Рішення

від 18.02.2013 по справі 5011-76/18401-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-76/18401-2012 18.02.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. , при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 5011-76/18401-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БАУМА", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України", м. Київ,

про стягнення 13 225,60 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Пастушенка О.Д. (довіреність від 21.11.2012 № 2-11/2012-юр);

відповідача - Петренко Г.В. (довіреність від 18.02.2013 б/н).

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАУМА" (далі - ТОВ "БАУМА") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" (далі - ТОВ "АБУ") 10 600 грн. заборгованості, що утворилась внаслідок неналежного виконання умов договору від 14.11.2011 № 02/11-11 (далі - Договір); 1 769, 70 грн. пені; 264 грн. втрат від інфляції; 591, 90 грн. 3% річних та 1 322, 50 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.01.2013.

14.01.2013 представником позивача подано суду доказ сплати відповідачем основної суми боргу у сумі 10 600 грн. (виписка від 25.12.2012).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2013 відкладено розгляд справи до 18.02.2013 у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання.

У судовому засіданні 18.02.2013 представник ТОВ "АБУ" подав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог просив відмовити частково, а саме відмовити в частині стягнення з відповідача: 1 769, 70 грн. пені; 264 грн. втрат від інфляції та 591, 90 грн. 3% річних.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.11.2011 ТОВ "БАУМА" (виконавець) та ТОВ "АБУ" (замовник) укладено Договір, за умовами якого:

- виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги транспортними засобами та землерійно-планувальними механізмами разом з екіпажем на об'єктах та за завданням замовника, а останній зобов'язується оплатити виконавцеві надані послуги у порядку та на умовах, передбачених Договором (пункт 1.1 Договору);

- фактичний обсяг послуг визначається на підставі відомостей робочого часу на землерійно-планувальні механізми, транспортні засоби або товарно-транспортних накладних, завірених замовником (пункт 1.2 Договору);

- послуги транспортними засобами та механізмами за Договором вважаються виконаними виконавцем у повному обсязі і прийнятими замовником після підписання сторонами акта виконаних робіт, наданням усієї необхідної документації, що відповідає видам послуг, виконаних виконавцем, та повної їх оплати (пункт 1.3 Договору);

- загальна вартість фактично виконаних послуг визначається актами приймання наданих послуг виконавця, складених на підставі фактично наданих послуг, товарно-транспортних накладних, відомостями робочого часу на транспортні засоби і механізми та ціни згідно з Додатком № 1, який є невід'ємною частиною Договору.

Вартість перебазування транспортних засобів та/або механізмів сплачується замовником згідно рахунків за перебазування (пункт 2.1 Договору);

- оплата послуг проводиться на підставі виставлених виконавцем рахунків-фактур впродовж десяти банківських днів з дня отримання рахунків-фактур (пункт 2.2 Договору);

- щомісячно впродовж десяти календарних днів з моменту підписання сторонами належно оформлених актів наданих послуг та документів, що до них додаються, замовник здійснює кінцевий розрахунок за надані послуги шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (пункт 2.3 Договору);

- акти наданих послуг складаються виконавцем та надаються на перевірку замовнику не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним (пункт 2.4 Договору);

- замовник впродовж п'яти днів перевіряє акти на предмет відповідності їх фактичним обсягам і витратам, оформляє і передає виконавцю оформлені акти, або у той же строк доводить до відома виконавця про відмову в оформленні актів, вказавши обґрунтовану причину відмовлення. У випадку ненадання обґрунтованої відмови від підписання актів у передбачені Договором строки роботи вважаються прийнятими замовником у відповідності до умов цього Договору та підлягають оплаті на підставі актів, підписаних виконавцем (пункт 2.5 Договору);

- замовник забезпечує постійне фінансування робіт по мірі їх виконання (пункт 2.7 Договору);

- оплата проводиться у національній валюті України шляхом здійснення замовником безготівкових платежів на розрахунковий рахунок виконавця (пункт 2.8 Договору);

- замовник зобов'язаний вчасно та відповідно до положень Договору здійснювати платежі, передбаченні Договором і додатковими угодами (підпункту 3.2.6 пункт 3.2);

- Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 13.112012, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань - до їх повного виконання (пункт 6.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач надав послуги, про що склав такі акти:

- від 30.11.2011 № ОУ-0000034 на суму 25 000 грн.;

- від 16.12.2011 № ОУ-0000052 на суму 28 000 грн.;

- від 30.12.2011 № ОУ-0000060 на суму 12 500 грн.;

- від 18.04.2012 № ОУ-0000053 на суму 3 800 грн., а всього на суму 69 300 грн.

