Ухвала

від 10.12.2012 по справі 2а-12030/11/0170/24

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-12030/11/0170/24

10.12.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Курапової З.І. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю. ) від 30.11.11

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим (вул. Леніна, 8,Джанкой,Автономна Республіка Крим,96100)

до Лобановського сільського комунального підприємства "Вега" (вул. Гагаріна, буд.34,Лобанове,Джанкойський район, Автономна Республіка Крим,96150)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.11.2011 року у задоволені позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим до Лобановського сільського комунального підприємства "Вега" - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.11.2011 року, та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Лобановського сільського комунального підприємства "Вега"зареєстровано як юридична особа (код ЄДРПОУ 31147784), про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с. 4).

Відповідач знаходиться на обліку як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим за реєстраційним номером 03-348/1.

25.07.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим прийнято рішення № 813, яким за порушення п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 09.07.2003 року № 1058-VI (далі -Закон № 1058), а саме за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за періоди з 14.10.2009 по 04.07.2010 року, з 20.08.2008 року по 18.01.2011 року до відповідача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1762,71 грн. та пені в розмірі 9312,23 грн. (а.с. 6).

Зазначене рішення отримано представником відповідача 25.07.2011 року, про що свідчить підпис на рішенні.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі -Закон № 2464) передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

До 01.01.2011 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб встановлена статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Стаття 106 цього Закону втратила чинність з 01.01.11 року.

Таким чином, з 01.01.2011 року втратили чинність норми, які встановлювали відповідальність за порушення у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", вбачається, що органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, при застосуванні пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині встановлення відповідальності за вчинення порушень у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, допущених до 01.01.2011 року, слід враховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм Закону № 1058, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи - порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням у зв'язку із втратою чинності нормативним актом, що визначав відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом, не можуть бути застосовані.

З урахуванням викладеного, пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині повноважень органів пенсійного фонду щодо нарахування та стягнення санкцій за порушення правил сплати страхових внесків слід застосовувати наступним чином:

Органи пенсійного фонду можуть стягувати недоїмку, штраф та пеню, які виникли до 01.01.2011 року. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

З 01.01.2011 року органи пенсійного фонду не вправі за порушення, вчинені до 01.01.2011 року, нараховувати штрафи та пеню, визначені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, та їх застосування з 01.01.2011 року суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Як вбачається з матеріалів справи, рішення № 813 про застосування фінансових санкцій було прийнято 25.07.2011 року, тобто в той час, коли норма п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 втратила чинність, у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, рішення не містить посилання на будь-яку іншу норму права.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.11.11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис З.І.Курапова

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук