Постанова

від 20.02.2013 по справі 5019/1680/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року Справа № 5019/1680/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Юрчук М.І. ,

судді Василишин А.Р.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА Транс" на рішення господарського суду Рівненської області від 10.12.12 р. у справі № 5019/1680/12 (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА Транс"

до Приватного підприємства"Атаман-Авто"

про стягнення в сумі 12 000 грн.00 коп.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Рівненської області від 10.12.2012 року у справі № 5019/1680/12 (суддя Войтюк В.Р.) в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА Транс" до Приватного підприємства "Атаман-Авто" про стягнення в сумі 12 000 грн. відмовлено /а.с.61-62/.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач ТзОВ "ЛАА Транс" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 10.12.2012 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити /а.с.71/.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що місцевий господарський суд дійшов невірного висновку, що підписані акти виконаних робіт є умовою для здійснення оплати, оскільки, на думку скаржника, підставою для оплати є рахунки, а моментом для виникнення зобов'язання для сплати є дата вивантаження транспортного засобу. При цьому, підписані акти виконаних робіт є підставою для зарахування витрат чи доходів на відповідні рахунки бухгалтерського чи податкового обліку. Таким чином, скаржник вважає, що укладений між сторонами договір не пов'язує строки оплати з датою підписання актів виконаних робіт. Відтак, просить рішення господарського суду Рівненської області від 10.12.2012 року у справі № 5019/1680/12 скасувати.

Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив; про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач в судове засідання не з'явився; відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Згідно повідомлень про вручення поштового відправлення сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи /а.с. 76-77/.

За наведеного, враховуючи приписи ст.ст.101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення господарського суду Рівненської області - скасувати, з огляду на таке.

19 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАНС" (надалі - перевізник, позивач, апелянт) та Приватним підприємством "Атаман - Авто" (надалі - замовник, відповідач) укладено договір про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом № 07/05-12 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого замовник доручає і надає для перевезення вантаж, а перевізник зобов'язується здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні до умов заявок замовника, а замовник зобов'язується сплатити погоджену сторонами провізну плату /а.с.6-9/.

Відповідно до договору-заявки на перевезення вантажу від 19.07.2012 року та договору-заявки на перевезення вантажу від 25.07.2012 року, ТзОВ "ЛАА ТРАНС" надало ПП "Атаман - Авто" транспортні засоби для здійснення перевезення вантажу за маршрутом Україна - Польща, з номерними знаками: 10877 АР/16576 АМ, 13602 АР/16592 АМ, 13613 АР ВВІ786 ХТ /а.с.10-11/.

На виконання умов Договору ТзОВ "ЛАА ТРАНС" здійснило перевезення вантажу, що підтверджується наявними в матеріалах справи міжнародними товарно-транспортними накладними:

- міжнародна товарно-транспортна накладна № 084959, складена 24.07.2012 року /а.с.16/;

- міжнародна товарно-транспортна накладна № 085599, складена 27.07.2012 року /а.с.18/;

- міжнародна товарно-транспортна накладна № 084176, складена 30.07.2012 року /а.с.17/.

За надані послуги ТзОВ "ЛАА ТРАНС" виставлено ПП "Атаман-Авто" рахунки на загальну суму 27000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами:

- рахунок-фактура № ЛА 0004592 від 20.07.2012 року на суму 9000,00 грн. /а.с.12/;

- рахунок-фактура № ЛА 0004768 від 27.07.2012 рокуна суму 9000,00 грн. /а.с.13/;

- рахунок-фактура № ЛА 0004769 від 27.07.2012 року на суму 9000,00 грн. /а.с.14/.

Відповідно до договорів-заявок від 19.07.2012 року та від 25.07.2012 року, замовник зобов`язаний виконати повний розрахунок із виконавцем після отримання оригіналів всіх належних документів.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 07.08.2012 року ПП "Атаман-Авто" були отримані необхідні документи для оплати вищевказаних рахунків /а.с.19/.

Однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, оплата за перевезення вантажу ПП "Атаман - Авто" здійснена частково на загальну суму 15000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку ТзОВ "ЛАА ТРАНС" станом на 30.07.2012 року /а.с.20-22/.

17.09.2012 року позивачем на адресу ПП "Атаман-Авто" було надіслано вимогу про оплату рахунків № ЛА 0004592, № ЛА 0004768, № ЛА 0004769 від 20.07.2012р. та від 27.07.2012р. у семиденний термін з дня отримання цієї вимоги /а.с.47/.

