Рішення

від 08.02.2013 по справі 5019/1990/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2013 р. Справа № 5019/1990/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.

при секретарі судових засідань Шарапі О.В.

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Рівне"

до Фізичної особи-підприємця Джафарової Надії Григорівни

про стягнення в сумі 2 855 грн. 80 коп.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Киріша Л.Г., довіреність від 03.12.12 р.

від відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сварог-Рівне" (далі Товариство) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Джафарової Надії Григорівни (далі ФОП Джафарова Н.Г.) про стягнення в сумі 2 855 грн. 80 коп.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у лютому 2011 року він поставив відповідачу борошно на загальну суму 2 661 грн. 73 коп., який останній по видаткових накладних прийняв, однак вартість його оплатив не в повному обсязі, у зв'язку з чим заборгованість на час подання позовної заяви становить 2 629 грн. 70 коп. А тому, позивач просить стягнути з відповідача залишок заборгованості, 3% річних, інфляційні втрати, судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою суду від 24 грудня 2012 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 15 січня 2013 року.

У судовому засіданні 8 лютого 2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, явку свого повноважного представника у жодне судове засідання не забезпечив, про день, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 33, 35).

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, суд на підставі вимог статті 75 ГПК України дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Підстави виникнення зобов'язання та його поняття наведені в ст. 509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України ).

Судом встановлено, що Товариством було передано, а ФОП Джафаровою Н.Г. прийнято товар (борошно) на загальну суму 2 661 грн. 73 коп. , що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № РН-0000031 від 07.02.2011 року;

- № РН-0000034 від 09.02.2011 року.

Належним чином засвідчені копії вищезазначених накладних, підписаних сторонами, долучені позивачем до матеріалів справи (а.с.9,11).

Також в матеріалах справи містяться копії податкових накладних наданих позивачем до яких останнім було включено податкове зобов'язання щодо постачання спірного товару на загальну суму 2 661 грн. 73 коп. (а.с. 10, 12).

Зазначений в видаткових накладних товар прийнято уповноваженим представником відповідача без будь-яких застережень стосовно кількості чи ціни товару.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В інформаційному листі ВГСУ від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" зазначено: "Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 N 9/252-10)".

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

З огляду на вищевикладене вбачається, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2 629 грн. 70 коп. підлягає задоволенню.

Крім цього, у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем, відповідно до умов Договору та на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано 3% річних в загальній сумі 146 грн. 50 коп., а саме: за видатковою накладною РН-0000031 на суму боргу 1 311 грн. 73 коп. за період з 08.02.2011 року по 23.06.2011 року в сумі 14 грн. 66 коп., та на суму боргу 1 279 грн. 70 коп. за період з 24.06.2011 року по 17.12.2012 року в сумі 57 грн. 00 коп., за видатковою накладною РН-0000034 на суму боргу 1 350 грн. 00 коп. за період з 10.02.2011 року по 17.12.2012 року в сумі 74 грн. 89 коп. та збитки від інфляції в розмірі 79 грн. 60 коп., а саме: за видатковою накладною РН-0000031 на суму боргу 1 279 грн. 70 коп. за період з березня 2011 року по грудень 2012 року в сумі 25 грн. 60 коп., за видатковою накладною РН-0000034 на суму боргу 1 350 грн. 00 коп. за період з березня 2011 року по грудень 2012 року в сумі 27 грн. 00 коп.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат (а.с. 8) є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак підлягає задоволенню судом.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2 629 грн. 70 коп., 3% річних в розмірі 146 грн. 50 коп. та інфляційних втрат в сумі 79 грн. 60 коп. стверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з ФОП Джафарової Н.Г. 1 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Пунктом 4 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За частиною 1 статті 30 вказаного Закону формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частина 3 статті 30 цього Закону).

Судом встановлено, що 3 грудня 2012 року між Товариством та адвокатом Кирішою Л.Г. був укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до якого останній зобов'язався надати правову допомогу з підготовки та ведення даної справи, здійснювати представницькі повноваження, захищати права та законні інтереси позивача в суді, а позивач, у свою чергу, - сплатити винагороду, відшкодувати фактичні витрати адвоката, понесені ним у зв'язку з виконанням договору (а.с. 24).

До матеріалів справи позивачем також було долучено копію свідоцтва № 852 про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Киріші Людмилі Григорівні (а.с. 26), квитанцію від 14.01.2013 року про оплату за договором про надання правової допомоги на суму 1 000 грн. 00 коп. (а.с. 25).

Зважаючи на вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Товариства про стягнення з ФОП Джафарової Н.Г. 1 000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката, у зв'язку з чим вказана вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

На відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору на підставі частини першої ст. 49 ГПК України в сумі 1 609 грн. 50 коп.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Джафарової Надії Григорівни (34705, Рівненська область, Корецький район, село Новий Корець, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 12, код ЄДРПОУ 20022534835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Рівне" (33018, місто Рівне, вулиця Студентська, будинок 2, квартира 35, код ЄДРПОУ 37131020) заборгованість в сумі 2 629 (дві тисячі шістсот двадцять дев'ять) грн. 70 коп., 3% річних в сумі 146 (сто сорок шість) грн. 50 коп., інфляційних втрат в сумі 79 (сімдесят дев'ять) грн. 60 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., а також судовий збір в сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять ) грн. 50 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "13" лютого 2013 року.

Суддя Пашкевич І.О.