ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" лютого 2013 р.Справа № 921/91/13-г Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О. Розглянув справу
за позовом: Заступника прокурора міста Тернополя, бульвар Шевченка, 7, м. Тернопіль, в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики та промисловості України, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. О. Теліги, 8, кім. 58А, 59, м. Київ, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль.
до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "Клепак", вул. Бригадна, 54, м. Тернопіль .
За участю представників сторін:
прокуратури: Процик Є.Р.- прокурор прокуратури м. Тернополя.
позивача: Баран В.С. - головний спеціаліст-юрист, довіреність №23 від 11.02.2013 року.
відповідача: Клепак Б.В.- керівник, витяг з ЄДР ЮО та ФОП, від 20.11.2012 року за №15168015.
Суть справи.
Ухвалою суду від 29.01.2013 року справу було призначено до розгляду на 11.02.2013 року на 11 год. 40 хв.
Заступник прокурора міста Тернополя, бульвар Шевченка, 7, м. Тернопіль, в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики та промисловості України, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. О. Теліги, 8, кім. 58А, 59, м. Київ, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль, звернувся до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Клепак", вул. Бригадна, 54, м. Тернопіль, про:
- cтягнення заборгованості в сумі 40 000 грн.;
- звернення стягнення на предмет застави, а саме належний Селянському (фермерському) господарству "Клепак" на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_1 комбайн з.зб. марки "DEUTZ-FAHR 2123", випуску 1981 року, заводський НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, реєстраційний номер - НОМЕР_4, зареєстрований ІДТН по м. Тернополю 09.08.2005 року.
Як зазначив прокурор в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом стало неповернення відповідачем фінансової допомоги, наданої йому на підставі договору № 49 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 25.12.2008 року, внаслідок чого заборгованість відповідача станом на час звернення з позовом до суду становить 40000 грн.
В судове засідання представник прокуратури з'явився. Представником прокуратури до матеріалів справи подано заяву № 119-1361 вих/13 від 08.02.2013 року про уточнення позовних вимог, в якій він просить суд постановити рішення, яким стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Клепак" на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заборгованість в сумі 40000 на рахунок УДКСУ м. Тернопіль, код 37977726, банк: ГУ ДКСУ в Тернопільській області МФО 838012, р/р 31230460700002.
В судове засідання представник позивача з'явився, підтримав заяву прокурора № 119-1361 вих/13 від 08.02.2013 року про уточнення позовних вимог.
Суд вважає, що заява прокурора № 119-1361 вих/13 від 08.02.2013 року про уточнення позовних вимог, якою фактично зменшено розмір позовних вимог, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів відповідача, не суперечать чинному законодавству, а тому справа розглядається з врахуванням заяви № 119-1361 вих/13 від 08.02.2013 року про уточнення позовних вимог.
В судове засідання представник відповідача з'явився. Представником відповідача до матеріалів справи подано заяву № без номера, без дати (вх. № 5289 від 11.02.2013 року згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області), в якій він зазначив, що позов визнає повністю.
Учасникам судового процесу в судовому засіданні 11.02.2013 року роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,29,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.
Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представника позивача, представника відповідача та прокуратури.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, суд встановив наступне.
25 грудня 2008 року між Тернопільським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в особі директора Тернопільського відділення Пінязя Б.П., який діяв на підставі виданої Укрдержфондом довіреності № 2204 від 10 квітня 2008 року, з однієї сторони, та Фермерським господарством "Клепак" Тернопільського району, в особі голови Фермерського господарства Клепака Б.П., який діяв на підставі Статуту, з другої сторони, було укладено договір № 49 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству.
Згідно р. 1 договору Тернопільське відділення Укрдержфонду зобов'язалося надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі Фермерському господарству "Клепак" Тернопільського району в сумі 100000 грн., а Фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.
Як зазначається в р. 2 договору, на підставі довідки, виданої конкурсною комісією 25 грудня 2008 року та Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1102, фінансова підтримка (допомога) на поворотній основі надається для придбання техніки, поновлення обігових коштів, виробництва та переробки с/г продукції.
