cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12.10.11 Справа № 19/111/2011
Провадження №
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Скокової К.Л., розглянув матеріали справи за позовом
Державної екологічної інспекції в Луганській області, м.Луганськ
до Державного підприємства "Луганськвугілля", м.Луганськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Зимогір"ївська міська рада Слов"яносербського району Луганської області , м.Зимогір"я Луганської області
про стягнення 10215 грн. 16 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача - Меженська О.О., головний спеціаліст юридичного сектору, довіреність від 08.06.2011 № б/н;
від відповідача - представник не прибув;
від 3-ї особи - Натарова Н.А., спеціаліст 1-ї категорії - юрист, довіреність № б/н від 06.09.2011.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу стягнути з відповідача на користь держави збитки заподіяні порушенням природоохоронного законодавства у розмірі 10215 грн. 16 коп.
В судовому засіданні 07.09.2011 позивач надав письмові пояснення № 672 від 07.09.2011, де пояснив, що перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства відбувалась з 01.12.2010 по 21.12.2010.
07.09.2011 відповідач надав відзив № 03юр-2867 від 05.09.2011, за підписом виконуючого обов"язки директора Відокремленого підрозділу "Шахта "Черкаська"", в якому повідомив, що суму позову у розмірі 10215,16 грн. визнає не в повному обсязі, з огляду на те, що Відокремлений підрозділ "Шахта "Черкаська" Державного підприємства "Луганськвугілля" не є юридичною особою, а кошти від Державного підприємства "Луганськвугілля" надходять несвоєчасно, у зв"язку з чим не було можливості отримати дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
В судовому засіданні 07.09.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва.
Представник позивача в судовому засіданні 12.10.2011 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Третя особа позовні вимоги підтримала, письмових пояснень не надала.
12.10.2011 відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлені про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.
Неприбуття у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.
Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та третьої особи, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.
Відповідно до ст.ст.16, 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України, які можуть бути позивачами у цих правовідносинах.
Спеціально уповноваженим державним органом по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів є Державна екологічна інспекція в Луганській області, яка згідно п.5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Мінприроди України від 19.12.2006 № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.02.2007 за № 119/13387, здійснює державний контроль за додержанням норм і правил у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів.
Відповідно до п.9 Положення інспекція має право подавати позови до суду про відшкодування збитків і витрат, завданих юридичними і фізичними особами внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів.
Відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Інспекцією з 01.12.2010 по 21.12.2010 було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Державного підприємства "Луганськвугілля", якою встановлено, що Відокремленим підрозділом "Шахта "Черкаська" протягом 2010 року здійснювались наднормативні викиди в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, що є порушенням ст.ст.10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Даний факт підтверджується актами перевірки від 01-21.12.2010 (а.с.9-12).
За викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, відповідно до ст.78 Кодексу України про адміністративні правопорушення, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Луганської області відносно посадової особи підприємства було складено протокол про адміністративне правопорушення № 007548 від 20.12.2010 (а.с.26) та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 005928 від 20.12.2010 (а.с.27-28). Дана постанова зазначеною особою не оскаржувалась.
Розмір збитків, нанесених державі Державним підприємством "Луганськвугілля" внаслідок порушення природоохороного законодавства, обчислений відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінприроди України від 10.12.2008 за № 639, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 21.01.2009 № 48/16064 та складає 10215 грн. 16 коп.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані:
- здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;
- вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;
- забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;
- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;
- заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;
- забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;
- забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;
- використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;
- здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря;
- своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.
Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення грунтів, вод та інших природних об'єктів.
Згідно до ч.5 ст.11 цього ж Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що особи, винні у:
- порушенні прав громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;
- перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;
- перевищенні нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел;
- викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону;
- перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
- недотриманні вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
- провадженні незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат;
- впровадженні відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівлі в інших державах та експлуатації технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об'єктів, які не відповідають вимогам, встановленим законодавством про охорону атмосферного повітря;
- порушенні встановлених законодавством правил складування та утилізації промислових і побутових відходів, транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів, що спричинило забруднення атмосферного повітря;
- проектуванні і будівництві об'єктів з порушенням встановлених законодавством норм та вимог до охорони атмосферного повітря;
- невиконанні розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря;
- ненаданні передбаченої законодавством своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерела забруднення, а також приховуванні або перекрученні відомостей про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічну обстановку, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря;
- недотриманні норм екологічної безпеки, державних санітарних норм при проектуванні, розміщенні, будівництві та введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, - несуть відповідальність згідно з законом.
Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення
законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до норм діючого законодавства та наведених вище підстав, особа винна у заподіянні збитків повинна їх відшкодувати, але строк заявлення до відшкодування та пред'явлення вимог про відшкодування збитків законодавством не встановлений.
А відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач направив на адресу відповідача претензію № 81 від 24.06.2011 (а.с.29-30), яка останнім залишена без відповіді та задоволення.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, та підлягають до задоволення у повному обсязі. Разом з цим, доводи відповідача підлягають відхиленню за необгрунтованістю.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 12.10.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33-34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Луганській області, м.Луганськ, до Державного підприємства "Луганськвугілля", м.Луганськ, задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", м.Луганськ, вул.Лермонтова, б.1В, код 32473323 на користь держави балансовий рахунок № 33115331700299 спеціального фонду місцевого бюджету м.Зимогір"я Слов"яносербського району, Луганської області, код ЄДРПОУ 24046691 УДК Сов"яносербського району Луганської області, код платежу за бюджетною класифікацією 24062100, банк одержувач - УДК у Луганській області, МФО 804013 збитки у розмірі 10215 грн. 16 коп., видати наказ позивачу.
3. Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", м.Луганськ, вул.Лермонтова, б.1В, код 32473323 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач - УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк - ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 102 грн. 15 коп.; в доход Державного бюджету України на р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ Державній податковій інспекції у Слов"яносербському районі.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 17.10.2011.
Суддя Т.В.Косенко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2011 |
Оприлюднено | 22.02.2013 |
Номер документу | 29490912 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Косенко Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні