Постанова

від 11.02.2013 по справі 13810/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 лютого 2013 р. № 2а-13810/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Черновій М.С.,

за участю представника позивача - Черкасової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМОС-АГРО" до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківській області, третя особа: Іноземне підприємство "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" проскасування рішення , В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕМОС-АГРО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківській області, третя особа іноземне підприємство "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед", в якому просить суд скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківській області про застосування фінансових санкцій №20/23/21-343 від 24.09.2012 року на суму 1700 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив наступне. Рішенням Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківській області №20/23/21-343 від 24.09.2012 року до ТОВ "ДЕМОС-АГРО" застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 1700,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка. На думку позивача, відповідач неправильно застосував до позивача норми чинного законодавства при визначенні ставок акцизного податку. На думку позивача, для імпортованих товарів ставка податку визначається не на день розливу такої продукції, а на день її ввезення на митну територію України, а саме на день подання митної декларації. Отже, позивач вважає висновки податкового органу помилковими і просить скасувати рішення про застосування до нього фінансових санкцій.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, надав письмові заперечення, в яких послався на те, що рішення відповідача №20/23/21-343 від 24.09.2012 року про застосування до ТОВ "ДЕМОС-АГРО" фінансових санкцій є законним та обґрунтованим, оскільки сума акцизного податку на марках, яка містилась на перевіряємій продукції, не відповідала сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, а тому продукція не могла вважатися такою, що була маркована у відповідності до норм чинного законодавства, що, на думку відповідача, призвело до порушення позивачем вимог статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спиту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕМОС-АГРО", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, код 37131555, місцезнаходження: 62459, Харківська обл., Харківський район, смт. Високий, вул. Миру, буд. 58 (а.с. 52), перебуває на обліку як платник податків в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області ДПС (а.с. 51), має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, місце здійснення діяльності - магазин, за адресою: Харківська обл., Харківський район, смт. Високий, вул.. Трудова, 1-В (а.с. 66).

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Судом встановлено, що 06.09.2012 р. Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківській області було проведено фактичну перевірку ТОВ "ДЕМОС-АГРО" за місцем здійснення діяльності за адресою: Харківська обл., Харківський район, смт. Високий, вул. Трудова, 1-В з питань дотримання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. За результатами проведеної перевірки складено акт №267/213/37131555 від 06.09.2012 р. (а.с. 13-16).

Перевіркою встановлено факт знаходження на торгівельних полицях магазину ТОВ "ДЕМОС-АГРО" однієї пляшки віскі іноземного виробництва "Джек Деніелс" місткістю 0,7 л., міцністю 40% об., дата розливу 12.03.2012 року, маркованої акцизною маркою, на якій зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, на момент ввезення товару на територію України, а не на дату розливу продукції.

За результатами перевірки податковим органом було прийнято рішення від 24.09.2012 р. №20/23/21-343 про застосування до ТОВ "ДЕМОС-АГРО" фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. (а.с. 17-18).

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступних висновків.

Основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів").

Водночас платники акцизного податку, ставки, база оподаткування, умови його нарахування та сплати визначені розділом Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 213.1.3 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.

Пунктом 215.1 статті 215 Податкового кодексу України визначено, що спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво належать до підакцизних товарів.

Згідно з п. 218.1 ст. 218 Податкового кодексу України суми податку з товарів, які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податків самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Приписами статті 224 Податкового кодексу України передбачено, що контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється органами державної податкової служби. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, під час митного оформлення здійснюється митними органами, крім випадків ввезення маркованої підакцизної продукції, контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету якої покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.1, п.2, п.3 ст.318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до абзацу третього пункту 4 статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України та ст.19 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1251, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів. У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка контролюючі органи вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Відповідно до ст. 24 зазначеного Положення, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.

Приписами ч.4 п.4 ст.17 цього ж Положення передбачено, що у разі порушення порядку маркування ввезених алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або сплати податку не в повному обсязі товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України забороняється.

З правового аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що марка акцизного збору є спеціальним знаком, яким підтверджується, в тому числі, легальність реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до п.5 ст.20 вказаного Положення передбачено, що немаркованими є алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Не підлягають маркуванню: алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки; алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі; еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на право виробництва відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустації, вивчення фізико-хімічних показників тютюнових виробів, дизайну упаковки).

