Постанова

від 19.02.2013 по справі 1570/5740/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/5740/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Бушанському А.В.

За участю сторін:

Представника позивача: Бартоша М.В.

Представник відповідача: Ідрісової Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Еволюшн» до державної податкової інспекції у Малиновському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство (далі ПП) «Еволюшн» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) про скасування податкового повідомлення № 0008982301 від 07.06.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки №151/22-214/26249470/812 від 24.05.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Еволюшн» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаєморозрахунків та правових відносин з ТОВ «Таверс» за період з 01.06.2011 року по 01.10.2011 року», а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки з боку позивача при формуванні ним податкового кредиту за перевіряємий період по взаємовідносинам з підприємством-контрагентом ТОВ «Таверс» відсутні порушення вимог Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у адміністративному позові, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (т.1 а.с. 218-219), наполягала, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0008982301 від 07.06.2012 року є законним та обґрунтованим, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначила, що при проведенні відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Еволюшн» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаєморозрахунків та правових відносин з ТОВ «Таверс» за період з 01.06.2011 року по 01.10.2011 року встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України по деклараціях з ПДВ за червень-вересень 2011 року у вигляді завищення податкового кредиту всього в сумі податку на додану вартість 59 809,00 грн., у тому числі: за червень 2011 року - 3 360,00 грн., за липень 2011 року - 7 133,00 грн., за серпень 2011 року - 38 436,00 грн., за вересень 2011 року - 10 880,00 грн.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

ПП «Еволюшн» зареєстровано 03.09.2012 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 26249470, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 510257 (т.1 а.с. 153-154). Підприємство знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси (т.1 а.с. 155).

В період з 18.05.2012 року по 24.05.2012 року згідно наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 16.05.2012 року № 528 (т.1 а.с. 198) головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Бачинською Г.С. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Еволюшн» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаєморозрахунків та правових відносин з ТОВ «Таверс» за період з 01.06.2011 року по 01.10.2011 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 151/22-214/26249470/812 від 24.05.2012 року, у висновках якого відображено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України по деклараціях позивача з ПДВ за червень-вересень 2011 року у вигляді завищення податкового кредиту всього в сумі податку на додану вартість 59 809,00 грн., у тому числі: за червень 2011 року - 3 360,00 грн., за липень 2011 року - 7 133,00 грн., за серпень 2011 року - 38 436,00 грн., за вересень 2011 року - 10 880,00 грн. (т.1 а.с. 10-16, 200-207).

При проведенні перевірки відповідачем враховано податкову інформацію, отриману від ДПІ у Приморському районі м. Одеси, а саме: акт № 523/23-5 від 24.02.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Таверс» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року» (т.1 а.с. 211-213). У зазначеному акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси зазначає, що у ТОВ «Таверс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності: відсутні основні фонди, технічний персонал, складські приміщення, транспортні засоби; підприємство має стан - порушено провадження у справі про банкрутство; кількість штатних працівників складає одну особу; за результатами перевірки не встановлено реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Таверс» з контрагентами за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. Тому, на думку відповідача, операції з постачання товару між ПП «Еволюшн» та ТОВ «Таверс» не мали реального характеру, а отже позивачем неправомірно завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом за перевіряємий період у розмірі 59 809,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 151/22-214/26249470/812 від 24.05.2012 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення №0008982301 від 07.06.2012 року, яким ПП «Еволюшн» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі: 59 809,00 грн. - основний платіж та 29 905 грн. - штрафні санкції (т.1 а.с. 9).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ПП «Еволюшн» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог, чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а тому для підтвердження даних податкового обліку повинні братись ті первинні документи, що складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Податковий кредит, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що між ТОВ «Таверс» (продавець) та ПП «Еволюшн» (покупець) був укладений договір поставки товарів № б/н від 20.06.2011 року, за яким постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар (т.1 а.с. 85-86). Згідно умов договору передача товару здійснюється на складах продавця.

