Рішення

від 19.02.2013 по справі 901/13/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.2013Справа № 901/13/13-г

За позовом Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об'єднання Железнодорожного району м. Сімферополя

до відповідача - Приватного підприємства «Майор-Крим»

про стягнення заборгованості та спонукання звільнити приміщення.

Суддя С.С. Потопальський

Представники:

від позивача - Кадуха П.В., довіреність № 36/05-06 від 11.01.13, юрисконсульт, посвідчення №38 , представник;

від відповідача - не з'явився;

Суть спору:

Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційного об'єднання Железнодорожного району м. Сімферополя звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства «Майор-Крим» про стягнення з відповідача 44 560,11 грн. неустойки та спонукання звільнити приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором оренди №253/6 від 14.07.2009 р. нерухомого комунального майна - нежитлових приміщень не повернув своєчасно майно після припинення договору, внаслідок чого позивачем нараховано відповідачу неустойку у відповідності з ст..785 Цивільного Кодексу України у розмірі подвійної оплати за користування річчю за час прострочення.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду АР Крим від 03.10.2013 р., від 22.01.2013 р. не виконав. Причини цього суду невідомі.

Вищезазначені ухвали господарського суду АР Крим були направлені на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Проте, до господарського суду 22.01.2013 р. ухвала суду від 03.10.2011 р. (про порушення провадження у справі), яка була направлена на адресу Приватного підприємства «Майор-Крим», с.Зоряне, Черноморський р-н, повернута до суду з відміткою на довідці Укрпошта: "адресат відсутній".

Пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. за № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України"передбачено, що у випадку якщо примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т.п., то вони вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У позові, у наданому позивачем до матеріалів справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридичною адресою відповідача є Чорноморський район, с.Зоряне, вул. Фрунзе,6 , кв.1

Отже кореспонденція, яка була направлена на юридичну адресу відповідача, вважається направленою за належною адресою.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В :

На підставі рішення виконавчого комітету Железнодорожної районної ради м.Сімферополя від 14.07.2009 р. № 282 між комунальним підприємством Житлово-експлуатаційного об'єднання Железнодорожнього району, (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством «Майор-Крим» (орендар, відповідач ) був укладений типовий договір оренди нежитлових приміщень №253 від 14.07.09р., відповідно до якого перший передав, а останній прийняв у термінове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 77,7 кв.м, розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул.Железнодорожна, 4 ( далі - приміщення) .

Згідно з п. 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, з всіма змінами та додатками, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України та складає без ПДВ за перший місяць оренди 2382,57 грн., оплата експлуатаційних витрат 1-10 за 1 м2 та ПДВ - 20%.

Відповідно до п.3.2 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно до п.3.3 договору орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним місяцем.

У п. 10.1 договору передбачено, що цей Договір укладений строком на 12 місяців , який діє з 14 липня 2009 року по 13 липня 2010 року включно.

Між сторонами укладено додаткову угоду від 14.07.2010 до договору оренди від 14.07.2009, якою продовжено строк дії договору до 13.07.2011.

Пунктом 10.7 договору встановлено, що дія цього договору припиняється в результаті спливу строку, на який він був укладений.

Факт закінчення строку, на який було укладено договір випливає з додаткової угоди від 14.07.2009 та п.10.7 договору.

Відповідно до п.5.6 договору, орендар зобов'язується у випадку припинення чи розірвання договору повернути орендодавцю (балансоутримувачу) орендовані нежитлові приміщення (майно) в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі в оренду, враховуючи нормальний фізичний знос і відшкодувати Орендодавцю збитки у випадку погіршення стану чи втрати (повної чи часткової) орендованих нежитлових приміщень з вини Орендаря.

Проте орендоване майно не було повернуто орендодавцю, вказане стало підставою для нарахування позивачем неустойки в порядку ст..785 Цивільного кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що істотними умовами договору оренди є термін, на який укладається договір оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (стаття 283 Господарського кодексу України).

Договір припинив свою дію 13.07.2011, що випливає з додаткової угоди від 14.07.2009 та п.10.7 договору.

Як вже було зазначено, відповідно до п.5.6 договору, орендар зобов'язується у випадку припинення чи розірвання договору повернути орендодавцю (балансоутримувачу) орендовані нежитлові приміщення.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (частина 1 статті 27 закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Пунктом 5.6. договору передбачено, що у разі припинення цього договору, нежитлові приміщення повертаються орендарем балансоутримувачу.

Орендар повертає нежитлові приміщення балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі нежитлових приміщень цим договором. Нежитлові приміщення вважаються повернутими орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі, (п.2.4 договору).

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з п. 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, з всіма змінами та додатками, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України та складає без ПДВ за перший місяць оренди 2382,57 грн., оплата експлуатаційних витрат 1-10 за 1 м2 та ПДВ - 20%.

Відповідно до п.3.2 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Позивачем був представлений розрахунок неустойки, з якого вбачається, що Приватне підприємство «Майор-Крим» повинно сплати неустойку за період з 14.07.2011 по грудень 2012

в розмірі 44560,11 грн. Розрахунок неустойки обчислений позивачем вірно та приймається судом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт повернення майна по акту приймання-передачі після спливу строку договору.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на підставі частини статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повне рішення складено 22.02.2013

На підставі викладеного, керуючись ст.75, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд,-

ВІРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Майор-Крим» (96412, Чорноморський район, с. Зоряне, вул. Фрунзе, 6, кв.1,код ЄДРПОУ 32714876 ) на користь Комунального підприємства Житлово-експлуатаційне об'єднання Железнодорожнього району м.Сімферополя, (95006, м.Сімферополь, вул. Дзюбанова ,13, ЗКПО 05480542) 44 560,11 грн. неустойки, 2682,50 грн. судового збору.

3. Зобов'язати Приватне підприємство «Майор-Крим» (96412, Чорноморський район, с. Зоряне, вул. Фрунзе, 6,кв.1,код ЄДРПОУ 32714876 ) звільнити займане приміщення за адресою вул. Залізнична, 4, м.Сімферополь шляхом передачі його за актом прийому-передачі Комунальному підприємству Житлово-експлуатаційне об'єднання Железнодорожнього району м.Сімферополя.

Видати накази після вступу рішення в законну чинність.

Суддя С.С. Потопальський