ТОВ "АБУ" вартість наданих послуг оплатило частково, тому станом на день подачі позову заборгованість відповідача перед ТОВ "БАУМА" становила 10 600 грн.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір, укладений сторонами, за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, проте відповідач їх не оплатив, внаслідок чого утворилася заборгованість; 14.01.2013 представником позивача подано суду доказ сплати відповідачем основної суми боргу у сумі 10 600 грн. (виписка від 25.12.2012).

Відповідно до пункту 1 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарським судом міста Києва встановлено, що ТОВ "АБУ" сплатило позивачеві суму боргу, а тому суд вважає за можливе припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 10 600 грн. основного боргу.

Стосовно стягнення з відповідача пені у сумі 1 769, 70 грн. господарський суд міста Києва вбачає за можливе зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перші і третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР (далі - Закон) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено , що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на наведене господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позивач неправильно здійснив розрахунок пені, а тому суд здійснив власний розрахунок за періоди: з 14.01.2012 по 17.04.2012 на суму 16 500 грн.; з 18.04.2012 по 20.04.2012 на суму 14 300 грн.; з 21.04.2012 по 28.04.2012 на суму 13 800 грн.; з 29.04.2012 по 14.07.2012 на суму 17 600 грн.; з 15.07.2012 по 29.10.2012 на суму 3 800 грн., відтак, стягненню з відповідача підлягає 1 470, 80 грн. пені.

За приписами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок втрат від інфляції та 3% річних дійшов висновку, що відповідний розрахунок також неправильний, а тому за весь період прострочення (14.01.2012 по 17.04.2012 на суму 16 500 грн.; з 18.04.2012 по 20.04.2012 на суму 14 300 грн.; з 21.04.2012 по 28.04.2012 на суму 13 800 грн.; з 29.04.2012 по 19.09.2012 на суму 17 600 грн.; з 20.09.2012 по 12.12.2012 на суму 15 600 грн.; з 13.12.2012 по 15.01.2013 на суму 11 800 грн.) стягненню з відповідача підлягає 490, 43 грн. 3% річних, а, оскільки індекс інфляції у вказані періоди в їх сукупності мав від'ємне значення (процес дефляції), то втрати від інфляції не нараховуються й н стягуються.

Окрім вказаного, позивачем заявлено до стягнення 1 322, 50 грн. витрат на юридичні послуги, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що ця заявлена позивачем вимога підлягає задоволенню з огляду на таке.

В обґрунтування своїх вимог у даній частині ТОВ "БАУМА" подано господарському суду договір про надання правової допомоги від 21.11.2012 № 2-11/2012, укладений позивачем та адвокатом Пастушенком Олександром Дмитровичем та акт здачі-приймання виконаних робіт від 18.12.2012.

Згідно з частиною п'ятою статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.2002 № 01-8/155 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів" зазначено, що, вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Господарський суд міста Києва з урахуванням обставин даної справи, зокрема, ціни позову, дійшов висновку про те, що витрати з оплати послуг адвоката у сумі 1 322, 50 грн. є співрозмірні заявленим позовним вимогам, а тому вбачає за можливе вказану вимогу задовольнити.

У пункті 4.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору.

З огляду на наведене позивачеві слід повернути з державного бюджету України сплачену ним за подання даної позовної заяви суму судового збору пропорційно сумі основного боргу.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 49, пунктом 1 1 частини першої статті 80, статтями 82 - 85 ГПК України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" 10 600 грн. основного боргу.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 43-а, кв. 2; ідентифікаційний код 37354345) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БАУМА" (03680, м. Київ, вул. Якутська, 7; ідентифікаційний код 35506974): 1 470 (одну тисячу чотириста сімдесят) грн. 80 коп. пені; 490 (чотириста дев'яносто) грн. 43 коп. 3% річних; 1 322 (одну тисячу триста двадцять дві) грн. 50 коп. витрат на правову допомогу та 238 (двісті тридцять вісім) грн. 52 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "БАУМА" (03680, м. Київ, вул. Якутська, 7; ідентифікаційний код 35506974) 1 290 (одну тисячу двісті дев'яносто) грн. 01 коп. судового збору.

Після набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.02.2013.

Суддя О. Марченко