Згідно з п.2 ст.28 названого Положення, відповідальність за порушення порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи згідно із законом.

У підпункті 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України встановлено, що у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Згідно з пунктом 216.4 статті 216 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань, у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.

Таким чином, для імпортованої маркованої продукції передбачено сплату податку під час придбання марок акцизного податку, а у разі необхідності - відповідну доплату податку на день подання митної декларації до митного органу.

Системно аналізуючи наведені норми законодавства суд приходить до висновку, що датою визначення ставки акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції є дата подання платником податку митної декларації до митного органу, а не дата розливу цієї продукції. Таке правило сплати податку при імпорті алкогольних виробів збігається з правилом для всієї імпортованої продукції, визначеним у пункті 216.4 статті 216 Податкового кодексу України.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що положення підпунктів 222.1.2-222.1.3 передбачають строк сплати акцизного податку з вітчизняних алкогольних виробів.

З правового аналізу зазначених законодавчих норм вбачається, що з метою встановлення відповідності між визначеною ставкою акцизного податку на час виробництва певної алкогольної продукції та фактично сплаченим розміром податку з такої продукції законодавець встановив певні правила, як загальні, так і спеціальні.

Зокрема, в абзаці 4 пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України загальним правилом визначено, що вважаються такими, що немарковані алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Наведена норма є загальною, оскільки в ній йдеться про алкогольні напої без їх поділу на вітчизняні та імпортовані, тому підлягає застосуванню лише за умови відсутності спеціальної норми.

У свою чергу, відносно імпортованої алкогольної продукції встановлено спеціальний порядок визначення ставки податку. Так, згідно з підпунктом 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України, ставка податку визначається не на день розливу такої продукції, а на день подання митної декларації. Таким чином, положення абзацу четвертого пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України повинні застосовуватись лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, і не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, тому що для неї дата розливу не є датою визначення ставки акцизного податку.

Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що продукція, яка досліджувалась під час перевірки податковим органом, є імпортованою та ввезена на митну територію України у 2012 році, що підтверджується копією митної декларації та копією заявки-розрахунку на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв (а.с. 56-61). Імпортером зазначеної продукції є Товариство з обмеженою відповідальністю "Браун-Форман Україна". З пояснень представника позивача судом встановлено, що 14.09.2010 р. між ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" та ТОВ "ДЕМОС-АГРО" укладено договір, згідно якого іноземне підприємство в якості постачальника поставляє товари покупцю - ТОВ "ДЕМОС-АГРО". В свою чергу, з долученого до матеріалів справи листа віце-президента "Браун-Форман Корпорейшн" вбачається, що ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" було призначено ексклюзивним дистриб'ютором в Україні певних алкогольних виробів "Браун-Форман Корпорейшн", зокрема таких як «Джек Деніелс» (а.с. 67-68).

Крім того, судом встановлено, та не заперечується контролюючим органом, що сума акцизного податку, сплаченого імпортерами та яка була зазначена на акцизній марці відповідала ставкам, встановленим на час ввезення алкогольної продукції на територію України. З зазначеного питання спір у сторін відсутній.

Суд звертає увагу, що при ввезенні товару на митну територію України митні органи здійснили митний контроль, за результатами якого товар потрапив на митну територію України. Це означає, що акцизний податок був сплачений імпортерами відповідно до вимог чинного законодавства, з дотриманням усіх істотних умов (вимог) щодо імпортованого товару. Зазначене свідчить на користь висновку про те, що алкогольна продукція була маркованою акцизними марками встановленого зразка, а суми акцизного податку, зазначені на акцизних марках, відповідали встановленим на той час ставкам акцизного податку на момент оформлення вантажно-митних декларацій.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що алкогольна продукція позивача є маркованою, оскільки норми абзацу четвертого пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України повинні застосовуватись лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, і не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, оскільки для неї дата розливу не є датою визначення ставки акцизного податку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та перевіряє чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність прийняття спірного рішення не довів.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківській області про застосування фінансових санкцій №20/23/21-343 від 24.09.2012 року підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМОС-АГРО" до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківській області, третя особа іноземне підприємство "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківській області про застосування фінансових санкцій №20/23/21-343 від 24.09.2012 року на суму 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМОС-АГРО" (код: 37131555) витрати по сплаті судового збору в сумі 107,30 грн. (сто сім грн. 30 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 15.02.2013 року.

Суддя К.О. Севастьяненко