Рішення

від 15.02.2013 по справі 21/5007/1477/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" лютого 2013 р. Справа № 21/5007/1477/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Васьківська Н.Г. - довіреність від 25.01.12р.;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продцентр-плюс" (м. Коростень)

до Комунального підприємства "Дитяче харчування" Овруцької районної ради (м. Овруч)

про стягнення 44023,14 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 44023,14грн., з яких: 31380,77грн. основного боргу, 4000,19грн. пені, 7845,19грн. штрафу та 796,99грн. 3% річних.

01.02.13р. на адресу суду від КП "Дитяче харчування" надійшов лист за №17 від 29.01.13р., згідно якого останній заборгованість визнає та зобов'язується погасити, але в межах поставленого товару на суму 30722,14грн. без нарахування пені та інших нарахувань. Повідомляє, що для зазначених цілей підприємство виставляє на продаж об'єкти нерухомості, вилучені кошти від якого планує залучити на погашення заборгованостей. Також просить суд розглядати справу без участі представника відповідача. До листа додано копію Довідки з ЄДРПОУ КП "Дитяче харчування" (а.с. 29-30).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Подала клопотання, яке було задоволено судом, про долучення до матеріалів справи документів (а.с. 33-46). Усно пояснила, що у позовній заяві помилково заявлено до стягнення 4000,19грн. пені, тоді як згідно розрахунку розмір останньої становить 3997,62грн.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28).

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 22 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Продцентр-плюс" (позивач, постачальник) та Комунальним підприємством "Дитяче харчування" (відповідач, покупець) укладено Договір поставки №250 (далі - Договір (а.с.10-11)), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування, асортимент, кількість та ціна Товару, що є предметом даного Договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього Договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості Товару.

Позивач вказує, що за час дії Договору ним постачалась продукція - продукти харчування, згідно накладних, яка частково із запізненнями оплачувалась відповідачем.

Зокрема, за даними позивача, станом на 25.11.12р. залишається неоплаченим товар, поставлений згідно накладних: №8628 від 31.10.11р. на суму 13604,24грн., №8364 від 01.11.11р. на суму 1866,94грн., №8596 від 14.11.11р. на суму 3411,60грн., №8806 від 18.11.11р. на суму 1625,22грн., №8790 від 21.11.11р. на суму 3513,00грн., №8998 від 28.11.11р. на суму 12202,46грн., вцілому борг відповідача складає 31380,77грн.

Посилаючись на п. 6.1. Договору, позивач нарахував до стягнення з відповідача 4000,19грн. та 7845,19грн. 25% штрафу.

Крім того, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано 796,99грн. 3% річних.

Відповідач, згідно листа (а.с. 29) факт існування заборгованості не заперечує та зобов'язується погасити наявну заборгованість після отримання коштів з продажу об'єктів нерухомості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів, інших юридичних фактів.

Відповідно до положень ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно матеріалів справи, спір між сторонами виник в процесі виконання Договору поставки №250 від 22.03.11р. (а.с. 10-11).

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що оплата товару проводиться шляхом перерахування грошей на р/рахунок постачальника, або готівкою в національній валюті України, після отримання товару.

Строк оплати: 60 (шістдесят) календарних днів. (п. 5.2. Договору).

Матеріалами справи підтверджено, що згідно видаткових накладних №2128 від 31.10.11р. на суму 13604,24грн., №8364 від 01.11.11р. на суму 1866,94грн., №8344 від 07.11.11р. на суму 13521,80грн., №8593 від 14.11.11р. на суму 3411,60грн., №8806 від 18.11.11р. на суму 1625,22грн., №8790 від 21.11.11р. на суму 3513,00грн., №8870 від 21.11.11р. на суму 352,50грн., №8998 від 28.11.11р. на суму 12202,46грн. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну на суму 50097,76грн. (а.с. 12-16, 45-46).

Не заперечується сторонами й те, що відповідачем було частково проведено розрахунки. Зокрема, з наявних у справі виписок з особового рахунку позивача (а.с 36-42) вбачається, що 16.11.11р. відповідачем було сплачено 80000,00грн. та 22.12.11р. 50000,00грн., а разом 130000,00грн.

При цьому, як пояснив представник позивача, сплачені 125157,31грн. були зараховані товариством в погашення попереднього боргу, а залишок в сумі 4842,69грн. - на погашення боргу по накладній №8128 від 31.10.11р.

Слід зазначити, що поставку товару за вищевказаними накладними, суми поставки товару та проплат підтверджено і відповідачем у підписаних сторонами облікових (сличительных) відомостях (а.с. 9, 43-44).

Однак, такі зарахування позивачем було здійснено всупереч Роз'яснення Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України у листі № 06-10/10-1215 від 29.10.2004 року, згідно якого питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду, в якому надані послуги чи товар має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення, тобто позивач має право спрямувати кошти, які сплачуються відповідачем без чіткого зазначення призначення платежу, в першу чергу на погашення боргу, який виник раніше.

Оскільки сплачені відповідачем кошти в сумі 130000,00грн. не містять призначення платежу, останні слід зараховувати на погашення боргу, в хронологічному порядку по мірі його виникнення.

