Ухвала

від 13.02.2013 по справі 2а-4512/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 р.Справа № 2а-4512/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дослідний електромонтажній завод» до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року позивач - публічне акціонерне товариство «Дослідний електромонтажній завод» (далі по тесту ПАТ «Дослідний електромонтажній завод») звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення - рішення відповідача - Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Зміївському районі) № 0000012210 від 27.03.2012 року, яким підприємству за порушення ст. 185, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 117.917 грн., з яких 117.916 грн. - основний платіж, 1 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на хибність висновків відповідача щодо наявності порушень підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 07.03.2012 року № 22/23/00110237.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року позовні вимоги ПАТ «Дослідний електромонтажній завод» задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ДПІ у Зміївському районі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог ПАТ «Дослідний електромонтажній завод».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Дослідний електромонтажний завод» (код ЄДРПОУ 00110237) по взаємовідносинам з ТОВ «Сварімпекс» (код ЄДРПОУ 35245536) за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року, за наслідками якої складено Акт № 22/23/00110237 від 07.03.2012 року «Про результати проведення документальної позапланової перевірки ПАТ «Дослідний електромонтажний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Сварімпекс» за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року» (а.с. 13-36).

За висновками, викладеними в Акті перевірки, податковим органом встановлені наступні порушення:

- відсутність факту реального вчинення господарських операцій у ПАТ «Дослідний електромонтажний завод» по придбанню матеріалів у ТОВ «Сварімпекс» за січень 2011 року;

- відсутність об'єкту оподаткування при придбанні матеріалів, які підпадають під визначення ст. 185, п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 117.915,76 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 58.905,76 грн. та за лютий 2011 року на суму 59.010,00 грн.

Такий висновок податковим органом зроблений, у тому числі, з урахуванням інформації, що міститься в акті від 27.01.2012 року №48/23-03-05/35245536 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сварімпекс» (код ЄДРПОУ 35245536) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.01.2009 року по 30.09.2011 року, отриманого листом від ДПІ у Жовтневому районі № 338/7/23-03-12 від 30.01.2012 р. (а.с. 177-199), у якому встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Сварімпекс» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України в перевіряємому періоді (а.с. 16).

З огляду на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сварімпекс», відповідач робить висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій по поставці матеріалів ПАТ «Дослідний електромонтажний завод» в січні 2011 року на загальну суму 707.494,56 грн. та відсутність у ПАТ «Дослідний електромонтажний завод» права на формування податкового кредиту в сумі 117.915,76 грн. в розумінні п. 198.3 ст. 198 ПК України.

На підставі висновків Акту перевірки, ДПІ у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000012210 від 27.03.2012 року (а.с. 38).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ПАТ «Дослідний електромонтажний завод», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з приписами пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14, п.п. 198.3, 198.6. ст.198 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 138.1 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 статті 138:

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5 статті, 138.10 - 138.12 статті 138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 статті 138 та у статті 139 Кодексу.

Пунктом 138.2 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою

їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що позивач - ПАТ «Дослідний електромонтажний завод» має документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Сварімекс».

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту та об'єкту оподаткування позивача податковим органом не констатовано порушень законодавства, що стосуються обставин виконання договірних відносин.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Таких доказів на виконання приписів ч. 2 ст. 71 КАС України судам першої та апеляційної інстанції податковим органом не надано.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст.ст. 201, 202 КАС України для зміни чи скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Інші доводи апеляційної скарги висновки колегії суддів не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 18 лютого 2013 року.

Згідно з оригіналом: Л.В. Мельнікова