У відповідності до п.п. 3.1.2 п. 3.1 р. 3 договору Тернопільське відділення Укрдержфонду має право: вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідного графіка.
Згідно п. п. 3.2.1. п. 3.2 р. 3 договору Тернопільське відділення Укрдержфонду зобов'язалося надати у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорі суму фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.
Як зазначається в п.п. 3.4.2 п. 3.4 р. 3 договору фермерське господарство зобов'язане: повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Тернопільському відділенню Укрдержфонду згідно з графіком:
- до 10 жовтня 2009 року в сумі 5000 грн.;
- до 10 жовтня 2010 року в сумі 10000 грн;
- до 10 жовтня 2011 року в сумі 20000 грн;
- до 10 жовтня 2012 року в сумі 40000 грн;
- до 10 жовтня 2013 року в сумі 25000 грн.
Згідно п.4.1.р.4 договору фінансова підтримка(допомога) надається фермерському господарству "Клепак" Тернопільського району терміном до 10 жовтня 2013 року.
Згідно п.п. 7.1, 7.2 р. 7 договору № 49 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 25.12.2008 року, відповідно, цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін; цей договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки (допомоги) та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених цим договором.
Як вбачається з матеріалів справи, Тернопільське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств виконало свої зобов'язання передбачені умовами договору № 49 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 25.12.2008 року належним чином та перерахувало відповідачу - Селянському (фермерському) господарству "Клепак" 100000 грн. фінансової підтримки (допомоги) згідно платіжного доручення № 393 від 26.12.2008 року на суму 100000 грн. (належним чином засвідчена копія платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).
Як стверджує прокурор у позовній заяві № 119-680вих/13 від 23.01.2013 року, Селянське (фермерське) господарство "Клепак" порушило господарське зобов'язання та кошти наданої йому фінансової підтримки (допомоги) в сумі 40000 грн., які він зобов'язаний повернути (згідно графіку, вказаного в договорі) до 10 жовтня 2012 року у встановлений строк не повернуло.
Відтак, заборгованість відповідача за договором № 49 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 25.12.2008 року становить 40000 грн. (надано 100000 грн; повернуто відповідачем -500 грн; заборгованість на 11.02.2013 року -99500 грн, в т.числі прострочена-75000 грн; із простроченої заборгованості стягнуто з відповідача на користь позивача по рішенню суду від 13.01.2012 року по справі № 10/77/5022-1728/2011 господарського суду Тернопільської області- 34500 грн).
Будь-яких доказів на підтвердження протилежного відповідачем не подано, а судом не здобуто.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 частина 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 520 Цивільного кодексу України визначено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За своєю правовою природою договір № 49 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 25.12.2008 року є договором позики.
У відповідності до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Як визначається в ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В судовому засіданні 11.02.2013 року представник відповідача подав заяву № без номера, без дати (вх. № 5289 від 11.02.2013 року згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області), в якій він зазначив, що позов визнає повністю.
За таких обставин справи позовні вимоги про стягнення із Селянського (фермерського) господарства "Клепак" 40000 грн. заборгованості підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать нормам чинного законодавства та визнані відповідачем.
Судовий збір у відповідності із ст.49 ГПК України покладається на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд:
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Клепак", вул. Бригадна, 54, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 21160819, на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. О. Теліги, 8, кім. 58А, 59, м. Київ, ідентифікаційний код 20029342, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14033150 - 40000 грн. заборгованості.
3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Клепак", вул. Бригадна, 54, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 21160819:
- 1720 грн 50 коп - судового збору в доход державного бюджету України.
4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення надіслати сторонам по справі та прокурору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.
Рішення підписано: 18 лютого 2013 року
Суддя С.О. Хома
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2013 |
Оприлюднено | 22.02.2013 |
Номер документу | 29480077 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Хома С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні