Рішення

від 21.02.2013 по справі 914/16/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.13 Справа№ 914/16/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут нових технологій», м. Київ до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ЯНОЛ ЛТД», м. Новий Розділ про: стягнення 72 961, 58 грн., Суддя Долінська О.З. При секретарі Вашкевич Н. За участю представників: позивача:Мережук Т.В. - дов. №12/165 від 04.09.2012 р., відповідача:не з'явився. Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут нових технологій» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ЯНОЛ ЛТД» про стягнення 72 961, 58 грн. Ухвалою від 03.01.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.01.2013 р. Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.01.2013 р. у даній справі розгляд справи призначено на 05.02.2013 р.

Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору на виконання будівельних робіт №28/11 від 29.09.2011 р., не виконав будівельні роботи та не повернув сплаченого авансу позивачем внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 56 506,80 грн. Крім цього відповідачу нараховано 16 454,78 грн. - неустойку.

В судове засідання 21.02.2013 р. представник позивача з'явився, подав заяву про зменшення позовних вимог, яким просить стягнути з відповідача 56 506,80 грн. - невикористані за договором кошти, у зв'язку з тим, що при подачі позову до суду представником позивача помилково з порушенням процесуальних строків було проведено нарахування неустойки та просить стягнути з відповідача його понесені витрати по сплаті судового збору 1 609, 50 грн.

В судове засідання 21.02.2013 р. відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Ухвали суду надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявна в матеріалах справи), однак поштовим відділенням повернуто до суду поштовий конверт з написом „по закінченні терміну зберігання".

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце наступного судового засідання. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності . Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи і проаналізувавши їх в сукупності, суд встановив:

29.09.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інститут нових технологій" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія Янол Лтд" ( підрядник) укладено догововір №28/11 на виконання робіт, відповідно до п. 1.1 якого замовник (позивач) доручає, а підрядник (відповідач) зобов'язується виконати у відповідності до умов цього договору, на встановленій замовником території за адресою: с.Княжичі Броварського району наступні роботи: „Влаштування земельного корита площею 6 727 м 2 .

Відповідно до п.2.1 Договору загальна вартість цього договору складає 94 178,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 даного Договору, замовник протягом трьох робочих днів з моменту підписання сторонами цого договору перераховує підрядникові аванс. Подальші розрахунки з підрядником за виконані ним за цим договором роботи замовник здійснює на підставі підписаних сторонами актів приймання-передавання виконаних робіт протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання відповідно акту за фактично виконаних об"єм роботи (п.2.3 договору).

Позивач (замовник) свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та як аванс перерахував 04.10.2011 р. та 10.10.2011 р., на рахунок відповідача в загальній сумі 56 506,80грн., що становить 50% від вартості робіт за Договором.

Згідно з п.3.1. та п. 3.2. укладеного Договору, термін виконання робіт становить 14 робочих днів; початок яких настає після отримання від замовника авансу, передбаченого п. 2.1. договору з правом дострокового виконання робіт.

Однак, як стверджує позивач, відповідачем не виконано умов договору, а заявлені ним претензії залишені без відповіді та задоволення.

Пунктом 7.1 даного Договору, після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт замовник розпочинає їх приймання. Передача закінчених робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт, і проводиться у разі позитивного результату попереднього випробування ( п.7.2 договору).

Однак, як стверджує позивач у позовній заяві, відповідачем на час звернення з позовом до суду обумовлені договором роботи не виконані. Повідомлення про готовність передачі закінчених робіт та актів приймання-передачі виконаних робіт на адресу позивача не надходили.

Відповідно до п.4.1.2 вказаного Договору підрядник зобов"язувався виконувати роботи за цим договором з використанням власних ( придбаних за власний рахунок) матеріально-технічних ресурсів (мехенізмів, устаткування тощо), за якість яких підрядник несе відповідальність, залучає (за власний рахунок) необхідних високопрофесійних фахівців за якість виконання робіт яких підрядник несе відповідальність протягом устого строку виконання робіт та гарантійного строку за цим договором. Крім цього, відповідач відповідно до п.4.1.7 Договору зобов"язувався забезпечити ведення та передачу замовнику в установленому порядку документів про виконання цього договору.

Однак, як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач не передав йому жодних документів.

06.03.2012 р. позивач звернувся до відповідача з листом №6 про розірвання договору №28/11 з підстав істотного порушення умов укладеного договору з моменту його отримання та вимогою повернути аванс в розмірі 56 506,80 грн., копія якого є в матеріалах справи.

На день розгляду справи аванс у сумі 56 506,80 грн.відповідачем не повернуто, доказів оплати суду не представлено. Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти заявленого позову.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язуєтся прийняти та оплатити виконану роботу

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов"язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов"язання; у разі поєднання управненої та зобов"язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках,передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов"язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно до ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має прао призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги -відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, задані розірванням договору.

Станом на час розгляду справи в суді відповідачем роботи не виконані і аванс в розмірі 56 506,80 грн. не повернуто позивачу. Відповідачем дані факти не спростовано і не заперечено у визначеному законом порядку.Таким чином вимоги позивача щодо стягнення 56 506,80 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України, так як спір виник з його вини.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до п. п. 1-1, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Судовий збір від суми позову майнового характеру у даній справі складає 1' 609,50 грн. і підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача в сумі 1 609,50 грн. так як спір виник з вини відповідача і позовна заява позивачем відправлена на адресу господарського суду Львівської області суду 15.12.2012 р., що вбачається із поштового штемпеля на конверті.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.29, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, ст. 174, 193, 202 ГК України, ст. 509, 525, 526, 530, 599, ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія Янол Лтд" (адреса: вул. Ходорівська, буд. 6, м. Новий Розділ, Львівська область, ідентифікаційний код 35785735 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інститут нових технологій" (адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 97/37, ідентифікаційний код 33494810 ) 56 506,80 грн. основного боргу та 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Долінська О.З.