Окрім того, позивач на виконання вимог ухвали господарського суду Рівненської області від 30.10.2012р. у справі № 5019/1680/12 листом від 07.11.2012 року № 177/12 запропонував ПП "Атаман-Авто" провести звірку взаєморозрахунків шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків /а.с.48-50/.

Однак, відповідач ПП "Атаман-Авто" відповіді на вищевказані листи не надав, розрахунків за Договором не здійснив.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 Договору від 19.07.2012р. № 07/05-12, вартість послуг по міжнародному перевезенню вантажу обумовлена в заявці на кожне перевезення і оплачується замовником шляхом перерахування коштів на банківський рахунок перевізника. Послуги перевізника (зазначені в п.3.1 цього договору) надані по даному договору оплачуються замовником за кожною заявкою на міжнародне перевезення на підставі виставлених перевізником рахунків на момент вивантаження транспортного засобу.

Тобто умовами Договору оплата наданих послуг по перевезенню вантажу здійснюється на підставі виставлених рахунків і не пов'язана з моментом підписання актів виконаних робіт.

Згідно п.7.1 Договору, за фактом виконання перевезення сторони складають та підписують акт виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано і скріплено печатками акти здачі-прийняття (надання послуг) № ЛА-0004877 від 31.07.2012 року та № ЛА-0005050 від 09.08.2012 року, які у свою чергу, підлягають до пред`явлення як умова для здійснення оплати /а.с.52-53/.

Зазначені дії ПП "Атаман-Авто" слугували підставою для звернення ТзОВ "ЛАА ТРАНС" з позовом до господарського суду Рівненської області про стягнення заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажу у сумі 12 000,00 грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України : підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 193 ГК України : суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'зань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні положення містить і стаття 526 ЦК України .

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 ЦК України та статтею 173 ГК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Колегія суду констатує, що між сторонами був укладений Договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого між Позивачем та Відповідачем виникли господарські правовідносини.

Відповідно до статті 306 ГК України , перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Згідно статті 909 ЦК України та статті 307 ГК України , за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі, підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Част.2 ст.916 ЦК України та ст.311 ГК України встановлено, що плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за домовленістю сторін, за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

Відповідно до част.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнарожні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Оскільки спір між позивачем та відповідачем виник з договору міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, в якому позивач виступав перевізником, а отримувач вантажу знаходився на території іноземної держави, на спірні правовідносини сторін поширюються положення Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), що підписана в Женеві 19.05.1956р.

СРСР приєднався до неї 01.08.1983р. і вона стала чинною для нього з 01.06.1986р.

На підставі Постанови Верховної Ради України від 17.09.1992р. "Про приєднання України до Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів" (Віденська конвенція) Україна приєдналася до цієї Конвенції.

Згідно зі ст.4 Конвенції, договір перевезення встановлюється накладною.

Відповідно до ст.9 Конвенції, накладна є доказом умов договору і посвідченням прийняття вантажу перевізником.

Част.1 ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно част.1 ст.612 ЦК України , боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений говором або законом.

Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажів у сумі 12000,00 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст.43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, зокрема, є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга ТзОВ "ЛАА-Транс" підлягає задоволенню, рішення господарського суду Рівненської області від 10 грудня 2012 року необхідно скасувати у зв'язку із невідповідністю висновків обставинам справи, та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

На підставі ст.49 ГПК України на відповідача покладається судовий збір за подання позовної заяви та судовий збір за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА Транс" задоволити.

Рішення господарського суду Рівненської області від 10.12.2012 р. у справі № 5019/1680/12 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства "Атаман-Авто" (вул.Міцкевича, 1, кв.9, м.Рівне, 33013, ідентифікаційний код 37829810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА Транс" (вул.Гастелло, 38, м.Луганськ, 91047, ідентифікаційний код 31718995) заборгованість у сумі 12 000 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 1609 грн. 50 коп.

Стягнути з Приватного підприємства "Атаман-Авто" (вул.Міцкевича, 1, кв.9, м.Рівне, 33013, ідентифікаційний код 37829810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА Транс" (вул.Гастелло, 38, м.Луганськ, 91047, ідентифікаційний код 31718995) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 804 грн. 75 коп.

Доручити господарському суду Рівненської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 5019/1680/12 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.