Ухвала

від 21.02.2013 по справі 2а-11771/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11771/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

21 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджментялтіс-груп», за участю третьої особи Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджментялтіс-груп», в якому просив визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації та припинити юридичну особу ТОВ «Менеджментялтіс-груп».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2013 року позов задоволено частково: припинено юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "Менеджментялтіс-Груп" (ідентифікаційний код - 35977251). В задоволенні вимог про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Менеджментялтіс-груп" зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією як юридична особа 16.07.2008 р. (ідентифікаційний код - 35977251) та перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з 18.07.2008 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2010 р. державним реєстратором Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про відсутність товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджментялтіс-груп" за місцезнаходженням, вказаним у статутних документах (м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101).

Відповідач з 31.03.2010 року не подає до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби податкову звітність.

У зв'язку з порушенням щодо засновника та директора ТОВ "Менеджментялтіс-груп" ОСОБА_2 СВ ПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києві за фактом фіктивного підприємництва при створенні ТОВ "Менеджментялтіс-груп" та інших підприємств кримінальної справи № 54-3216 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову, позивач посилався на пояснення ОСОБА_2 в межах вказаної кримінальної справи, згідно з якими відношення до державної реєстрації та фінансово-господарської діяльності відповідача він не має, внесків до статутного фонду не робив, підписів на жодному з фінансово-господарських документів не ставив, довіреностей нікому не видавав, печатки підприємства в органах МВС не виготовлював, свідоцтво платника ПДВ в органах податкової служби не отримував, наміру займатися фінансово-господарською діяльністю не мав, на вищезгаданому підприємстві не працював та доходів не отримував.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову про припинення юридичної особи, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Менеджментялтіс-груп" більше року не подає податкову звітність.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ "Менеджментялтіс-груп" від 16.07.2008 р. № 1 067 102 0000 013022 через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, суд першої інстанції зазначив, що оскільки у кримінальній справі № 54-3216 ведеться слідство, і на даний час не постановлено вирок, яким би було встановлено, що ТОВ "Менеджментялтіс-груп" було створено без мети здійснення підприємницької діяльності.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Правовий аналіз наведених законодавчих положень у їх сукупності свідчить про те, що органи податкової служби наділені правом звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи за неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону та наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

У зв'язку з тим, що, як вбачається з довідки № 397/10/15-111 від 09.01.2013 р., відповідач з 31.03.2010 р. не подає до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкові декларації, документи фінансової звітності згідно з вимогами законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції в частині про відмову в задоволенні позову, колегія суддів зазначає таке.

На думку податкового органу, стаття 110 Цивільного кодексу України передбачає визнання судом недійсною державну реєстрацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення закону, які не можна усунути, а відповідно до ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», підставою до прийняття судового рішення щодо припинення державної реєстрації є порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Крім того, податковий орган вважає, що ТОВ "Менеджментялтіс-груп" зареєстроване без наміру займатись підприємницькою діяльністю та з метою ухилення від сплати податків.

Зазначене стало підставою для звернення податкового органу до суду із даним позовом.

Відповідно до пп. 20.1.12. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відповідно до статті 38 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Наведені позивачем обставини щодо державної реєстрації підприємства на особу, яка за твердженням податкової інспекції не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю, не могли бути свого часу підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, оскільки вичерпний перелік таких підстав визначений у ч. 1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та до нього не включено обставини, на які посилається позивач.

Податковим кодексом України не передбачено право органів державної податкової служби на звернення із позовами про визнання недійсним запису про державну реєстрацію з будь-яких підстав.

Мотивація та докази, наведені в апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення (ч.5 ст.254 КАС України)та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 22.02.2012 року

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.