Факти отримання ПП «Еволюшн» товарів за зазначеним договором та сплати відповідних грошових коштів за отримані товари, у т.ч. і сум ПДВ, підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами: податковими накладними, відображеними в реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні періоди (т.1 а.с. 165-172, 120-136), відповідними видатковими накладними, (т.1 а.с. 173-181), рахунками-фактурами (т.2 а.с. 19-26), товарно-транспортними накладними (т.1 а.с. 182-189, т.2 51-58), даними бухгалтерського обліку підприємства (т.1 а.с. 27-28), платіжними дорученнями (т.2 а.с. 11-17), банківськими виписками ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» по рахункам ПП «Еволюшн» за період з 01.06.2011 року по 31.11.2011 року (т.1 а.с. 29-52). Жодних зауважень щодо зазначених первинних документів позивача представниками податкового органу в судовому засіданні зазначено не було.

Відповідно до товарно-транспортних накладних (т.1 а.с. 182-189; т.2 а.с. 51-58) перевезення товару зі складу постачальника - ТОВ «Таверс» - на адресу позивача (м. Одеса, вул. Дальницька, 25-В) на виконання умов договору купівлі-продажу поставки товарів № б/н від 20.06.2011 року було здійснено транспортними засобами - автомобілями марки RENAULT MAGNUM, державні номери №ВН7826ВЕ та VOLVO F 1237 державні номери №ВН7985СМ автопідприємствами ТОВ «АВТО-ФРАХТ-Ю.Г.» та ПП «ДІАЛ-ТРАНС» на підставі договорів про надання транспортних послуг № б/н від 04.04.2011 року (т.2 а.с. 6-9), та № 6 від 01.09.2011 року (т.2 а.с.1-5). Зазначені автопідприємства зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, займаються організацією перевезення вантажів згідно КВЕД 63.40.0. (т.2 а.с. 247-252) та мають тимчасові реєстраційні талони на право керування вищезазначеними автомобілями, видані управлінням Державтоінспекції ГУМВС України в Одеській області з терміном дії до 27.11.2015 року (т.1 а.с. 238-244).

Як вбачається із видаткових накладних товар від ТОВ «Таверс» був прийнятий Чорновольським В.І. на підставі довіреностей на отримання матеріально-товарних цінностей № 23 від 16.09.2011 року, № 22 від 12.09.2011 року, № 21 від 16.08.2011 року, № 18 від 02.08.2011 року, № 17 від 01.08.2011 року, № 16 від 25.07.2011 року, № 14 від 06.07.2011 року, № 13 від 20.06.2011 року. Зазначена особа на момент здійснення господарських операції між ПП «Еволюшн» та ТОВ «Таверс» працювала у позивача на посаді генерального директора, що підтверджується наказом № 2-к від 25.06.2008 року, відомостями про виплату заробітної плати (т.2 а.с.27-41).

За наслідками виконання зазначеного договору ПП «Еволюшн» було включено до податкового кредиту згідно декларацій з податку на додану вартість за червень-вересень 2011 року суму податку на додану вартість у загальному розмірі 59 809,00 грн., у тому числі: за червень 2011 року - 3 360,00 грн., за липень 2011 року - 7 133,00 грн., за серпень 2011 року - 38 436,00 грн., за вересень 2011 року - 10 880,00 грн. (т.1 а.с. 96-119).

Представник відповідача Бачинська Г.С., яка безпосередньо приймала участь у проведенні перевірки ПП «Еволюшн», у судовому засіданні зазначила, що під час проведення нею позапланової невиїзної перевірки позивача фактичність поставки товарів, отриманих ПП «Еволюшн» від ТОВ «Таверс» не перевірялась. Висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам із постачальником ТОВ «Таверс» фактично був зроблений на підставі інформації, зазначеної в акті ДПІ у Приморському районі м.Одеси № 523/23-5 від 24.02.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Таверс» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року».

Натомість, представником позивача були надані до суду первинні документи на підтвердження використання придбаного ПП «Еволюшн» у ТОВ «Таверс» товару в оподатковуваних операціях позивача в межах власної господарської діяльності (т. 1 а.с. 53-70, 72-83, 190-197).

