Рішення

від 06.02.2013 по справі 2201/1389/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2201/1389/2012

Провадження № 22-ц/792/480/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого - судді Харчука В.М.

суддів: Переверзєвої Н.І., Кізюн О.Ю.

при секретарі: Косташ К.В.

з участю: представника позивачів ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Білогірського районного суду від 26 грудня 2012 року по справі за позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Білогірський районний виробничий відділ Хмельницької регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» та відділ Держкомзему в Білогірському районі Хмельницької області

Заслухавши доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2012 року позивачі звернулись до суду і просили визнати недійсними договори оренди землі, укладені 12 грудня 2008 року між ними та ОСОБА_10 і стягнути із нього судові витрати по справі.

Рішенням Білогірського районного суду від 26 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В своїй апеляційній скарзі представник позивачів означене рішення вважає незаконним, просить його скасувати і постановити нове рішення, яким задоволити їх позовні вимоги. При цьому посилається на обставини, викладені у позовній заяві, і не застосування судом при вирішенні спору вимог ст. ст. 4-6, 11, 15, 17 Закону України „Про оренду землі". Крім того, на думку апелянта, судом невірно застосована позовна давність.

Головуючий у першій інстанції - Герасимчук Н.П. Провадження № 22ц/792/480/13

Доповідач - Переверзєва Н.І. Категорія № 19.23

В засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, в судове засідання не з"явився, подав заяву про відкладення в зв"язку із сімейними обставинами. При цьому, до заяви не долучено документів, які б підтверджували погіршення стану здоров"я його дружини, що перешкоджало йому прийняти участь в засіданні апеляційного суду. Тому, наведені ним причини неявки визнані судом неповажними і протокольною ухвалою від 06 лютого 2013 року постановлено справу розглядати за відсутності ОСОБА_10

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачам стало відомо про порушення, які були допущені при погоджені умов оспорюваних договорів у день їх укладання, тобто 12 грудня 2008 року. Відповідно трирічний строк позовної давності сплив 12 грудня 2011 року, а вони звернулись до суду за захистом свого права поза межами цього строку, а саме 06 листопада 2012 року.

Однак, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи і зроблені із порушенням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню із постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

В частині першій статті 215 Цивільного кодексу України вказано, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Ст. 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 цього ж Кодексу визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов"язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі ст. ст.12, 14, 19 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов"язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Після досягнення сторонами домовленості з питань орендної плати та інших істотних умов, підписання договору та його реєстрації він набуває чинності та може бути змінений лише за взаємною згодою сторін.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України „Про оренду землі" істотними умовами

договору оренди землі є:

- об"єкт оренди ( кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки;

- умови збереження стану об"єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об"єкта

оренди чи його частини;

- відповідальність сторін;

- умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної

ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови

у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що на території Білогірської селищної ради позивачам, а саме : ОСОБА_2 згідно Державного акта ХМ №036610 від 26 червня 2003 року на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 2,3923 га, кадастровий номер 6820355000:08:002:0191 ; ОСОБА_3 згідно Державного акта ЯЕ № 008711 від 26 березня 2003 року - земельна ділянка, площею 2,6733 га, кадастровий номер 6820355000:07:004:0052; ОСОБА_4 згідно Державного акта ХМ № 036516 від 26 березня 2003 року - земельна ділянка, площею 2,3799 га, кадастровий номер 6820355000:08:002:0190; ОСОБА_5 згідно Державного акта ЯБ № 595493 від 24 березня 2006 року - земельна ділянка, площею 2,6355 га, кадастровий номер 6820355000:07:004:0044; ОСОБА_6 згідно Державного акта ХМ № 036558 від 26 червня 2003 року - земельна ділянка, площею 2,7890 га, кадастровий номер 6820355000:08:002:0192; ОСОБА_7 згідно Державного акта ХМ № 036555 від 07 квітня 2003 року - земельна ділянка, площею 2,2917 га, кадастровий номер 6820355000:08:002:0189; ОСОБА_12 згідно Державного акта ХМ № 057074 від 11 травня 2004 року - земельна ділянка, площею 2,8380 га, кадастровий номер 6820355000:07:004:0030; ОСОБА_9 згідно Державного акта ХМ № 036539 від 26 березня 2003 року - земельна ділянка, площею 2,3923 га, кадастровий номер 6820355000:08:002:0193.