Так, судом було встановлено, що за відповідачем станом на 31.10.11р.рахувалась заборгованість за минулі періоди в сумі 111283,01грн. (а.с. 44), тому, сплачені відповідачем 130000,00грн. слід зарахувати в погашення боргу за минулі періоди, а, залишок в сумі 18716,99грн. (111283,01грн. - 130000,00грн.) в погашення боргу по накладній №8128 від 31.10.11р. на суму 13604,24грн. та №8364 від 04.11.11р. в сумі 1866,94грн. у повному обсязі, та частково на суму 3245,81грн. в погашення боргу по накладній №8344 від 07.11.11р. на суму 13521,80грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді неоплаченими залишилась накладна №8344 від 07.11.11р. на суму 10275,99грн. та накладні: №8593 від 14.11.11р. на суму 3411,60грн., №8806 від 18.11.11р. на суму 1625,22грн., №8790 від 21.11.11р. на суму 3513,00грн., №8870 від 21.11.11р. на суму 352,50грн., №8998 від 28.11.11р. на суму 12202,46грн., а всього на суму 31380,77грн.

Вказана сума боргу вбачається з довідки позивача (а.с. 35) та підтверджується сторонами у підписаних останніми облікових (сличительных) відомостях (а.с. 9, 43-44).

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, що відповідає приписам ст. 526 ЦК України.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення 31380,77грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягають задоволенню.

За п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Так, згідно п. 6.1. Договору, у випадку несвоєчасної оплати вартості товару, за порушення строків виконання зобов'язання покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а за прострочення понад десять днів додатково стягується штраф у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості отриманого та неоплаченого товару.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.8), за період з 28.01.12р. по 01.12.12р. пеня складає 3997,62грн. При цьому, з позовної заяви вбачається, що позивач ставить вимогу стягнути з відповідача 4000,19грн.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на вказані норми, у зв'язку з тим, що Договором поставки не передбачено період нарахування пені, останню слід нараховувати в межах шестимісячного строку.

Таким чином, здійснивши перерахунок пені за шість місяців, як передбачено частиною шостою статті 232 ГК України, виходячи з визначеного позивачем періоду її нарахування та враховуючи визначений судом порядок зарахування сплачених відповідачем коштів, суд дійшов висновку, що обґрунтовано заявлена сума пені складає 2238,52грн.

Нарахування пені судом здійснено на заборгованість по кожній накладній наступним чином:

- з 08.01.12р. по 06.07.12р. на залишок боргу у розмірі 10275,99грн. пеня складає 685,77грн.;

- за період з 13.01.12р. по 13.07.12р. на суму боргу 3411,60грн. пеня складає 234,46грн. ;

- за період з 17.01.12р. по 17.07.12р. на суму боргу 1625,22грн. пеня складає 115,79грн.;

- за період з 20.01.12р. по 20.07.12р. на суму боргу 3513,00грн. пеня складає 254,60грн. ;

- за період з 20.01.12р. по 20.07.12р. на суму боргу 352,50грн. пеня складає 25,55грн. ;

- за період з 27.01.12р. по 27.07.12р. на суму боргу 12202,46грн. пеня складає 919,35грн.

Таким чином, 1761,67грн. пені (у тому числі і в 2,57грн. різниці між заявленою сумою пені та її сумою, згідно розрахунку позивача) заявлено до стягнення безпідставно.

Штраф позивачем нараховано у розмірі 25% від суми боргу 31380,77грн., що становить 7845,19грн. Вказаний розрахунок є вірним, а вимога в цій частині обгрунтованою.

Крім того, позивачем, на підставі ст. 625 ЦК України, нараховано до стягнення з відповідача 796,99грн. 3% річних.

Так, приписами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок річних, суд вважає правомірно нарахованою суму 794,81грн. У стягненні 2,18грн. 3% річних слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами на суму 42259,29грн., з яких: 31380,77грн. основного боргу, 2238,52грн. пені, 794,81грн. 3% річних та 7845,19грн. штрафу.

Разом з тим, здійснивши правову оцінку застосованих позивачем заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, господарський суд вважає за необхідне застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За вказаних обставин, враховуючи неспіврозмірність заявлених штрафних санкцій по відношенню до основної заборгованості, те, що позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів, зважаючи, що крім штрафу та пені до стягнення з відповідача заявлено 3% річних, взявши до уваги, що відповідач являється комунальним підприємством, тобто створеним на основі комунальної власності, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за необхідне зменшити розмір застосованого позивачем штрафу до 2000,00грн. та пені до 1200,00грн.

При цьому суд враховує роз'яснення, надані в п.9.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення", згідно якого у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 ст.83 ГПК України, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.

За вказаних обставин до стягнення підлягає 35375,58грн., з яких: 31380,77грн. основного боргу, 1200,00грн. пені, 2000,00грн. штрафу та 794,81грн. 3% річних. У стягненні 2800,19грн. пені, 5845,19грн. штрафу, та 2,18грн. 3 % річних слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені до 1200,00грн., штраф - до 2000,00грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Дитяче харчування" Овруцької районної ради (11101, Житомирська область, Овруцький р-н., м. Овруч, вул. Леніна, буд. 17, код 01549857)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продцентр-плюс" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Красіна, буд. 3, код 33201020):

- 31380,77грн. основного боргу;

- 1200,00грн. пені;

- 2000,00грн. штрафу;

- 794,81грн. 3% річних.

- 1545,10грн. судового збору.

4. У стягненні 2800,19грн. пені, 5845,19грн. штрафу, та 2,18грн. 3 % річних суд відмовляє.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.02.13

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з пов. про вруч).