Крім того, судом встановлено, що ТОВ «Таверс» на момент здійснення правовідносин з ПП «Еволюшн» було платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва № 100314736 НБ № 317633 від 16.12.2010 року, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси (т.1 а.с. 84), а отже податкові накладні на виконання вищезазначеного договору були видані належною особою та відповідали вимогам податкового законодавства України. Крім того, всі податкові накладні за вказаною господарською операцією ПП «Еволюшн» були відображені у реєстрах отриманих податкових накладних та відповідають даним, зазначеним у податкових деклараціях позивача за червень-вересень 2011 року.

Зазначені обставини представниками відповідача у судовому засіданні спростовані не були. При цьому жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів на обґрунтування фактичності виконання позивачем умов господарського договору з ТОВ «Таверс» представники відповідача не зазначили.

Посилання представників відповідача лише на інформацію ДПІ у Приморському районі м.Одеси щодо відсутності у ТОВ «Таверс» основних фондів (транспортних засобів, складських приміщень та т.і.) для здійснення господарської діяльності, суд в якості належного обґрунтування правомірності спірного податкового повідомлення рішення не приймає, з огляду на надані до суду первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з поставки товарів позивачу. Суд враховує також і те, що ТОВ «Таверс» відповідно до видів господарської діяльності за КВЕД могло здійснювати посередницькі послуги у торгівлі у вигляді придбання продукції та подальшому її перепродажу, що в цілому не суперечить положенням законодавства та відповідає загальноприйнятій практиці.

З огляду на викладені вище обставини суд також приймає до уваги твердження представника ПП «Еволюшн» у судовому засіданні про те, що позивач при укладанні договору поставки з ТОВ «Таверс» діяв з належною обачністю та обережністю щодо обрання свого контрагента, перевірив усі загальнодоступні відомості щодо нього для здійснення сумісної господарської діяльності. Інформацію про наявність у контрагента-постачальника основних фондів, найманих працівників, а також податкову інформацію щодо стану цього підприємства в своєму податковому органі з'ясувати було неможливо з огляду на відсутність у позивача доступу до неї.

Проти зазначених фактів представниками відповідача заперечень та зауважень в судовому засіданні надано не було.

Отже, з урахуванням сукупності встановлених у судовому засіданні фактів та обставин на підставі належних та допустимих доказів, суд доходить висновку про те, що відповідач безпідставно посилається на те, що перевіркою позивача було встановлено відсутність поставки товару від ТОВ «Таверс» на адресу ПП «Еволюшн». Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що податковим органом під час перевірки обставини реальності здійснення поставки товару контрагентом-постачальником на адресу позивача у червні-вересні 2011 року взагалі не перевірялись.

Сукупність досліджених під час розгляду справи документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій, а відповідачем в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів, які б спростовували фактичність їх здійснення, а тому суд вважає, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси не доведено відсутності у позивача підстав для формування спірної суми податкового кредиту.

Крім того суд зазначає, що в силу приписів податкового законодавства України органам Державної податкової служби України відповідно до покладених на них функцій та повноважень не надано права визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними при перевірці діяльності платників податків. У взаємозв'язку з наведеним суд також зазначає, що ДПІ не надала під час розгляду справи рішення суду, яке набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину між позивачем та його контрагентом. Під час розгляду справи відповідачем також не надано в обґрунтування своїх висновків доводів про суперечність спірних операцій інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, рішень суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з цих підстав, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України. Суд також зазначає, що відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту придбання-продажу товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача по господарським відносинам зі своїм контрагентом були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Таким чином, висновки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси в акті перевірки № 151/22-214/26249470/812 від 24.05.2012 року про порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України по декларації з ПДВ за червень-вересень 2011 року у вигляді завищення податкового кредиту всього в сумі податку на додану вартість 59 809,00 грн. не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах, що мають значення, а тому суд вважає, що позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми сплаченого ним податку на додану вартість по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Таверс» у перевіряємому періоді.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач у судовому засіданні не довів правомірності та обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму податку на додану вартість за червень-вересень 2011 року у розмірі: 59 809,00 грн. - основний платіж та 29 905 грн. - штрафні санкції, у зв'язку з чим позовні вимоги ПП «Еволюшн» підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008982301 від 07.06.2012 року.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України , суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов приватного підприємства «Еволюшн» до державної податкової інспекції у Малиновському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0008982301 від 07.06.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 19 лютого 2013 року.

Суддя Білостоцький О.В.