Постанова

від 18.02.2013 по справі 2а-16913/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 лютого 2013 року 13:38 № 2а-16913/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТВП Вектор - ВС» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.11.2012р., за участю:

позивача - Максименко О.В.

відповідач - Пасулька О.М.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВП Вектор - ВС» (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.11.2012р. №0003702305/11704.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП Вектор - ВС» за результатами якої 06.07.2012р. складено акт №3243/22-50/33738463 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ ЛВП «Максан» (код ЄДРПОУ 23270601), ТОВ «Денвік» (код 35854541), ТОВ «Євроопт ЛТД» (код 36449964), ТОВ «Промпостачобладнання» (код 37329738), ТОВ «Фірма Ден ЛТД» (код 21310710), ТОВ «Прана 2010» (код 37240477), ТОВ «Імпульс К» (код 37244026), ТОВ «Леорд Плюс-К» (код 36129141), ТОВ «Форс-Опт» (код 36074009), ПП «ВКФ «Інвест - Сервіс Компані» (код 35845034), ПП «ТПФ «Відаркет» (код 35937575), ТОВ «КФ Профі-консалтінг» (код 36072965), ТОВ «Харчові ресурси» (код 35507480), ТОВ «Ювекс Трейд» (код 37203372) за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіна України від 24.05.1995р. №88, п. 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 7.2.3 п. 7.2, п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на суму 1 596 127грн., в тому числі по періодам: квітень 2009 року - 266 667грн., липень 2009 року - 153 333грн., серпень 2009 року - 59 343грн., вересень 2009 року - 83 889грн., жовтень 2009 року - 101 171грн., листопад 2009 року - 108 906грн., грудень 2009 року - 84 174грн., лютий 2010 року - 25 223грн., липень 2010 року - 148 537грн., серпень 2010 року - 234 692грн., листопад 2010 року - 100 000грн., грудень 2010 року - 230 192грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 23.07.2012р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0001902250/8181, яким за порушення п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіна України від 24.05.1995р. №88, п. 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 7.2.3 п. 7.2, п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу збільшено суму ПДВ в розмірі 1 995 159грн., в тому числі основний платіж - 1 596 127грн. та штрафні санкції - 399 032грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення від 23.07.2012р. №0001902250/8181 скасовано в частині сплати ПДВ у розмірі 266 667грн. та штрафних санкцій в розмірі 66 667грн.

28.11.2012р. відповідачем за результатами адміністративного оскарження прийнято податкове повідомлення - рішення №0003702305/11704, яким за порушення п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіна України від 24.05.1995р. №88, п. 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 7.2.3 п. 7.2, п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу збільшено суму ПДВ в розмірі 1 661 825грн., в тому числі основний платіж - 1 329 460грн. та штрафні санкції - 332 365грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ ЛВП «Максан» (код ЄДРПОУ 23270601), ТОВ «Денвік» (код 35854541), ТОВ «Євроопт ЛТД» (код 36449964), ТОВ «Промпостачобладнання» (код 37329738).

Так, з Акту перевірки судом вбачаться, що ТОВ ЛВП «Максан» (код ЄДРПОУ 23270601) зареєстровано ДПІ у Шевченківському районі м. Львова. Засновник - ОСОБА_4. Стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ анульовано 17.03.2011р. у зв'язку з відсутністю поставок та ненадання декларації.

ТОВ «Євроопт ЛТД» (код 36449964) зареєстровано ДПІ у Жовківському районі Львівської області. Засновник - ОСОБА_4. Стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ анульовано 22.03.2011р. у зв'язку з тим, що до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

ТОВ «Денвік» (код 35854541) зареєстровано ДПІ у Сихівському районі м. Львова. Засновник - ОСОБА_4. Стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ анульовано 18.03.2011р. у зв'язку з тим, що підприємство не подає протягом останніх 12 періодів податкової звітності.

ТОВ «Промпостачобладнання» (код 37329738) зареєстровано ДПІ у м. Хмельницькому. Засновник - ОСОБА_4. Стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ анульовано 20.05.2011р. у зв'язку з тим, що до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

В матеріалах справи міститься копія Вироку Сихівського районного суду м. Львова від 08.02.2012р. про визнання винним громадянина ОСОБА_4, який є засновником вищезазначених підприємств. У вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 212 КК України.

Вказаним Вироком від 08.02.2012р. встановлено, що ТОВ ЛВП «Максан» (код ЄДРПОУ 23270601), ТОВ «Денвік» (код 35854541), ТОВ «Євроопт ЛТД» (код 36449964), ТОВ «Промпостачобладнання» (код 37329738) від яких діяв ОСОБА_4 мали взаємовідносини з ТОВ «Фірма Ден ЛТД» (код 21310710), ТОВ «Прана 2010» (код 37240477), ТОВ «Імпульс К» (код 37244026), ТОВ «Леорд Плюс-К» (код 36129141), ТОВ «Форс-Опт» (код 36074009), ПП «ВКФ «Інвест - Сервіс Компані» (код 35845034), ПП «ТПФ «Відаркет» (код 35937575), ТОВ «КФ Профі-консалтінг» (код 36072965), ТОВ «Харчові ресурси» (код 35507480), ТОВ «Ювекс Трейд» (код 37203372).

На підставі вищевикладеного податковий орган дійшов висновку, що правочини укладені між позивачем та ТОВ ЛВП «Максан» (код ЄДРПОУ 23270601), ТОВ «Денвік» (код 35854541), ТОВ «Євроопт ЛТД» (код 36449964), ТОВ «Промпостачобладнання» (код 37329738) є фіктивними, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 ЦК України).

Частиною першою статті 55 ГК України передбачено: суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Згідно з статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Частиною 2. ст. 228 визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, відповідно до п. 1 статті 215 Цивільного кодексу України „підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу."

Відповідно до п. 2. статті 215 Цивільного кодексу України „Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається".

Згідно з частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, зазначені правочини відповідно до ст. 203, ст. 207, ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Виходячи з вимог п. 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та ТОВ ЛВП «Максан» (код ЄДРПОУ 23270601), ТОВ «Денвік» (код 35854541), ТОВ «Євроопт ЛТД» (код 36449964), ТОВ «Промпостачобладнання» (код 37329738) не мали реального характеру, оскільки, як вже зазначалося вище у підприємств - контрагентів позивача відсутні реальні можливості поставляти товари/послуги.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Крім того, суд бере до уваги практику, викладену в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. по справі за позовом ТОВ «Нафта» до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень - рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковим органом правомірно прийнято оскаржуване рішення про збільшення позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 661 825грн., в тому числі - 1 329 460грн. основний платіж та 332 365грн. - штрафні санкції.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 28.11.2012р. №0003702305/11704, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП Вектор - ВС» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Відправлення відповідачем поштової кореспонденції на адресу позивача: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 91, 02099 хоча і є порушенням, проте, не може бути підставою для скасування податкового повідомлення - рішення від 28.11.2012р. №0003702305/11704.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «ТВП Вектор - ВС» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 20.02.2013р.

Суддя В.В. Амельохін