Управління житлово-комунального

господарства",

вул. Військових будівельників, 8, м. Славутич, Київська область, 07101,

до відповідача: підприємства „Консульт",

пр-т Перемоги, 108, оф. 4, м. Чернігів, 14000,

про стягнення 94456,20 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Швидкий Ю.В., довіреність №01-07/2069 від 19.11.2012р., Адаменко Н.П., довіреність №01-07-11/2220 від 11.12.2012р.,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальним підприємством „Управління житлово-комунального господарства" подано позов до підприємства „Консульт" про стягнення 94456,20 грн., в тому числі 80 000 грн. попередньої оплати за товар, 6 183,01 грн. пені, 3512,64 грн. інфляційних нарахувань та 4760,55 грн. 3% річних.

Представники позивача підтримують позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідач не виконав свого зобов'язання по поставці товару, хоча отримав попередню оплату, а тому на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 610, 693 Цивільного кодексу України просять позов задовольнити, стягнувши також з відповідача суму пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних.

Відповідач представника в судове засідання не направив, заяв, клопотань та відзиву на позов не надіслав; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та інших.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.2010р. між підприємством „Консульт" (продавець) та комунальним підприємством „Управління житлово-комунального господарства" (покупець) укладений договір купівлі-продажу (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (будматеріали згідно заявки покупця), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Передача товару покупцю здійснюється продавцем лише після надходження коштів за товар на поточний рахунок продавця (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору покупець оплачує продавцю 100% попередньої оплати загальної вартості партії товару заявки покупця.

Загальна сума договору складає 80 000 грн. (п. 4.5 договору).

Початок передачі партії товару відбувається на протязі двох робочих днів з моменту зарахування 100% попередньої оплати сплаченої покупцем на поточний рахунок продавця, відповідно до умов цієї специфікації (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 14 грудня 2012 року, а в частині розрахунків - до остаточного виконання сторонами зобов'язань за даним договором.

На виконання умов договору позивачем здійснена попередня оплата за товар в сумі 80 400 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №4059 від 30.12.2010 року, яке міститься в матеріалах справи.

Проте відповідач не виконав свого зобов'язання, товар не передав, чим порушив умови договору.

За таких обставин, посилаючись на ст. ст. 525, 526, 530, 610, 693 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 80 000 грн. попередньої оплати за товар.

Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 80 000 грн. попередньої оплати підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Разом з тим, згідно частини 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ст. ст. 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Суд встановив, що між сторонами 14.12.2010р. укладений договір купівлі-продажу, згідно умов якого відповідач зобов'язується продати, а позивач прийняти та оплатити будматеріали на суму 80 000 грн.

Позивач приступив до виконання умов договору, перерахувавши на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 80400 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4059 від 30.12.2010 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України:

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 14.12.2010р., сторони визначили, що початок передачі партії товару відбувається на протязі двох робочих днів з моменту зарахування 100% попередньої оплати сплаченої покупцем на поточний рахунок продавця (п. 5.1 договору).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав свого зобов'язання за договором, товар вартістю 80 000 грн. у встановлені договором строки не передав.

Відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що останній не виконав свого зобов'язання, товар покупцю не передав, отриману попередню оплату не повернув.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Використовуючи своє право, передбачене вищевказаною статтею, позивач звернувся з позовом і вимагає у судовому порядку стягнення з відповідача на його користь 80 000 грн. попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги в цій частині відповідають фактичним обставинам і вимогам законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3512,64 грн. інфляційних нарахувань за період з січня 2011 року по грудень 2012 року та 4760,55 грн., що становить 3% річних за період з січня 2011 року по грудень 2012 року, задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки повернення попередньої оплати не є грошовим зобов'язанням, а є правовим наслідком порушення умов договору щодо передачі товару, тобто майнового, а не грошового зобов'язання, позивачем неправомірно нараховано та заявлено до стягнення 3512,64 грн. інфляційних нарахувань за період з січня 2011 року по грудень 2012 року та 4760,55 грн., що становить 3% річних за період з січня 2011 року по грудень 2012 року, на підставі ст. 625 ЦК України, яка передбачає відповідальність за порушення саме грошового зобов'язання.

Відповідно до умов п. 7.3 договору продавець за несвоєчасну передачу товару сплачує покупцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення такої оплати, за виключенням, якщо товар передається покупцю у місцезнаходженні товару.

Посилаючись на даний пункт договору, позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача пеню в сумі 6 183,01 грн. за період з 10.01.2011 року по 17.07.2011 року.

Суд доходить висновку, що даний пункт договору купівлі - продажу складено не коректно, а тому не може бути підставою для нарахування і стягнення пені, оскільки з тексту п. 7.3 договору вбачається, що право на стягнення штрафу за несвоєчасну передачу товару залежить від наявності прострочення оплати товару, тобто в разі порушення грошового зобов'язання покупцем, що в даному випадку не мало місце.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 6 183,01 грн. пені задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення 80 000 грн. попередньої оплати. В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємства „Консульт" (пр-т Перемоги, 108, оф. 4, м. Чернігів, ідентифікаційний код 31597979, р/р 26000196688 „Райфайзенбанк Аваль" „Дочірній банк Сбербанку Росії" м. Чернігів, МФО 380805) на користь комунального підприємства „Управління житлово-комунального господарства" (вул. Військових будівельників, 8, м. Славутич, Київська область, ідентифікаційний код 31476318, р/р 2600926170002 в АБ „Київська Русь" м. Київ, МФО 319092) 80 000 грн. попередньої оплати та 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Ж.В. Блохіна