Рішення

від 19.02.2013 по справі 901/27/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.2013Справа № 901/27/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Імперія», м. Сімферополь

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАНГ.КО»,

м. Сімферополь

про стягнення 165899,28 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

Представники:

від позивача - Бакаєв С.М., довіреність № 05/13-01 від 01.01.13;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Імперія» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАНГ.КО» суми заборгованості за договором поставки нафтопродуктів у розмірі 165899,28 грн., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 3318,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору поставки нафтопродуктів №10-И від 12.04.2012р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого палива, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити суму боргу у розмірі 165899,28 грн.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовні вимоги суду не надав, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином за вказаною у позовній заяві адресою та отримав судову кореспонденцію, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 21).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву та доказів на позов, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.04.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Імперія» (далі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧАНГ.КО» (далі Покупець) укладений договір поставки нафтопродуктів №10-И (а. с. 7-8), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати до власності Покупця, а Покупець зобов'язується оплатити нафтопродукти, по цінам та в кількості відповідно з додатковими угодами до даного договору, які являються його невід'ємною частиною та укладені сторонами на підставі письмових замовлень покупця. У додаткових угодах вказуються вид продукції, її кількість, ціна, місце призначення, відвантажувальні реквізити.

12.04.2012р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору поставки нафтопродуктів №10-И від 12.04.2012р., згідно якої відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 договору постачання нафтопродуктів №10-И від 12.04.2012р. Постачальник передає нафтопродукти по ціні, у кількості та на суму - дизельне пальне підвищеної якості (євро марки С) у кількості 19721 літрів на суму 190899,28 грн. Відвантажувальні реквізити: Бахчисарайська нафтобаза м. Бахчисарай.

Відповідно до пункту 2.2; 2.4 договору Покупець зобов'язується сплатити повну вартість продукції на підставі рахунку - фактури Постачальника до моменту постачання продукції, на умовах 100% предоплати, згідно окремих додаткових угод до даного договору. Датою здійснення будь-якого платежу по додатковим угодам вважається дата зарахування грошових коштів Покупця на поточний рахунок постачальника. Остаточні розрахунки сторін по даному договору по кожній поставці продукції здійснюються на підставі актів прийому - передачі продукції та/або накладних.

Згідно пункту 3.2 договору постачання партії продукції вважається узгодженою, а заявка Покупця вважається прийнятою постачальником до виконання з дати підписання сторонами додаткової угоди до даного договору. Обсяг заявки, прийнятою до виконання, визначається найменуванням продукції та її кількістю, вказаною в додатковій угоді до даного договору.

Пунктом 3.3 договору Постачальник вважається виконавшим своє зобов'язання по постачанню продукції з моменту передачі продукції Покупцю (представнику Покупця) або транспортній організації, в залежності від умов постачання, обумовлених у відповідних додаткових угодах до даного договору. Факт передачі продукції підтверджується відповідним актом прийому - передачі продукції та/або накладною. Постачальник не несе відповідальності за недостачу продукції, виниклу після її передачі Покупцю (представнику Покупця) або транспортній організації, в залежності від умов поставки, обумовлених у відповідних додаткових угодах до даного договору. Право власності на продукцію переходить к Покупцю з дати поставки. Датою поставки продукції вважається дата, вказана в акті прийому - передачі продукції та/або накладною.

Відповідно пункту 3.4 договору визначено, що продукція відвантажується протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту виконання наступних умов:

- підписання сторонами додаткової угоди до даного договору;

- надходження грошових коштів у повному обсязі на рахунок постачальника.

Згідно пункту 7.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, а у частині взаєморозрахунки - до їх повного виконання. У випадку, якщо за 1 (один) календарний місяць до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не попередить іншу про його розірвання, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.

Матеріалами справи, а саме - довіреністю №33 від 13.04.2012р. на отримання матеріальних цінностей виданої представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАНГ.КО» Какутич Євгенію Юрійовичу, товаро - транспортними накладними №РХ-0000000030,

№РХ-0000000031 та №РХ-0000000032 від 13.04.2012р. (а. с. 10-13) підтверджується факт поставки дизельного палива покращеної якості (євро марки С) у кількості 19721 літрів на суму 190899,28 грн. на адресу відповідача.

Отримані нафтопродукти 16 травня 2012р. ТОВ «ЧАНГ.КО» оплачені частково у розмірі 25000грн (а.с. 55).

Між сторонами по справі підписаний акт звірки взаємних розрахунків, згідно з якого станом 08.08.2012р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАНГ.КО» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Імперія» складає 165899,28 грн.

25 вересня 2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Імперія» направила на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАНГ.КО» вимогу про сплату суми заборгованості у розмірі 165899,28 грн., однак вказана вимога залишена без відповіді та відповідного реагування з боку відповідача.

Отже відповідач свої зобов'язання по сплаті за отриманий від позивача товар - дизельне паливо покращеної якості (євро марки С) не виконав, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАНГ.КО» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Імперія» станом на день розгляду справи становить 165899,28 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його в будь - який час. Боржник повинен виконати такий борг у семиденний строк зі дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не слідує з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 599 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 193 Господарського Кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте відповідач доказів сплати боргу суду не надав, доказів які б спростовували доводи позивача суду не представив.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та засновані на законі, тому підлягають задоволенню.

Належний до сплати судовий збір суд відносить на відповідача, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні

19.02.2013р.

Повне рішення складено 22.02.2013р.

Керуючись ст. 33, 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАНГ.КО»

(95000, м. Сімферополь, вул. Самокіша, 30; р/р26003170529 в ПрАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 37111753) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Імперія» (95011, м. Сімферополь, вул. Ялтинське шосе, 12; р/р 26005301327511 у КЦВ ПАТ «Промінвестбанк», МФО 324430, код ЄДРПОУ 36692825) суму заборгованості у розмірі 165899,28 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАНГ.КО» (95000, м. Сімферополь, вул. Самокіша, 30; р/р26003170529 в ПрАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 37111753) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Імперія» (95034, м. Сімферополь, вул. Ялтинське шосе, 12; р/р 26005301327511 у КЦВ ПАТ «Промінвестбанк», МФО 324430, код ЄДРПОУ 36692825) суму судового збору в розмірі 3318 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Лагутіна