12 грудня 2008 року між позивачами та відповідачем ОСОБА_10 укладено договори оренди землі, які 26 грудня 2009 року зареєстровані у Білогірському відділенні Хмельницької регіональної філії ДП „Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України" відповідно за номерами 040974800029, 040974800042, 040974800046, 040974800048, 040974800041, 040974800043, 040974800032, 040974800030. За умовами цих договорів власники землі, кожний окремо, передали її в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_10 для ведення товарного виробництва строком на п"ять років. Орендар зобов"язався сплачувати орендну плату в розмірі 3%, п'ять центнерів зерна на суму 951 грн., щорічно до 01 грудня. При цьому, не зазначено із якої оцінки будуть визначатись ці три відсотки та яке зерно буде видаватись в якості орендної плати орендодавцям, до того ж сам цей текст, викладений у п. 9 явно відрізняється від решти рукописного тексту договорів.

Крім того, при укладанні оспорюваних договорів, сторонами не узгоджені умови про нарахування інфляції та не вирішено питання щодо особи, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об"єкта оренди.

На порушення вимог ст. 15 Закону України „Про оренду землі" , яка визначає , що невід"ємною частиною договору оренди землі є акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт приймання-передачі об"єкта оренди, жодна із земельних ділянок не передана орендодавцю за актом приймання-передачі, а у всіх без виключення актах визначення меж земельних ділянок на місцевості - відсутня дата їх складання.

Вищенаведені обставини свідчать про невідповідність оспорюваних договорів вимогам Закону України „Про оренду землі", що дає підстави прийти до висновку, що при їх укладанні не було дотримано істотних умов щодо визначення розміру орендної плати, нарахування індексації, також не виконано умови самих договорів, згідно прикінцевих положень яких визначено невід"ємну частину, до якої віднесено наявність актів приймання - передачі спірних земельних ділянок та актів визначення меж земельних ділянок на місцевості. За таких обставин, у суду є достатньо підстав для задоволення позовних вимог і визнання оспорюваних договорів оренди недійсними.

Що ж стосується вимоги сторони відповідача на необхідність застосування строку позовної давності, то вона не підлягає задоволенню, оскільки із змісту самих договорів (п.43) слідує, що вони набирають чинності після підписання і державної реєстрації. Остання, як встановлено судом, проведена 26 грудня 2009 року, отже строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права спливає 26 грудня 2012 року, а позови перед"явлені у листопаді 2012 року.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, ст. 261, 638, 792 ЦК України, ст.ст. 4-6, 11, 12, 14, 15, 17, 19 Закону України "Про оренду землі", колегія суддів

р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 задоволити.

Рішення Білогірського районного суду від 26 грудня 2012 року скасувати.

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 задоволити.

Визнати недійними договори оренди земельних ділянок, укладені між :

ОСОБА_2 та ОСОБА_10 від 12 грудня 2008 року; ОСОБА_3 та ОСОБА_10 від 12 грудня 2008 року; ОСОБА_4 та ОСОБА_10 від 12 грудня 2008 року; ОСОБА_5 та ОСОБА_10 від 12 грудня 2008 року; ОСОБА_6 та ОСОБА_10 від 12 грудня 2008 року; ОСОБА_7 та ОСОБА_10 від 12 грудня 2008 року; ОСОБА_8 та ОСОБА_10 від 12 грудня 2008 року; ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 12 грудня 2008 року.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: підпис Судді: підписи

З оригіналом згідно. Суддя: Н.Переверзєва